Справа № 523/10564/25
Провадження №2/523/4947/25
(заочне)
"20" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
за участю секретаря - Дзюби Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
1.Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі-ТОВ «ФК «ЕЙС») через систему «Електронний суд» 29.05.2025р звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 22569,40 грн, укладеним між відповідачем та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» договором кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р.. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Банком у розмірі, зазначеному вище. Від 06.03.2024р.
21.10.2024 р. відповідно до Витягу з реєстру боржників за Договором факторингу №21102024-МК/ЕЙС (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «ФК «ЕЙС» від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22569,40 грн.
Згідно умов договору факторингу, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Позивач не здійснював нарахувань за кредитним договором. Отже, в ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за договором кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р. перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 22569,40 грн, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 03.06.2025 року у справі відкрито провадження провадження та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві просив вимоги задовольнити, справу розглянути у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
2.Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
06.03.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідач уклали договір кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р. формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 19701, що підтверджує погодження сторонами всіх істотних умов щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно п.2.8 договору відповідач отримав переказ на банківську картку № НОМЕР_1 на суму 7000,00 грн на умовах строковості, платності, зворотності, строком на 360 днів зі сплатою стандартної % ставки за користування кредитом в розмірі 1,5 % на день, та кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 10% увід суми кредиту, що склало 700,00 грн. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Отже, оскільки Позичальник погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту шляхом підписання його одноразовим цифровим ідентифікатором, то він підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відразу після вчинених дій відповідача, 06.03.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти в сумі 7000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАКС КРЕДИТ».
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.2.2. )
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22569,40 грн.
Звертаємо увагу, що в наданих ТОВ «ФК «ЕЙС» розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.
Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром боржників від 21.10.2025р. до Договору факторингу №21102024/МК/ЕЙС від 21.10.2025, Позивач долучив платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов'язків за Договором факторингу. Отже, в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за договором кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р.перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 22569,40 грн.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р. в розмірі 22569,40 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 14869,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
3. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За правилами ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування підвідступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб),а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги дотретьої особи (боржника).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 уклавши договір кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р. прийняла на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів, сплаті процентів.
Встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами вказує на обґрунтованість пред'явлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити у повному обсязі.
З боку відповідача суду не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених представником позивача.
КонституцієюУкраїни передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
За нормами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат.
Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, висновок Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15, Додатковій Постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021р. по справі № 755/9215/15-ц, Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.01.2021р. по справі №280/2635/20.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Попередній розрахунок суми судових витрат в розмірі 7000,00 грн включає в себе витрати, понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору №07/04/25-02 від 07.04.2025, Додаткової угоди до нього №35 від 07.04.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 07/04/25-02 від 07.04.2025.
Враховуючи співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвоката на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт у суді, ціною позову та значенням справи для сторін, задоволенням позову, судвважає, що визначений адвокатом розмір витрат у розмірі 7000,00 гривень на оплату послуг підлягає стягненню.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,76, 81, 89, 95,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279,280-283, 354,355 ЦПК України -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за договором кредитної лінії №00-9659217 від 06.03.2024р. в розмірі 22569,40 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 14869,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) судові витрати по справі: на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено та підписано 25.11.2025 року.
Суддя В.К.Кисельов