27 листопада 2025 рокуСправа №160/33634/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Головного управління ДПС у Київській області в якій позивач просить:
визнати дії ГУ ДПС у Київській області щодо складання наказу № 2450-п від 11.09.2024 року та проведення 20 вересня 2024 року фактичної перевірки фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , протиправними;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 06674550708 від 29 жовтня 2024 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 закрито провадження в адміністративній справі № 160/14092/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення в частині позовних вимог щодо визнання дій ГУ ДПС у Київській області щодо складання наказу № 2450-п від 11.09.2024 року та проведення 20 вересня 2024 року фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , протиправними.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем допущено порушення під час винесення наказу на перевірку та проведення перевірки у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представники відповідачів надали суду відзиви на позов в якому зазначили, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем вимог п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області від №2450-п від 11.09.2024 “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та направлень на перевірку № 8857, 8858 від 11.09.2024, було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В ході проведення перевірки встановлено порушення:
- п.1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленого зразка.
За результатами перевірки складено відповідний акт фактичної перевірки від 20.09.2024 року №47122/10/36/07/ НОМЕР_2 , в якому відображені зазначені порушення.
29 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області склало податкове повідомлення - рішення № 06674550708, яким за порушення Закону № 265/95-ВР застосувало до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 138601,50 гривень.
Вирішуючи справу по суті суд зазначає про таке.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду 26.03.2024 ухвалив постанову у справі №420/9909/23, де сформував правий висновок щодо застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, згідно з яким:
“У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним».
Також у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Так, підстава для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 в Наказі від №2450-п від 11.09.2024 сформульована наступним чином: “На підставі п. п. 75.1.3.п.п. 75.1 ст.75, п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, ст.82. п. п 69.2 п. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами), наказую».
До Головного управління ДПС у Київській області від ДПС України надійшов лист від 30.08.2024 №24576/7/99-00-07-03-04-07 в якому зазначено про обсяги повернення коштів за товари, що може свідчити про маніпулювання з обсягами розрахункових операцій платниками податків, серед яких ОСОБА_1 .
Таким чином, з огляду на вищевикладену правову позицію Верховного Суду, складення наказу відбулось у відповідності до вимог діючого законодавства.
Згідно п. 1 та п. 2 ст 3 Закону №265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 2 Закону № 265 встановлено, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Так, в акті перевірки зазначено, що в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій наявні дані, щодо створення видаткового чека №2801624709 від 01.08.2024 з повернення готівкових коштів по розрахунковому документу №2618677280 від 26.06.2024 на підставі акта про помилково проведену суму розрахунків 26.06.2024 о 17 год. 33 хв. Разом з цим, при дослідженні первинних документів встановлено факт продажу дивана Твіст ЕШ по ціні 25586 грн., згідно договору №18151-Kv від 26.06.2024, покупцем внесено авансовий платіж по договору в сумі 12700,0 грн. шляхом розрахунку платіжною картою покупця, що підтверджується банківською випискою за 26.06.2024. Реєстрація продажу товару 26.06.2024 не проведено через ПРРО у встановленому порядку, шляхом створення розрахункового документа на суму проданого товару 25586 грн., з відображенням назви, ціни, вартості товару, авансового платежу та залишкової вартості дивана, що призвело до порушення порядку проведення розрахунків вперше.
Аналогічні наступні порушення порядку проведення розрахунків допущені ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 264410-00 грн., при продажі товарів згідно договорів:
№1813 9-Kv від 19.06.2024 на суму 3385, 00грн.;
№17906-Kv від 29.03.2024 на суму 12006,00грн.;
№17900-Kv від 29.03.2024 на суму 135314,00грн.;
№17908-Kv від 29.03.2024 на суму 1646, 00грн.;
№17902-Kv від 29.03.2024 на суму 32273,00грн.; №17896-Kv від 27.03.2024 на суму 79786,00грн.
Так, на офіційному сайті ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/721669.html) надали рекомендації щодо відображення у розрахункових документах РРО/ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами.
Зокрема, зазначено, що в разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами приймання кожної частини оплати слід здійснювати, дотримуючись вимог Закону про РРО, та супроводжувати видачею розрахункових документів встановленої форми і змісту.
У разі продажу товару з отриманням попередньої оплати - авансу, зокрема відповідно до договору в письмовій формі, у першому чеку:
замість назви має бути зазначено, що це “аванс за ххх», де “ххх» - це назва або артикул товару;
слід вказати саме ту суму, яку отримали від покупця.
З огляду на вищевикладене, судом не встановлено з боку позивача порушень діючого законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 06674550708 від 29 жовтня 2024 року та №0526890712 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.243-245, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 06674550708 від 29 жовтня 2024 року.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова