26 листопада 2025 рокуСправа №160/25388/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 68736,99 (шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість грн. 99 коп.) та судові витрати в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за сплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.09.2020 між Донецьким державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено Контракт № 964/2020 про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, за яким університет зобов'язувався підготувати за державним замовленням за денною формою навчання здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю 081 «Право». Наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 12.09.2022 № 498 о/с від 13.09.2022 курсанта ОСОБА_1 було відраховано з університету та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 13 вересня 2022 року. Частиною 4 ст. 74 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261. Відповідачу було направлено повідомлення №4172/07-2025 від 18.07.2025 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 22 липня 2025 року. Однак, сума витрат добровільно не відшкодована відповідачем, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
05.09.2025 судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача до Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
10.09.2025 Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб у Довгинцівському районі Управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради надано відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25388/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, третій особі - строк для надання пояснень щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ): докази узгодження довідки витрат на утримання, докази погашення заборгованості.
Копія ухвали суду від 15.09.2025 надіслана позивачу через підсистему «Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали суду надіслана засобами поштового зв'язку.
15.10.2025 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду від 15.09.2025 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.
Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 14.11.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.
19.11.2025 позивачем на виконання ухвали суду подано клопотання з долученням доказів на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.11.2025 продовжено розгляд адміністративної справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_3 , виданого 23.03.2018, орган, що видав 1226; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Наказом Донецького юридичного інституту МВС України від 19.08.2020 №286о/с відповідач був зарахований курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» за кошти державного бюджету, назва спеціалізації, освітніх програм - органи досудового розслідування.
01.09.2020 між Донецьким юридичним інститутом МВС України (виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області (замовник) та рядовим поліції ОСОБА_1 (особа) укладено Контракт №964/2020 про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України (виконавець), предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» (далі - Контракт).
За умовами, визначеними у пункті 1 Розділу ІІ Контракту, виконавець зобов'язується, забезпечити навчання Особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра; створити умови для якісної теоретичної та практичної підготовки Особи згідно з освітньо-професійною програмою; після закінчення навчання видати Особі документ про вищу освіту державного зразка та/або направлення на роботу; забезпечити можливість користування Особою навчально-матеріальною базою; після відрахування Особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з її утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Контракту Замовник зобов'язується: забезпечити проходження Особою практики та стажування за відповідними програмами, розробленими Виконавцем та погодженими з Замовником; призначити Особу, яка прибула за направленням, на посаду, визначену комісією з персонального розподілу у порядку, встановленому законодавством, про що у місячний термін повідомити Виконавця; у місячний строк проінформувати Виконавця про звільнення Особи зі служби в Національній поліції України протягом трьох років після закінчення навчання та надіслати відповідні документи (копію рапорту про звільнення (висновок атестації), завірену копію наказу про призначення (переміщення по службі), завірену копію наказу про звільнення), необхідні для примусового стягнення з Особи витрат, пов'язаних з її утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських..
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Контракту особа зобов'язується виконати в повному обсязі освітньо-професійну програму підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Виконавця, службової та навчальної дисципліни, вимог законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів з питань здобуття вищої освіти та проходження служби в Національній поліції України; у разі заподіяння шкоди майну Виконавця - нести матеріальну відповідальність згідно із законодавством України; після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пункту 5 Розділу ІV Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 04.07.2027.
Згідно з наказом Донецького державного університету внутрішніх справ МВС України від 12.09.2022 №498о/с рядового поліції ОСОБА_1 (0185477), курсанта 3-го курсу факультету №1, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», відрахувавши з університету 13.09.2022.
Підстава: рапорт ОСОБА_1 .
Листом від 18.07.2025 №4172/07-2025 Донецьким державним університетом внутрішніх справ повідомлено відповідачу про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку, згідно із якою такі витрати складають 68736,99грн., та що у разі несплати суми заборгованості витрат на утримання під час навчання, дане питання буде вирішуватись у судовому порядку.
Відповідно до довідки про витрати на утримання на утримання курсанта ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 01.09.2020 по 13.09.2022 (яка є додатком до листа від 18.07.2025 №4172/07-2025), фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, за зазначений період склали 68736,99 грн., з яких:
витрати на грошове забезпечення за 2020-2021 навчальний рік становлять - 2577,54 грн., за 2021 - 2022 навчальний рік - 32086,03 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 843,35 грн., всього 35506,92грн.;
витрати на речове забезпечення за 2020-2021 навчальний рік становлять - 10425,72 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 3383,40 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 0,00 грн., всього 13809,12 грн.;
витрати на продовольче забезпечення за 2020-2021 навчальний рік становлять - 11640,60 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 1347,10 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 0,00 грн., всього 12987,70грн.;
витрати на медичне забезпечення за 2020-2021 навчальний рік становлять - 133,91 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 243,34 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 0,00 грн., всього 377,25грн.;
комунальні витрати за 2020-2021 навчальний рік становлять - 4458,60 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 1144,54 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 452,86 грн., всього 6056,00грн.
Несплата у добровільному порядку відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у ВНЗ, стала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до пункту 3 Розділу І Статуту Донецького державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 15 травня 2012 року № 429 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 червня 2021 року № 464), Університет є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління МВС та є бюджетною установою.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 цього Закону).
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Прядок №261 в редакції на час виникнення спірних відносин).
Вказаний Порядок затверджений на виконання частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пункту 1 Порядку №261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
-дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
-звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку №261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку №261).
З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
За таких обставин, питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби в Національній поліції, належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 у справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Контракту взяв на себе зобов'язання у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в термін протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №261, у розмірі, визначеному у довідці розрахунку.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу Донецького державного університету внутрішніх справ МВС України від 12.09.2022 №498о/с рядового поліції ОСОБА_1 (0185477), курсанта 3-го курсу факультету №1, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», відрахувавши з університету 13.09.2022.
На виконання вимог пункту 3 Порядку №261 та умов контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, медичним, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що за період навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ з 01.09.2020 по 13.09.2022 витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, становлять в загальній сумі 68736,99 грн., з яких: 35506,92 грн. фактичних витрат на грошове забезпечення; 13809,12 грн. - витрат на речове забезпечення; 12987,70 грн. - витрат на продовольче забезпечення; 377,25 грн. - витрат на медичне забезпечення; 6056,00грн. - комунальні витрати.
Листом від 18.07.2025 №4172/07-2025 Донецьким державним університетом внутрішніх справ повідомлено відповідачу про необхідність добровільного погашення витрат, пов'язаних з утриманням його в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, в сумі 68736,99грн. згідно із довідкою-розрахунком.
Доказів не погодження відповідача із розрахунком витрат, вказаного у довідці, матеріали справи не містять.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у дострокового розірвання Контракту, відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з його утриманням у Донецькому ДУВС, суду не надано.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази сплати суми витрат також не надано.
Наявність правових підстав для припинення стягнення суми витрат судом не встановлено.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423, місцезнаходження: 25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.1) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 68736,99 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 99 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова