м. Вінниця
27 листопада 2025 р. Справа № 120/15288/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури та Головне слідче управління Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 24.11.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 120/15288/25, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.11.2025 через підсистему "Електронний суд" позивачкою подано відповідь на відзив, у якій, серед іншого, просить суд:
- визнати поважною причину пропуску подання доказів у вигляді рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 260/5758/24, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі № 260/5758/24, ухвал Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2025 та від 09.04.2025 у справі № 260/5758/24, ухвал Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 та від 23.04.2025 у справі № 260/5758/24, постанов Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 260/5758/24, поновити пропущений строк подання даних доказів;
- приєднати дану відповідь на відзив до матеріалів судової справи; врахувати наведені обставини під час постановлення судового рішення за результатами розгляду справи; позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Вінницької області від 23.10.2025 яким адвоката Криворучко Л.С. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на 6 (шість) місяців, з дня його прийняття;
- забезпечити трансляцію судових засідань у справі № 120/15288/25 технічними засобами Вінницького окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» https://www.youtube.com/channel/UCFDRcAmACu5ljF-YUMGctnA;
- ухвалити судове рішення про участь позивача ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях в судовій справі № 120/15288/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований ОСОБА_1 . Електронний кабінет в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв'язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; Копії ухвал надіслати на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
25.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивачки надійшла заява про відвід судді.
25.11.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивачки ОСОБА_1 - Карповичем А.П. подано заяви (вх. №73991/25 та №73992/25) про виклик свідків, призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, в яких просить:
Викликати у судове засідання і допитати під присягою в якості свідків:
- старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 , адреса місця роботи: Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, код ЄДРПОУ 41760289, буд. 28, Тел.+38 (044) 365-40-00, e-mail: info@dbr.gov.ua щодо надання показів про відомі йому обставини виклику адвоката Криворучко Л.С. для участі 29.05.2025 та 30.05.2025 у слідчих (процесуальних) діях тощо;
- керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Говорущак Олександр Миколайович, адреса місця роботи: Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, код ЄДРПОУ 41760289, буд. 28, Тел.+38 (044) 365-40-00, e-mail: info@dbr.gov.ua щодо надання показів про відомі йому обставини виклику адвоката Криворучко Л.С. для участі 29.05.2025 та 30.05.2025 у слідчих (процесуальних) діях тощо;
- особу яка здійснювала судові виклики і повідомлення у судові засідання у справі ЄУН 757/22311/25-к на 15.05.2025 та 16.05.2025, а саме секретаря судового засідання Печерського районного суду міста Києва Колесник Аліну Євгенівну, місце роботи: Печерський районний суд міста Києва, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.15, Тел.+38 (044) 299 75 60, email: inbox@pc.ki.court.gov.ua ЄДРПОУ 02896745, щодо надання показів про відомі їй обставини про виклик адвоката Криворучко Л.С. у судові засідання у справі ЄУН 757/22311/25-к призначені на 15.05.2025 та 16.05.2025, та забезпечення участі адвоката Криворучко Л.С. у судових засіданнях в режимі ВКЗ.
В зв'язку з необхідністю виклику та допиту свідка, справу призначити до розгляду в порядку загального позовного провадження за участі сторін.
Ухвалою суду від 25.11.2025 визнано необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Карповича А.П. про відвід судді Віятик Н.В. у справі № 120/15288/25. Передано матеріали адміністративної справи №120/15288/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Комара П.А.
Ухвалою від 26.11.2025 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Віятик Наталії Володимирівни у справі № 120/15288/25 відмовлено.
Надаючи оцінку клопотанню позивачки від 24.11.2025, яке наявне у відповіді на відзив, про долучення доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 121 ККАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Суд враховує, що під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Порядок та строки подання доказів визначено статтею 79 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої цієї статті учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частин 5, 8 статті 79 КАС України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, за загальним правилом, установленим статтею 79 КАС України, докази повинні бути подані позивачем разом із поданням позовної заяви.
Водночас, як зазначає позивачка, докази у вигляді судових рішень, зокрема, преюдиційне у даній справі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 260/5758/24 не могла подати разом з позовом, і на момент подання позовної заяви також не могла посилатись на зазначене судове рішення, оскільки виключно із 20.11.2025 стало відомо, що Касаційний адміністративний суд Верховного Суду відмовить КДКА Закарпатської області та ВКДКА у задоволенні касаційних скарг на ухвали Восьмого апеляційного суду від 16.04.2025 та від 23.04.2025 у справі № 260/5758/24, отже виключно із 20.11.2025 стало остаточно відомо, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 260/5758/24 не буде скасовано судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного з метою повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суд уважає за необхідне визнати поважними причини пропуску подання доказів (рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 260/5758/24, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі № 260/5758/24, ухвал Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.03.2025 та від 09.04.2025 у справі № 260/5758/24, ухвал Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 та від 23.04.2025 у справі № 260/575/24, постанов Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 260/5758/24) та поновити його, а надані докази прийняти до матеріалів справи.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про її участь у всіх судових засіданнях в даній справі в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований позивачем Електронний кабінет в ЄСІТС у підсистемі "Відеоконференцзв'язок", то суд враховує, що розгляд цієї справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання.
Відтак, слід відмовити у задоволенні клопотання про участь ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях в судовій справі №120/15288/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований ОСОБА_1 . Електронний кабінет в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв'язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі.
Надаючи оцінку клопотанню позивачки про забезпечення трансляції судових засідань у справі №120/15288/25 технічними засобами Вінницького окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» https://www.youtube.com/channel/UCFDRcAmACu5ljF-YUMGctnA, суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 10 КАС України передбачено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою цієї статті визначено, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
Згідно частини сьомої статті 10 КАС України проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
Отже, виходячи зі змісту процитованої вище ч. 6 ст. 10 КАС України, трансляція судового засідання здійснюється, якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Однак, розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України), у зв'язку з чим в суду відсутній прямий обов'язок забезпечити транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачки про проведення судового засідання в режимі он-лайн трансляції.
Надаючи оцінку заявам представника позивачки про виклик та допит свідків, суд враховує наступне.
Так, обґрунтовуючи заяву про виклик свідків, а саме, старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Байжанова Олега Альбертовича та Керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, Говорощука Олександра Миколайовича представник позивача зазначає, що основною підставою дисциплінарної справи є встановлення факту, чи було адвоката Криворучко Л.С. належним чином повідомлено про участь у слідчих та процесуальних діях. Зі змісту письмового повідомлення адвоката Коломієць С.В. від 25.06.2025 вбачається, що слідчий ОСОБА_2 не направляв повісток адвокату Криворучко Л.С., а здійснював лише телефонні дзвінки, що є неприпустимим порушенням норм законодавства. Крім того, наведені обставини свідчать про можливі порушення прав підозрюваного та втручання у адвокатську діяльність.
Таким чином, оскільки ці факти можуть бути підтверджені виключно усними показаннями безпосередніх учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (особа, яка подала скаргу про дисциплінарний проступок), їх допит є необхідним для встановлення істини у справі, спростування тверджень скаржника та підтвердження відсутності складу дисциплінарного проступку.
У зв'язку з цим, просить суд викликати та допитати свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , оскільки їх показання мають істотне значення для справи та є належними і допустимими доказами.
Водночас, заява про виклик і допит в якості свідка, - особи, яка здійснювала судові виклики і повідомлення у судові засідання у справі ЄУН 757/22311/25-к на 15.05.2025 та 16.05.2025, а саме секретаря судового засідання Печерського районного суду міста Києва - Колесник Аліни Євгенівни, представник позивача мотивує тим, що ключова підстава дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 ґрунтується на твердженні КДКА Вінницької області про умисну неявку до суду 15.05.2025 та 16.05.2025 у справі № 757/22311/25-к. При цьому, КДКА Вінницької області не встановила та не дослідила належним чином факт вручення чи отримання адвокатом повісток про виклик, що є обов'язковою умовою відповідно до вимог ст. 135 - 136 КПК України.
Враховуючи, що жодної повістки про виклик на вказані засідання адвокат ОСОБА_1 не отримувала, вважає що обставини, які спростовують наявність дисциплінарного проступку, можуть бути підтверджені показаннями свідка під присягою.
З урахуванням викладених обставин та норм ст. 135 - 136 КПК України, показання секретаря судового засідання Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_4 , яка відповідала за направлення та вручення повісток адвокату Криворучко Л.С. у кримінальному провадженні № 757/22311/25-к, є необхідними, належними та допустимими доказами для встановлення факту отримання чи неотримання адвокатом відповідних судових викликів.
Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Наведені приписи статті 65 КАС України узгоджуються із положеннями статті 92 КАС України, згідно із якою виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Отже, як свідок у судове засідання може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі (тобто, обставини, які належать до предмету доказування).
Відповідно до частини 1 статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Згідно з приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В даному випадку, з огляду на предмет доказування, а також наведені сторонами аргументи та надані на їх підтвердження докази, суд вважає, що матеріали справи містять достатній об'єм доказів, необхідний для повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 92 КАС України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Отже, приписами наведених норм КАС України чітко передбачено, що виклик і допит свідка здійснюється виключно в судовому засідання, тобто лише у тому випадку, коли розгляд справи здійснюється з проведенням судового засідання.
Разом з тим, у цій справі ухвалою від 24.11.2025 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, суд зауважує, що вказаною ухвалою в задоволенні клопотання позивачки про виклик та допит свідків - відмовлено.
Відповідно до вимог частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Частиною 2 статті 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи.
Відтак, згідно з особливостями розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін такі процесуальні дії як виклик і допит свідка не передбачені, доказами у справі є письмові докази, суд досліджує також заяви по суті справи.
Положеннями статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З урахуванням вищенаведеного та предмету спору, а також враховуючи те, що для встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, відсутня необхідність допитувати свідків ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв представника позивачки про виклик свідків.
Надаючи оцінку клопотанню представника позивачки про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження за участі сторін, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи потребу у розгляді справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін, представник позивачки посилається на необхідність допиту свідків та безпосереднього з'ясування обставин, що на його думку, мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Суд зазначає, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 260 КАС України).
Із сукупної інтерпретації положень статей 257, 259, 260 КАС України можна сформувати висновок про те, що вибір форми позовного провадження для розгляду адміністративної справи входить у повноваження суду, яке може бути реалізоване, як за результатами розгляду відповідного клопотання позивача, так, і з власної ініціативи суду.
Суд звертає увагу, що у клопотанні представника позивача не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Таке клопотання не містить обґрунтування щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в загальному позовному провадженні, а саме по собі клопотання сторони про розгляд справи в загальному позовному провадженні не є достатньою підставою для здійснення саме такого розгляду.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє учасника справи права на подання суду заяв по суті справи, додаткових письмових пояснень та будь-яких інших письмових доказів.
Надаючи оцінку поданій заяві в частині розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21, та доходить висновку, що зазначена категорія справ не відноситься до таких, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження у розумінні відповідних норм КАС України.
Відтак суд, враховуючи критерії, визначені частиною третьою статті 257 КАС України, має дискреційні повноваження здійснювати розгляд справи як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, у разі якщо дійде відповідного висновку.
Також, суд при розгляді зазначеної заяви враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
У зв'язку з наведеним, призначення справи за правилами загального або спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи або з повідомленням учасників справи) вирішується судом з урахуванням складності справи, характеру спірних відносин та предмета доказування, а також обсягу та характеру наданих доказів у кожному випадку окремо і є правом суду, а не його обов'язком, відтак, суд доходить висновку, що підстави для задоволення заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Керуючись ст.ст. 112, 18, 121, 248, 256 КАС України, -
Клопотання позивачки про поновлення процесуального строку для подання доказів задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачкою строку на подання доказів та поновити такий строк, надані докази прийняти до матеріалів справи.
Відмовити в задоволенні клопотання позивачки про участь ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях в судовій справі №120/15288/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований ОСОБА_1 . Електронний кабінет в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв'язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі.
Відмовити в задоволенні клопотання позивачки про забезпечення трансляції судових засідань у справі №120/15288/25 технічними засобами Вінницького окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України».
Відмовити в задоволенні заяви представника позивачки про виклик свідків.
Відмовити в задоволенні заяви представника позивачки про призначення справи №120/15288/25 до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна