Постанова
Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 639/50/25
провадження № 22-ц/818/3796/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря Волобуєва О.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Комунальне підприємство «Харківводоканал»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 травня 2025 року у складі судді Труханович В.В., -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Харківводоканал» про визнання дій протиправними та зобов?язати здійснити перерахунок.
06 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов?язати здійснити перерахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 147/7/2 від 07.04.2014 ОСОБА_2 , яка є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є користувачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються Комунальним підприємством «Харківводоканал». За даними відповідача споживачами послуг за адресою мешкання позивача є три особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте останні в Будинку не проживають та послугами відповідач не користуються. ОСОБА_3 у квітні 2022 року виїхала до Республіки Польша, а споживач ОСОБА_4 не проживає у Будинку з 2017 року. Станом на вересень 2024 року за інформацією відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 значилася заборгованість з надання послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 13 235,66 грн. ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку 06.09.2024 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення. Листом від 20.09.2024 його заява була частково задоволена та здійснений перерахунок до 10 198,56 грн. 31.10.2024 позивач вдруге звернувся з заявою до відповідача в якій просив провести перерахунок заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення за період з 2022 року по 2024 рік з урахуванням кількості осіб які фактично користуються послугами з водопостачання. Листом від 15.11.2024 його повідомлено про часткове задоволення заяви та здійснення перерахунку з урахуванням виключення зі складу споживачів ОСОБА_3 до 5 095,32 грн. Одночасно повідомлено, що підстави для перерахунку заборгованості відносно ОСОБА_4 відсутні, оскільки не надані позивачем довідка не свідчать про те, що останній не користувався послугами відповідача за адресою Будинку. Позивач вважає, що вказані розрахунки заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем проведені не у повній мірі. Відповідач зловживає своїм правом на здійснення нарахувань оплати вартості послуг, здійсненням перерахунків та коригуванням розрахунків.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту непроживання та некористування послугами водопостачання та водовідведення ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ).Крім того, як вбачається з матеріалів справи, особисто ОСОБА_4 не звертався до КП «Харківводоканал» щодо проведення перерахунку за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає що надав суду належні та допустимі докази факту непроживання ОСОБА_4 за адресою: ву АДРЕСА_1 з 2017 року, що свідчить про неможливість його користування послугами з водопостачання у цьому будинку. Проте суд наданим позивачем доказам належної оцінки не надав та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 01.04.2008 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.08.2008 ОСОБА_2 є власником 16/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 (а.с 36-37 ( надалі Будинок)).
Відповідно до договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 147/7/2 від 07.04.2014 ОСОБА_2 є користувачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються Комунальним підприємством «Харківводоканал». Крім того, у договорі користувачем послуг вказано ОСОБА_5 . Договором присвоєно особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 6-8).
За змістом позовної заяви та відомостей викладених у листі КП «Харківводоканал» від 20.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстровано 3 особи: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ( а.с. 10 - 11).
Згідно з рахунка за послуги централізованого водопостачання та водовідведення станом на листопад 2024 року, нарахування проводяться виходячи з кількості зареєстрованих - 2 особи, заборгованість 5095.32 грн(а.с. 22).
31.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до КП «Харківводоканал» із заявою про перерахунок заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в якій просив провести перерахунок заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення за період з 2022 року по 2024 рік. Зазначив, що за адресою Будинку зареєстровані та фактично проживали: ОСОБА_1 та його донька - ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 ніколи не проживав за вказаною адресою, а лише вказаний як зареєстрований, має власну квартиру та проживає в ній за іншою адресою з 2017 року. Також повідомив, що ОСОБА_3 виїхала з матір'ю до Республіки Польща у квітні 2022 року. ОСОБА_4 теж вступив на військову службу та ніколи не проживав за адресою надання послуг, має власне житло за іншою адресою. На підтвердження надав документи, а саме: 1) щодо підстав відсутності ОСОБА_1 - довідку Ф5; 2) щодо підстав відсутності ОСОБА_3 - довідку переселенця та копії усіх сторінок закордонного паспорта; 3) щодо підстав відсутності ОСОБА_4 - довідку про те, що він проживає за адресою свого власного помешкання з 2017 року (а.с. 12-13).
15.11.2024 від КП «Харківводоканал» надійшла відповідь, з якої вбачається, що КП «Харківводоканал» частково здійснив перерахунок заборгованості з надання послуг з водопостачання та водовідведення, а саме проведено перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . З питання тимчасової відсутності ОСОБА_4 повідомили, що довідка КП «Кулиничікомунсервіс» Харківського району, Харківської області про фактичне проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не може бути врахована, оскільки будинок АДРЕСА_3 знаходиться в обслуговуванні дільниці № 57 КП «Житлокомсервіс». Без зазначення дати припинення проживання вказаної особи за цією адресою та без ствердження факту проживання на момент її видачі надана довідка не дозволяє однозначно встановити тривалість періоду невикористання зазначеною особою послуг підприємства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 38-39).
Згідно договору про користування електричною енергією 92121 ОСОБА_4 є споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_4 з 19.08.2013 ( а.с.15 - 16).
Даними індивідуальної монтажної схеми підтверджено встановлення квартирних вузлів водорозподільного обліку витрат холодної води, 09.03.2023 було прийнято на абонентський облік вузол розподільного обліку холодної води за адресою АДРЕСА_2 за якою ОСОБА_4 є власником майна ( а.с. 17-19).
Згідно довідки № 212 від 25.10.2024 року КП «КУЛИНИЧІКОМУНСЕРВІС», ОСОБА_4 , проживає у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_2 з 01.06.2017 року ( а.с. 20).
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
У ст. 1 Закону № 2189-VIII зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
Згідно зі ст. 5 Закону № 2189-VIII відповідач надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону № 2189-VIII, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Ідентична норма закріплена у Публічному договорі (ч. 11 п. 39), який розміщений на офіційному веб-сайті відповідача http://www.vodokanal.zp.ua.
Також п. 45 Постанови 690 (в редакції від 04.02.2022 року) передбачено, що споживач має право 7) на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору. Ідентична норма міститься у Типовому індивідуальному договорі.
Пунктом 50 тієї ж Постанови визначений обов'язок Виконавця (Відповідача) 8) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.
Положенням ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За положенням п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Згідно пп.3 п.28 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правил № 690), споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.
Отже, за змістом наведених спеціальних норм вбачається, що звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із долученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.
Доказів того, що ОСОБА_4 звертався до КП «Харківводоканал» з заявами про проживання не за місцем реєстрації і проведенням перерахунку починаючи з червня 2017 року до жовтня 2024 року матеріали справи не містять.
Тобто з моменту (з 01.06.2017, як вказано позивачем) не проживання ОСОБА_4 минуло більше 7 років, перш ніж до КП «Харківводоканал» надійшло звернення стосовно відсутності споживача та набуття права власності на житло за іншою адресою.
Підстав для поважності неповідомлення такої інформації більш ніж 7 років не надається.
Як було встановлено судом, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про перерахунок. Але позивачу не здійснено перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення стосовно ОСОБА_4 відповідно до його звернень.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку із недоведеністю фату непроживання ОСОБА_4 за адресою Будинку.
Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду та вважає за необхідне змінити рішення відмовивши у задоволенні позовних вимог з підстав недотримання споживачем процедури повідомлення виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із долученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_1 .
Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374 , 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 травня 2025 року - змінити.
Викласти мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2025
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук