"26" листопада 2025 р.
м. Київ
справа № 755/21003/25
провадження № 2/755/14992/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь та на її утримання аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що до досягнення позивачем повноліття відповідач сплачував на утримання позивача аліменти у розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно, постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 року розмір аліментів було зменшено до 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно. На даний час позивач є повнолітньою, однак не працює, оскільки у серпні 2023 року вступила до Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління на денну форму навчання, термін закінчення навчання - 30.06.2027 року. Позивач не має можливості для працевлаштування та перебуває на утриманні матері, яка не в змозі самостійно утримувати доньку. Відповідач є особою працездатного віку, має регулярний дохід та можливість надавати матеріальну допомогу позивачу на період її навчання, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.
30 жовтня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в судове засідання.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спільну повнолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м. Києва від 11.11.2021 року, актовий запис № 2523. (а.с. 6)
25.05.2009 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 2-1838/09 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06 травня 2009 року до досягнення донькою повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с. 7)
Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 року у справі № 755/10352/23 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2023 року скасовано та прийнято постанову. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, присуджених за рішенням суду задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2009 року, по цивільній справі №2-1838/09, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі зі всіх видів заробітку щомісячно до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2013 року, по цивільній справі №755/3153/13, яким присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с. 8-12)
За даними Довідки Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління від 23.10.2025 року № 450, ОСОБА_1 дійсно навчається на денному відділенні Коледжу на ІІІ курсі, група А-32, спеціальності Архітектура, термін закінчення навчання 30.06.2027 року. (а.с. 13)
За правилами частини першої статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу України ). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
За змістом статей 191, 200 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц зазначив, що положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 Сімейного кодексу України визначаються декілька видів виконання обов'язку утримувати дитину, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
А статтею 199 Сімейного кодексу України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 Сімейного кодексу України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Тому, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 Сімейного кодексу України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання) (постанова Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. (постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18)
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на її користь та на її утримання, в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами діючого сімейного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь та на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку. При цьому суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування та отримання регулярного доходу, однак сплачує також аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 квітня 2013 року, по цивільній справі №755/3153/13, на утримання сина ОСОБА_5 , що ураховується при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, підлягає до часткового задоволення та присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь та утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку/доходу щомісячно, починаючи з дня звернення позивача з даним позовом до суду, тобто з 29.10.2025 року і до закінчення донькою навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню особу, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь та утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку/доходу щомісячно, починаючи з дня звернення позивача з даним позовом до суду, тобто з 29.10.2025 року і до закінчення донькою навчання, однак не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 26 листопада 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган