26 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9614/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо непроведення індексації пенсії у 2022-2025 роках із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком; зобов'язання здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком, починаючи з 01 березня 2025 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 23 вересня 2021 року отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), яка обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки. Позивач вважає, що згідно зі статтею 42 Закону №1058-ІV кожного року має проводитися індексація пенсій та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого обчислена пенсія, підлягає збільшенню на встановлений Урядом коефіцієнт: з 01 березня 2022 року - на коефіцієнт 1,14, з 01 березня 2023 року - на коефіцієнт 1,197, з 01 березня 2024 року - на коефіцієнт 1,0796 та з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт 1,115. Однак такий перерахунок позивачу не проводився. Листом ГУ ПФУ у Волинській області на звернення позивача повідомило про відсутність підстав для проведення індексації пенсійної виплати з урахуванням зазначених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, з метою захисту порушеного його права просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.24-27). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що для визначення розміру пенсії позивача (призначена 23 вересня 2021 року) застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,91 грн. При проведенні індексацій пенсій застосовується Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124). Згідно з цим Порядком починаючи з 2019 року для розрахунку індексації застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), який збільшено на визначені Урядом коефіцієнти у 2019-2024 роках (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 7994,47 грн). Оскільки при обчисленні розміру пенсії позивача було враховано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки - 9118,81 грн (більший за 7994,47 грн), то пенсія осучасненню не підлягала, тому встановлена щомісячна доплата 135,00 грн у 2022 році, 100,00 грн у 2023 році та 100,00 грн у 2024 році, а відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) з 01 березня 2025 року застосовано коефіцієнт збільшення, встановлений для пенсій, призначених саме у 2021 році.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.46-49).
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 23 вересня 2021 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено матеріалами пенсійної справи (а.с.29-43).
Листом від 06 серпня 2025 року №10346-9670/М-02/8-0300/25 (а.с.12-13) на звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що станом на дату призначення пенсії за віком для визначення розміру пенсії враховано середню заробітну плату по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018-2020 роки у сумі 9118,91 грн. Роз'яснено, що підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням до показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у сумі 9118,91 грн коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 відсутні, тому позивачу встановлена щомісячна доплата до пенсії у розмірі 135,00 грн з 01 березня 2022 року та по 100,00 грн з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, що відповідає постановам Уряду. На виконання Постанови №209 ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року проведено перерахунок пенсії, зокрема показник середньої заробітної плати, який було враховано при призначенні пенсій у 2021 році, підвищено на коефіцієнт 1,0575 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209. Виплата щомісячних доплат до пенсії (135,00 грн, 100,00 грн та 100,00 грн), встановлених у 2022-2024 роках, продовжується в 2025 році.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 4-5 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Згідно із частиною п'ятою статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону №1282-ХІІ та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV, Кабінет Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а пунктом 4 цього Порядку визначено формулу, за якою визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 р. №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку, і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону №1058-IV.
Так Постановою від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) Уряд установив, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (пункт 1).
Пунктом 4 Постанови №118 визначено з 1 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком №124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 6 Постанови №168 з 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 року згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) з 1 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 передбачено, що з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком №124, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Також Постановою №209 установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови).
Натомість підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 регламентовано, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575.
Отже, індексація пенсій відповідно до пункту 1 Постанови №118, пункту 1 Постанови №168, пункту 1 Постанови №185 та пункту 1 Постанови №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 вказав, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно із Законом №1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №118, №168. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Верховний Суд ці висновки у подібних справах (постанови від 27 січня 2025 року у справі №200/422/24 та від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24) підтримав.
Застосовуючи наведені вище норми права згідно з висновками Верховного Суду, у цій справі суд констатує, що відповідач, встановивши позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, в розмірі 100,00 грн у 2023 році та у 2024 році, що видно з розрахунків пенсії (а.с.32, 35, 38), замість застосування коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії (9118,81 грн) діяв не відповідно до вимог закону. Такий перерахунок мав бути проведений згідно з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та пунктом 1 Постанови №118, пунктом 1 Постанови №168, пунктом 1 Постанови №185. Так само у 2025 році підлягає застосуванню коефіцієнт збільшення у розмірі 1,15, установлений пунктом 1 Постанови №209.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач позовні вимоги просив задовольнити з 01 березня 2025 року.
Отже, з огляду на встановлені у справі обставини, наведені норми чинного законодавства України, правові висновки Верховного Суду, суд у розглядуваній справі дійшов висновку про задоволення позову у межах позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у проведенні індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, визначені на 2022-2025 роки; зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 з 01 березня 2025 року та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії (що відповідає способу захисту порушеного права, застосованого Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24).
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просив стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суду надано договір про представництво та надання правових послуг від 22 липня 2025 року №36 (а.с.15), попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (а.с.7 зворот), калькуляцію вартості послуг від 19 вересня 2025 року (а.с.50), акт приймання-передачі виконаних робіт від 19 вересня 2025 року (а.с.50 зворот), квитанцію до платіжної інструкції від 25 серпня 2025 року (а.с.8).
Так згідно з калькуляцією вартості послуг розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 2000,00 грн за такі надані адвокатом Пікуном Б.І. послуги: консультація клієнта, дослідження документів, вивчення нормативної бази та узгодження правової позиції, підготовка та подання заяви до ГУ ПФУ у Волинській області, виготовлення копій документів, підготовка та подання позовної заяви до адміністративного суду (5 год) - 1500,00 грн, представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (відповідь на відзив, додатки до договору, виготовлення копій документів) (2 год) - 500,00 грн. Платіжна інструкція від 25 серпня 2025 року підтверджує оплату послуг.
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг (складення позовної заяви, відповіді на відзив), виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, зважаючи на зазначення в калькуляції вартості послуг (дослідження документів, вивчення нормативної бази та узгодження правової позиції, виготовлення копій документів, підготовка та подання позовної заяви), які по суті зводяться до підготовки та подання позовної заяви (при цьому включаючи окремі дії, які не є видами правової допомоги - виготовлення копій документів, подання позовної заяви до суду), суд дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач також сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 25 серпня 2025 року №0.0.4517041180.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.8, 18).
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача судові витрати у сумі 2711,20 грн (1211,20 грн - витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, та 1500,00 грн - витрати на правничу допомогу).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, визначені на 2022 - 2025 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 з 01 березня 2025 року та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 2711,20 грн (дві тисячі сімсот одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк