25 вересня 2025 рокуСправа №160/20913/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
18.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову викладену у листі від 03.03.2025 року за №10578-7770/С-01/8-0400/25 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 02.05.2015 по 31.05.2020.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 02.05.2015 року по 31.05.2020 року починаючи з 31.08.2021, здійснивши перерахунок пенсії з дати призначення пенсії, тобто з 31.08.2021 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , з 31.08.2021 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі- Закон № 1058) призначену за рішенням суду. 27.02.2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з листом в якому просила повідомити як зараховано стаж в медичному закладі і чи його зараховано в подвійному розмірі , і якщо його не зарахували то щоб стаж з 02.05.2015 по 31.05.2020 врахували в подвійному розмірі. В березні 2025 року позивач отримала лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 10578-7770/С-01/8-0400/25 від 03.03.2025, в якому було зазначено , що стаж весь було зараховано і весь період роботи позивача зараховано в подвійному розмірі тільки для визначення права, тобто всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюється період роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію і таким чином до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи з 02.05.2015 по 31.05.2020 не було зараховано. Позивач вказує, що до її страхового стажу не було зараховано період роботи за Списком № 2 у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.05.2015 по 31.05.2020. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
04.09.2025р. відповідач надав до суду відзив, в якому заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 41 рік 4 місяці 17 днів, у тому числі стаж роботи за Списком №2 - 5 років 1 місяць, який зарахований по 30.09.2024. 27.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань обчислення стажу у подвійному розмірі. Листом від 03.03.2025 № 10578-7770/С-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що періоди роботи у закладах (відділеннях) охорони здоров'я, стаж роботи в яких зараховується у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на призначення пенсії, але при обчисленні індивідуального коефіцієнту стажу додатково не зараховується і на розмір пенсії не впливає.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.08.2021 отримую пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) призначену за рішенням суду.
27.02.2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання пенсійного забезпечення.
Листом №10578-7770/С-01/8-0400/25 від 03.03.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що для зарахування стажу роботи з 02.05.2015р. по 31.05.2020р. в Комунальному закладі «Дніпровське обласне клінічне - профілактичне об'єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради» у подвійному розмірі відсутні законні підстави.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Приписами до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до норм ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
В той же час, згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З аналізу наведених норм вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
В свою чергу з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається, що позивачка в спірний період з 02.05.2015 року по 31.05.2020 року на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) туберкульозного відділення №3, (в зв'язку із змінами у штатному розписі назву посади з 01.06.2018 було змінено на сестра медична стаціонару (палатна) в Дніпропетровському обласному комунальному клінічно лікувально-профілактичному об'єднанні «Фтизіатрія», в 2013 році перейменоване в Комунальне підприємство «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально профілактичне об'єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради.?
Наведене також підтверджується довідкою від 05.06.2020р. за № 864.
При цьому, згідно цієї довідки посада «сестри медичної», зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі та така посада передбачена Списком №2.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психоневрологічній лікарні підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2014 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про визнання протиправною відмови, викладеної у листі від 03.03.2025 року за №10578-7770/С-01/8-0400/25 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 саме до пільгового стажу за Списком №2 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 02.05.2015 року по 31.05.2020 року, починаючи з 31.08.2021, здійснивши перерахунок пенсії з дати призначення пенсії, тобто з 31.08.2021 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в електронному вигляді в розмірі 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову, викладену у листі від 03.03.2025 року за №10578-7770/С-01/8-0400/25 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 02.05.2015 по 31.05.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 02.05.2015 року по 31.05.2020 року, починаючи з 31.08.2021, здійснивши перерахунок пенсії з дати призначення пенсії, тобто з 31.08.2021 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна