м. Вінниця
27 листопада 2025 р. Справа № 120/12231/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №120/7948/24.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачу обґрунтовано відмовлено в призначенні бажаної ним пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в шкідливих і важких умовах праці.
Окрім того, 17.09.2025 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області також було подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в рішенні ГУ ПФ України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №120/7948/24.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області з 06.07.2011 та отримує пенсію по інвалідності (як особа з інвалідністю ІІІ групи).
19.04.2024 року позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке рішенням від 25.04.2024 року № 905090196500 відмовило у призначенні відповідної пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав (умов) для перерахунку пенсії та недосягненням пенсійного віку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року по справі №120/7948/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.04.2024 № 905090196500, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки заявник не має менше половини передбаченого необхідного страхового стажу на пільгових умовах.
Вважаючи відповідний висновок пенсійного органу необґрунтованим, а рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон України № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 статті 114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відтак право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають чоловіки після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено судом, 19.04.2024 року позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке рішенням від 25.04.2024 року № 905090196500 відмовило у призначенні відповідної пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав (умов) для перерахунку пенсії та недосягненням пенсійного віку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року по справі №120/7948/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.04.2024 № 905090196500, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.04.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки заявник не має менше половини передбаченого необхідного страхового стажу на пільгових умовах.
Надаючи оцінку такій відмові в призначенні пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до пункту 8 та 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (редакція Порядку № 637, чинна на момент роботи позивачки).
Як слідує із записів трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 07.09.1992 року по 05.10.1993 року працював майстром в МП «Винницабратскстрой» (Винницяенергобуд), що становить 1 рік 28 днів;
з 11.10.1993 року по 03.04.2000 року працював на посаді майстра БМУ -З КП «Вінниця буд» - 6 років, 5 місяців і 22 дні;
з 03.04.2000 року по 15.05.2003 року працював виконробом ООО «Градострой» - 3 роки, 1 місяць, 12 днів;
з 03.11.2003 року по 08.06.2004 року працював виконробом ООО «Уютний дом», - 7 місяців та 5 днів;
з 01.03.2011 року по 29.03.2013 року працював виконробом в ТОВ «Фавор» - 2 роки, 28 днів;
з 02 квітня 2013 року по теперішній час працює на посаді виконроба будівельного майданчика у ТОВ «Фавор І КО».
Отже, загальний стаж його роботи на посаді виконроба становить понад 12 років 6 місяців.
В контексті вказаного, суд зазначає, що відповідно до постанови ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 у період по 31.12.1991 діяв Список № 2 та за розділом XXIX право пільгового пенсійного забезпечення, мали зокрема майстри будівельних робіт, виконроби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список №2 в розділі XXVII, за яким за кодом 2290100б-23419 в розділі керівники та спеціалісти - майстри будівельних і монтажних робіт.
Відповідно до Переліку професій за Наказом №94 від 22.03.1996 віднесено до Списку № 2 за п. 13 професія виконроб.
Відповідно до Переліку робочих місць, виробництва, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 та №2 (згідно атестації робочих місць) Додаток №1 до Наказу №310 від 25.12.2003 майстер будівельних і монтажних робіт код 23419 та виконавець робіт код 22900006-2444 відноситься за розділом 27 до Списку №2.
За діючою постановою КМУ від 17 листопада 1997 р. № 1290 до Списку № 2 віднесено у розділі XI посаду майстер будівельних робіт.
Відтак, суд доходить висновку, що у період роботи позивача з 07.09.1992 року по 03.04.2000 року на посаді майстра та з 03.04.2000 року на посаді виконавець робіт такі професії були передбачені Списками №2.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (переведення на інший вид пенсії) позивачу виповнилося 57 років. Згідно записів трудової книжки позивача, загальний стаж його роботи становить більше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на роботах, які дають право на призначення пільгової пенсії.
При цьому, суд звертає увагу, що відсутність довідки, що уточнює пільговий характер роботи, яка підтверджує зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, не може бути правомірною підставою для незарахування позивачеві до пільгового стажу роботи, періоду підтвердженого відомостями трудової книжки.
За приписами пункту 3 Порядку №383, право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому, для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку №2 у період до 21 серпня 1992 року необхідне підтвердження документами відповідних умов праці, а за період після 21 серпня 1992 року - підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/15025/16-а зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15 та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 року у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Також, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі №21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Таким чином, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, та встановлені у цій справі обставини, судом зроблено висновок, що відсутність даних про проведення та результати проведення атестації робочих місць не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу відповідного періоду роботи позивача
Також враховано, що за наслідком розгляду справи №120/7948/24, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що відповідач, приймаючи рішення №905090196500 від 25.04.2024 року не зазначив об'єктивних та обґрунтованих причин цієї відмови, не зазначив, який саме період роботи позивача зарахований до пільгового стажу, а який ні. Також, в оскаржуваному рішенні не міститься оцінки періодів роботи позивача відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 , які, на його думку, дають йому право на призначення пенсії на пільгових умовах та підстав неврахування такого пільгового стажу за відомостями довідок та документів, які надавались пенсійному органу разом із заявою про перехід/призначення відповідного виду пенсії.
В даному ж випадку, вищезазначені вимоги суду залишилися без належного виконання відповідачем, який прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №120/7948/24, з аналогічних підстав, а тому суд вважає, що пенсійним органом був застосований надмірний формальний підхід під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах спірні період роботи позивача, тому оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №120/7948/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового страхового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 07.09.1992 року по 05.10.1993 року, з 11.10.1993 року по 03.04.2000 року, з 03.04.2000 року по 15.05.2003 року, з 03.11.2003 року по 08.06.2004 року, з 01.03.2011 року по 29.03.2013 року та з 02.04.2013 року, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу з 19.04.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 19.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у спосіб визначений судом.
Враховуючи відсутність судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №120/7948/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 07.09.1992 року по 05.10.1993 року, з 11.10.1993 року по 03.04.2000 року, з 03.04.2000 року по 15.05.2003 року, з 03.11.2003 року по 08.06.2004 року, з 01.03.2011 року по 29.03.2013 року та з 02.04.2013 року, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 19.04.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ: 13814885)
Суддя Чернюк Алла Юріївна