Справа № 761/36663/25
Провадження № 1-кс/761/23839/2025
20 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 /справа №304/670/22/ в рамках кримінального провадження № 32021100110000014 від 05.02.2021,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 /справа №304/670/22/ в рамках кримінального провадження № 32021100110000014 від 05.02.2021.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», які розміщені на банківських рахунках, відкритих АТ «Райфайзен Банк». Зборонено службовим особам ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» та АТ «Райфайзен Банк», іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати. При цьому, арешт слідчим суддею накладено необґрунтовано, з часу застосування такого заходу кримінального провадження минуло понад три роки, посадовим особам товариства не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та арешт майна порушує право власності. Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що рішенням суду у справі № 991/265/23 про стягнення в дохід держави 100 % статутного капіталу ТОВ «МГЗ», при цьому, не зважаючи на те що, єдиним учасником товариства є держава в особі Фонду державного майна України, грошові кошти, на які накладено арешт, є власністю ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД». Таким чином, вказаний захід забезпечення кримінального провадження, який був застосований слідчим суддею Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022, слід скасувати.
Адвоката ОСОБА_3 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув, причини неявки не відомі. При цьому, 21.10.2025 звернувся на адресу суду з заявою про проведення судового розгляду у його відсутність. Клопотання підтримав з підстав наведених у ньому.
Уповноважений прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 32021100110000014 від 05.02.2021, будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, не прибув. При цьому, 21.10.2025 прокурора ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся із заявою про розгляд клопотання про скасування арешту майна у його відсутність. Зазначив, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023, 100% корпоративних прав ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» передано державі та на даний час призначений новий директор, а тому просив прийняти рішення на розсуд суду.
Крім того, 19.11.2025 на адресу суду від представника Фонду державного майна України - ОСОБА_5 надійшла заява про проведення судового розгляду у його відсутність. Щодо вирішення клопотання представника ТОВ «МГЗ» про скасування арешту майна, зазначив, що Фонд державного майна України підтримує позицію товариства стосовно необхідності скасування арешту грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що детективами Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021100110000014 від 05.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України.
30.03.2022 ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», які розміщені на банківських рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», а саме: № НОМЕР_1 (долар США); № НОМЕР_2 (євро); № НОМЕР_3 (українська гривня); № НОМЕР_4 (українська гривня) шляхом заборони службовим особам ТОВ «МГЗ» та АТ «Райффайзен Банк», іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість права власності.
Статтею 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, яким встановлено порушення ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Разом із цим, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що існують ризики, на підставі яких прийнято рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна третьої особи на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, слідчим суддею враховано, що в рамках кримінального провадження № 32021100110000014 від 05.02.2021, посадовим особам ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», з часу застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зокрема з 30.03.2022 не було повідомлено про підозру.
Крім цього, слідчий суддя приймає до уваги і доводи прокурора, наведені у заяві від 21.10.2025, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023, 100% корпоративних прав ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» передано державі та на даний час призначений новий директор.
Крім того, на адресу суду від представника Фонду державного майна України - ОСОБА_5 надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що Фонд державного майна України підтримує позицію ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» стосовно необхідності скасування арешту грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках.
Таким чином, враховуючи наведене, а також того, що прокурором в ході судового розгляду не надано документів, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, слідчий суддя вважає доведеним, що відпала потреба в подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, та приходить до висновку, щоклопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 /справа №304/670/22/, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,- задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 /справа №304/670/22/ в рамках кримінального провадження № 32021100110000014 від 05.02.2021, а саме на: грошові кошти, що належать ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», які розміщені на банківських рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», а саме:
№ НОМЕР_1 (долар США);
№ НОМЕР_2 (євро);
№ НОМЕР_3 (українська гривня);
№ НОМЕР_4 (українська гривня).
Скасувати застосовану ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 /справа №304/670/22/ заборону службовим особам ТОВ «МГЗ» та АТ «Райффайзен Банк», іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя