26 листопада 2025 рокуСправа №160/25860/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про стягнення компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати,
Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 623 399,22 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з дня поновлення позивача в штаті Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області вона набула право на отримання суддівської винагороди за час вимушеного прогулу, у зв'язку з протиправним звільненням та подальшим поновленням її на посаді судді та у штаті суду. Листом від 04.08.2025 р. ТУ ДСА України в Дніпропетровській області повідомило, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 р. по справі №160/6302/24 їй були нараховані суми суддівської винагороди за період з 27.02.2021 р. по 17.01.2024 р., у загальному розмірі 3 369 267,65 грн. Проте ані на день поновлення у штаті, ані на день звернення до суду з цим позовом, відповідач не сплатив позивачу суддівську винагороду, нараховану їй за період вимушеного прогулу. Листом від 18.02.2025 р. відповідач повідомив, що на виконання рішення суду по справі №160/9187/24 їй були нараховані суми суддівської винагороди за період з 18.01.2024 р. по 22.01.2024 р., суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 р. по 19.03.2024 р., допомоги на оздоровлення за 2024 р. на загальну суму 119 172,87 грн. Листом від 12.03.2025 р. ТУ ДСА України в Дніпропетровській області повідомило, що на виконання рішення суду від 02.08.2024 року по справі №160/12224/24 була донарахована сума неотриманої суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 р. по 15.05.2024 р. у розмірі 72 302,52 грн. Зазначена заборгованість зі сплати суддівської винагороди станом на 10.09.2025 р. не сплачена. Таким чином позивач вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 623399,22 грн., що й стало підставою для звернення до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну судову адміністрацію України.
На виконання ухвали суду 16.09.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 р. по справі №160/6302/24 в частині проведення нарахування суддівської винагороди позивачу за період з 27.02.2021 р. по 17.01.2024 р. відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області здійснено розрахунок суддівської винагороди. Загалом нарахованих, недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 27.02.2021 р. по 17.01.2024 р. - 3 369 267,65 грн., з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 р. по справі №160/9187/24 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області проведено розрахунок суддівської винагороди. Нарахованих, недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 18.01.2024 р. по 22.01.2024 р. - 16 588,17 грн., суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 р. по 19.03.2024 р. - 74 804,70 грн., допомоги на оздоровлення за 2024 р. - 27 780 грн. Загалом нарахованих, недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 18.01.2024 р. по 22.01.2024 р., суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 р. по 19.03.2024 р., допомоги на оздоровлення за 2024 р. - 119 172,87 грн., з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів. На виконання рішення суду від 02.08.2024 року по справі №160/12224/24 в частині проведення нарахування суддівської винагороди судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за час відпустки за період з 20.03.2024 р. по 15.05.2024 р., відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області здійснено розрахунок суддівської винагороди. Загалом нарахованих, недоотриманих сум суддівської винагороди за період з 20.03.2024 р. по 15.05.2024 р. - 72 308,52 грн. з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів. Проте, вказані рішення суду в частині здійснення виплат не виконані, у зв'язку з відсутності відповідного бюджетного фінансування. Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення та невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Враховуючи, що ТУ ДСА України в Дніпропетровській області не здійснювало нарахування суддівської винагороди за спірний період на виконання наведених рішень суду, підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого нарахування будуть порушені, відсутні. З огляду на викладене вище відповідач вважає, що позов про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої суддівської винагороди є передчасним, адже, виплата нових сум не відбулася, а тому умови для розрахунку компенсації не настали. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
До суду 30.09.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що компенсація втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати сплачується громадянам незалежно від вини підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання. При цьому така компенсація не виплачується лише в одному випадку, а саме, якщо дохід своєчасно не отриманий з вини громадянина. Оскільки відсутня її вина у своєчасному не отриманні суддівської винагороди, що не заперечується відповідачем та третьою особою, то відсутні правові підстави для невиплати компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків її виплати. Враховуючи, що відповідач не сплатив своєчасно суддівську винагороду, у неї виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, яку відповідач також не сплачує, що є порушенням її прав передбачених ст.43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці» та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Також зазначено, що із змісту положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, слідує, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати нараховується та сплачується за кожен місяць затримки виплати заробітної плати, відповідно, право на отримання компенсації є порушеним у разі невиплати такої компенсації за відповідний місяць. За таких обставин, позивач просила суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
Третя особа до теперішнього часу не скористалась своїм правом надати до суду письмові пояснення щодо даного предмету спору.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2011 року №246/2011 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області та зараховано до штату суду 15.03.2011 року відповідно до наказу №06-К від 15.03.2011 року;
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.02.2021 року № 428/0/15-21 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя наказом голови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2021 року №02-КГ суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду з 26.02.2021 року, відповідно до п.3 ч.6 ст.126 Конституції України.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.12.2021 року по справі №9901/94/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року №428/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України»;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2023 року залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.12.2021 року у справі №9901/94/21.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №160/10876/23 позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення у штаті - задоволено частково, а саме:
- зобов'язано Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.04.2023 року щодо скасування наказу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області №02-КГ від 26.02.2021 року та щодо її поновлення в штаті Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, з врахуванням висновків суду;
- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/10876/23 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення. Позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2021 р. №02-КГ «Про відрахування зі штату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 »;
- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року у справі №160/6302/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково, а саме:
- стягнуто за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2021 р. по 17.01.2024 р. у сумі 2 179 682,49 грн., що визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року в адміністративній справі №160/6302/24 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, третя особа: ДСА України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково, а саме:
- зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області нарахувати та виплати суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 27.02.2021 по 17.01.2024, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року у справі №160/9187/24 позов ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДСА України, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.01.2024 року по 22.01.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3 028 грн.;
- зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.01.2024 року по 22.01.2024 року, відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3 028 грн.;
- визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3 028 грн.;
- зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3 028 грн.;
- визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3 028 грн.;
- зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028 грн.;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 12.11.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року у справі № 160/12224/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, третя особа - ДСА України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 року по 15.05.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3 028 грн.;
- зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки за період з 20.03.2024 по 15.05.2024 у відповідності до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 року складає 3 028 грн.;
- визнано протиправною бездіяльність Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області щодо невидачі наказу про надання судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік.;
- стягнуто з ТУ ДСА України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 несплачену допомогу на оздоровлення за 2022 рік в сумі 90 840 грн.;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 року апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року у справі № 160/12224/24 залишено без змін.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 р. по справі №160/6302/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період з 27.02.2021 р. по 17.01.2024 р. у розмірі 3 369 267,65 грн., з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 р. по справі №160/9187/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період з 18.01.2024 р. по 22.01.2024 р., суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 р. по 19.03.2024 р., допомоги на оздоровлення за 2024 р. у розмірі 119 172,87 грн., з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року по справі №160/12224/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період 20.03.2024 р. по 15.05.2024 р. у розмірі 72 308,52 грн., з урахування передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Позивачем до позову долучено розрахунок суми компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди, відповідно до якого за рішенням суду у справі №160/6302/24 сума компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди в розмірі 3369267,65 грн. за період з березня 2024 р. по червень 2025 р. складає: 619 945,25 грн.
За рішенням суду у справі №160/9187/24 сума компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди в розмірі 91392,87 грн., за період травень - червень 2025 р. складає: 1 928,39 грн.
За рішенням суду у справі №160/12224/24 сума компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати суддівської винагороди в розмірі 72302,52 грн., за період травень - червень 2025 р. складає: 1 525,58 грн.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За правилами, визначеними статтею 3 Закону № 2050-III та пунктом 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до статті 4 Закону № 2050-III та пункту 5 Порядку № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тому компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.
Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Указана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 (адміністративне провадження № К/9901/20190/19).
Згідно із частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вирішуючи даний спір щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходу (суддівської винагороди) у зв'язку із порушенням строку її виплати відповідно до Закону № 2050-III та Порядку № 159, суд враховує вказані вище висновки суду касаційної інстанції.
Як зазначалося вище, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом № 2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Отже, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Відповідно, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Тобто законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2023 року у справі № 200/10176/19-а, від 31.07.2024 року у справі № 480/1704/19, від 21.08.2024 року у справі № 200/63/23.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 р. по справі №160/6302/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період з 27.02.2021 р. по 17.01.2024 р. у розмірі 3 369 267, 65 грн., з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів. На виконання рішення суду від 31.07.2024 р. по справі №160/9187/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період з 18.01.2024 р. по 22.01.2024 р., суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 р. по 19.03.2024 р., допомоги на оздоровлення за 2024 р. у розмірі 119 172,87 грн., з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів. На виконання рішення суду від 02.08.2024 року по справі №160/12224/24 відповідачем нараховано недоотриману суму суддівської винагороди за період 20.03.2024 р. по 15.05.2024 р. у розмірі 72 308,52 грн., з урахуванням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Разом з тим, заборгованість за судовими рішеннями №160/6302/24, №160/9187/24 та №160/12224/24 на даний час позивачу не вплачено, що ним визнається у позові та підтверджується відповідачем у відзиві.
Отже, відсутність фактичної виплати недоотриманих сум суддівської винагороди, нарахованих за судовими рішеннями №160/6302/24, №160/9187/24 та №160/12224/24, унеможливлює встановити період прострочення та здійснення розрахунку компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку №159.
Тобто, право позивача на одержання грошової компенсації втрати частини доходів виникне у день виплати заборгованості за судовими рішеннями №160/6302/24, №160/9187/24 та №160/12224/24.
З огляду на те, що фактична виплата заборгованості за судовими рішеннями №160/6302/24, №160/9187/24 та №160/12224/24 позивачу ще не здійснена, то у відповідача наразі не виникло обов'язку нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, адже згідно із ст.4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
За таких обставин, суд доходить висновку про безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
У період з 09.11.2025 року по 25.11.2025 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у відрядженні, у зв'язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день - 26.11.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд,
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр.Дмитра Яворницького, буд.57, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26239738), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) про стягнення компенсації втрати частини суддівської винагороди у зв'язку з порушенням строків виплати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма