27 листопада 2025 рокуСправа №160/18361/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Реброва Дмитра Михайловича про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/18361/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Реброва Дмитра Михайловича про відстрочення виконання рішення суду у справі №160/18361/24, в якій заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №160/18361/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В обгрунтування заяви зазначено, що існує низка об'єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання цього рішення, а саме: 1.Дублювання сум у судовому рішенні; 2.Відсутність факту отримання більшості ППР; 3.Воєнний стан і складний фінансовий стан платника; 4.Інші судові процеси, що впливають на обсяг боргу. Наявні обставини свідчать, що негайне виконання рішення: створить ризик незаконного стягнення завищеної суми боргу, порушить баланс інтересів сторін, може призвести до надмірного втручання в право власності, гарантованого статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас заявник не ухиляється від виконання рішення, а просить суд відтермінувати його реалізацію до усунення обставин, що перешкоджають правильному визначенню боргу та стабілізації фінансового становища.
Від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких зазначено, що обставини (пункти 1, 2, 3) стосуються законності та обґрунтованості судового рішення по суті спору, а не його виконання. Оскарження законності рішення чи його перегляд (наприклад, за нововиявленими обставинами, про що заявником подано окрему заяву) здійснюється в іншому процесуальному порядку, але не шляхом подання клопотання про відстрочення. Метою відстрочення є забезпечення реального виконання, якщо негайне виконання неможливе з незалежних від сторони причин. Натомість Заявник намагається використати статтю 263 КАС України як прихований механізм процесуального оскарження рішення, що набрало законної сили. Недостатнє обґрунтування фінансової скрути Заявник посилається на воєнний стан, відсутність стабільного доходу та складний фінансовий стан як на підстави для відстрочення.ГУ ДПС заперечує та зазначає наступне. Тяжкий фінансовий стан (як і посилання на воєнний стан) є типовим наслідком стягнення податкового боргу і сам по собі не є безумовною підставою для відстрочення, як того вимагає судова практика Верховного Суду. Заявником не надано належних та допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували тимчасову неможливість виконання рішення, а не просто його ускладнення (наприклад, доказів відсутності будь-якого майна, повного блокування всіх рахунків чи інших надзвичайних, непереборних обставин, що унеможливлюють навіть часткову сплату). Посилання на "втрату єдиного джерела існування" є загальною фразою без документального підтвердження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025р. року призначено судове засідання для розгляду питання про відстрочення виконання рішення суду.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 2статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такої, виходячи з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/18361/24 позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено, а саме вирішено:
стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до бюджету у сумі 624989,49 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 49 коп.)
Постановою Третього апеляційного адміністративного судуь від 14 квітня 2025 року у справі №160/18361/24, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/18361/24 залишено без задоволення, і рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/18361/24 залишено без змін.
Отже, вказане судове рішення набрало законної сили.
Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 КАС України.
Відповідно до ст.378 КАС України, а заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, відповідно до ст.378 КАС України підставою відстрочення виконання рішення, повинні бути конкретні обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.
Таких конкретних обставин, які перешкоджають виконання судового рішення, відповідачем не наведено.
Суд враховує, що заявником не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що ним вживалися будь-які заходи, направлені на виконання даного судового рішення, зокрема, до цього часу заявником жодної суми на погашення боргу стягувачу не перераховано.
Зважаючи на це, суд вважає, що заявником не подано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність тяжкого матеріального або фінансового стану, тобто не обґрунтовано належним чином наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також підтвердження обставин з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення.
Суд також зазначає, що у відповідача з моменту ухвалення рішення суду у даній справі було достатньо часу для його виконання.
Частиною 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Суд звертає увагу, що після ухвалення рішення суду минуло більше одного року, що є також підставою для відмови в задоволенні заяви представника відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 378 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Реброва Дмитра Михайловича про відстрочення виконання рішення суду у справі № 160/18361/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Турлакова