ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22937/25
провадження № 3/753/8240/25
"20" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дарницького УП ГУ НП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2025 року матеріали справи передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2025 року, серія ВАД № 741368, 26 жовтня 2025 року о 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив сімейну сварку з мамою ОСОБА_2 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим своїми діями завдав психологічного болю, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання 13 листопада 2025 року з'явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що ОСОБА_1 є її сином, зазначила, що він стає агресивним після вживання алкоголю. Вранці 26 жовтня 2025 року він прокинувся та після вживання алкоголю почав кричати сам до себе, після чого ОСОБА_2 злякалася та викликала поліцію, думала, що його заберуть у відділок, щоб він протверезів. Зазначила, що син стає неадекватним під впливом алкоголю, він є інвалідом ІІ групи, ніде не працює.
ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 13 та 21 листопада 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме, шляхом надсилання судової повістки на адресу його місця проживання, та за допомогою надсилання смс-повідомлення на номер телефону, який був зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вживав міри щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, однак останній в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи Дарницьким районним судом м. Києва за викликом.
Також дати судових засідань відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .
У судове засідання
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи заяву потерпілої, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина перша статті 173-2 передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинив сварку, поряд з цим, під час розгляду справи, з пояснень потерпілої вбачається, що ОСОБА_1 вів себе неадекватно через перебування у стані алкогольного сп'яніння, фактично ніяких дій, які можна кваліфікувати як насильство, вчинене відносно матері, не було.
Отже, з наданих матеріалів суду та отриманих показань безпосередньо, встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя К.В. Шаповалова