Справа № 524/693/25 Номер провадження 22-ц/814/2853/25Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н. П. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
20 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначило, що 26 квітня 2021 року у особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») Якішев Д.Е. подав заявку на отримання кредиту № 5111547. Відповідачу направлене електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого останній підтвердив прийняття умов кредитного договору № 5111547 від 26 квітня 2021 року.
Тобто, відповідач уклав договір споживчого кредиту № 5111547 від 26 квітня 2021 року та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7100 грн.
Кредитний договір № 5111547 від 26 квітня 2021 року укладений строком на 30 днів. Однак, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
У подальшому, 10 серпня 2021 року, згідно умов договору відступлення прав вимоги № 06Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 5111547 від 26 квітня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до якого сума боргу перед новим кредитором становить 32305 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7100 грн; заборгованість за відсотками - 24495 грн; заборгованість за комісійними винагородами - 710 грн.
На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на суму 32305 грн, судовий збір розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судове рішення мотивоване тим, що позивач не довів належними та достатніми доказами отримання відповідачем кредитних коштів та наявність заборгованості у зазначеному ним розмірі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2025 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохає суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача та виниклої заборгованості, а суд першої інстанції безпідставно не врахував платіжне доручення та розрахунок заборгованості, як доказ.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 32305 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що 26 квітня 2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Якішев Д.Е. подав заявку на отримання кредиту № 5111547.
Відповідачу направлене електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 5111547 від 26 квітня 2021 року, тобто, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 5111547 від 26 квітня 2021 року.
Кредитний договір № 5111547 від 26 квітня 2021 року укладений строком на 30 днів.
10 серпня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 06Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 5111547 від 26 квітня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс».
Позиція апеляційного суду
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 1046, 1049 ЦК України визначається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першої і другої статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції договір споживчого кредиту № 5111547 від 26 квітня 2021 року (а.с. 25-28, 31-34), анкету-заявку №5111547 від 26 квітня 2021 року (а.с. 9), графіку платежів до кредитного договору № 5111547 від 26 квітня 2021 року (а.с. 29), паспорт споживчого кредиту № 5111547 (а.с. 29 зворот-30), договір №06Т про відступлення права вимоги від 10 серпня 2021 року між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 14-18), витяг з додатку до договору факторингу № 06Т від 10 серпня 2021 року (а.с.11).
Відповідно до умов кредитного договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 7100 грн на строк 30 днів з 26 квітня 2021 року, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію в сумі 710 грн за надання кредиту та проценти за користування кредитом у сумі 3905 грн, які нараховані за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту 11005 грн. Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на вебсайті товариства miloan.ua.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що надана позивачем копія платіжного доручення ТОВ «Міолан» № 44760170 від 26 квітня 2021 року містить дані про отримувача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 7100 грн на кред рах № 516875*82 ( а.с. 38), проте жодних даних про належність зазначеного карткового рахунку відповідачеві матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції правильно вказав, що зі змісту наданих позивачем документів, в тому числі і з відомостей про щоденні нарахування та погашення, як на підтвердження своїх позовних вимог, неможливо встановити, що ТОВ «Міолан» надано відповідачу кредитні кошти на підставі укладеного договору, їх розміру та наявної заборгованості, оскільки вона містить відомості, які повністю не відповідають договору (проценти за користування кредитом - у пункту договору 1.5.2. вони складають 3905 грн, строк дії договору який складає 30 днів та ін.), а отже, не є достатнім та належним доказом на підтвердження позовних вимог.
Також слід зверну увагу, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, як правильно зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, не відповідає вимогам до оформлення первинних бухгалтерських документів, як це передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат в частині судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових в тому числі: витрат в частині судового збору за подачу позову; в частині судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також відсутні підстави для стягнення витрат із правничої допомоги.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко