Справа № 523/9872/25
Провадження №2/523/4793/25
(заочне)
"13" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря судових засідань - Дзюби Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 21 у місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. 26.08.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (позивач, ТОВ « ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» ) Столітній М.М. надіслав до Пересипського районного суду міста Одеси через підсистеиу «Електронний суд» позовну заяву до ОСОБА_1 (відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. у розмірі 14666,30 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. та на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
1.2. Позов обґрунтовувався тим, що 07.08.2023р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6942825 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020р. та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.09.08.2023р. між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №6942825
Згідно умов кредитного договору та додаткової угоди до нього відповідач отримав грошові кошти у розмірі 11000 гривень, зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,99 % на день, строком на 360 днів .
1.3. Зазначається, що 27.05.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило на користь ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» право грошової вимоги, зокрема, за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р..
1.4. Посилаючись на те, що на момент укладення договору факторингу №27.05./24-Ф від 27.05.2024р. відповідач зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі не виконав, строк договору не сплив, внаслідок чого позивачем було здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за 67 календарних днів з 27.05.2024р. по 01.08.2024р. в сумі 14666,30 грн., в тому на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. існує заборгованість в розмірі 42521,60 грн. яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11000,00 грн, заборгованості по відсоткам, нарахованої первісним кредитором в сумі 16855,30 грн, а також заборгованості за відсотками, нарахованими позивачем 14666,30 грн.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
ІІ.1. 11.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін.
ІІ.2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
ІІ.3. У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
ІІ.4. Враховуючи ненадходженням від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
ІІІ.1 07.08.2023р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6942825 про надання споживчого кредиту в сумі 1000,00 грн. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020р. та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.
09.08.2023р. між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №6942825 про збільшення суми кредиту на 10000,00 грн.
Кредитний договір та додаткова угода були підписані відповідачем у відповідності до вимог ч.6та ч.8 ст.11,12 Закону України «Про електроннну комерцію» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С3314», після чого було здійснено переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору та додаткової угоди до нього шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку було вказано відповідачем у особистій заяві на отримання кредиту.
Згідно умов кредитного договору та додаткової угоди до нього відповідач отримав грошові кошти у розмірі 11000 гривень, зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,99 % на день, строком на 360 днів .
У період з 07.08.2023р. по 26.05.2024р. ОСОБА_1 здійснено оплати на рахунок ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 2019,85 грн, які були спрямовані на оплату тіла кредиту - 0 грн та на оплату процентів за користування кредитними коштами - 2019,85 грн.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
ІІІ.2. 27.05.2024 було укладено договір факторингу №27.05./24-Ф, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" відступило на користь ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» право грошової вимоги, зокрема, за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р.., укладеними між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 , про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про відступлення прав вимоги.
ІІІ.3. Відповідно до Реєстру боржників до договір факторингу №27.05./24-Ф ВІД 27.05.2024р., витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ "ФК ««Фінтраст Україна»» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. в сумі 27855,30 грн. яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11000,00 грн, заборгованості по відсоткам, нарахованої первісним кредитором в сумі 16855,30 грн.. Таким чином, «Фінтраст Україна» наділено правом вимоги до Відповідача за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»».
ІІІ.4 Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05./24-Ф, строк дії Договору №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р.не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 27.05.2024 року по 01.08.2024 року (67 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 14666,30 грн. (11000,00 грн * 1,99% = 218,9 грн х 67 календарних днів)
У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р., а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 31521,60 грн.( нараховані проценти первісним кредитором у сумі 16855,30 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 14666,30 грн.).
Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
Статтями 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування підвідступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб),а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги дотретьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З боку відповідача суду не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених представником позивача.
КонституцієюУкраїни передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
V.1. З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2023 ОСОБА_1 як позичальник та ТОВ "Авентус Україна" уклали Договір №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. шляхом підписання електронним ідентифікатором на отримання кредиту та 09.08.2023р. Додаткову угоду до нього про збільшення суми кредиту на 10000, 00 грн, в результаті чого відповідач отримав кредит у розмірі 11000 грн, ставка 1,99 % - впродовж орієнтовного строку повернення кредиту 360 днів, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» .
V.2. Зі змісту заяв-анкет, паспортів споживчого кредиту та інформації щодо порядку (процедури) слідує, що відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з зазначеними документами, що включає основні умови кредитування та електронним підписом надав згоду з його умовами, у зв'язку з чим суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
V.3. Враховуючи, що відповідачу отримав обумовлені договорами від 07.08.2023 та додатковою угодою до нього від 09.08.2023р.р., грошові кошти, шляхом перерахування суми позики на банківську картку, вказану позичальником, натомість відповідач свої зобов'язання з повернення коштів за договором споживчого кредиту не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суми тіла кредиту в розмірі 11000,00 грн грн.
V.4. У поданому позові ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» також просило стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, яка на дату відступлення права вимоги позивачеві становила 16855,30 грн.
V.5. ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.
V.6. Суд звертає увагу, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
V.7. Сторонами при укладенні договору досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Тому правильним є висновок про те, що кредитодавець правомірно нарахував заборгованість по відсоткам за змінною відсотковою ставкою 1,99 % впродовж орієнтовного строку повернення кредиту 67 днів за період з 2705.2024 по 01.08.2024р., оскільки такий період входив в період строку кредитування, визначеного договорами. При цьому, відповідно до умов договору відсоткова ставка -1,99 %.
V.8. Досліджений судом розрахунок заборгованості ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» свідчить про те, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору та в обумовленому сторонами розмірі відсотків.
V.9. Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. та додатковою угодою до нього від 09.08.2023р.у розмірі 42521,60 грн.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
(а) Щодо судового збору
VІ.1. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 гривень.
(б) Щодо витрат на професійну правничу допомогу
VІ.2. За правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
VІ.3. У позовній заяві зазначено про понесення позивачем судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи, що складає 2422,40 грн., - розмір сплати позивачем судового збору за подання даного позову та 9000,00 грн. - витрат на правничу допомогу..
VІ.4. Системний аналіз норм статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
VІ.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
VІ.6. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
VІ.7. Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, враховуючи відсутність заперечень з боку відповаідача щодо їх розміру, суд дійшов висновку наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-281 ЦПК України -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд.15, оф.118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за Договором №6942825 про надання споживчого кредиту від 07.08.2023р. та додатковою угодою до нього від 09.08.2023р.у розмірі 42521,60 грн. яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11000,00 грн, заборгованості по відсоткам, нарахованої первісним кредитором в сумі 16855,30 грн, а також заборгованості за відсотками, нарахованими позивачем 14666,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд.15, оф.118/2, м. Київ, 03150) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Суддя В.К. Кисельов
Повне рішення суду складено 21.11. 2025р.