ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23643/25
провадження № 3/753/8436/25
"21" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К. В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06 листопада 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2025 матеріали справи передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 741376 від 31 жовтня 2025 року, 31 жовтня 2025 року близько 09:50 год., у АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру повторно протягом року відносно своєї тітки громадянки ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою, дряпала обличчя, замахувалася повідцем, кидалася у бійку, чим вчинила правопорушення передбачене частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання 21 листопада 2025 року з'явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що ОСОБА_1 є її племінницею, її мати загинула, а батько невідомо де, вони проживають разом у одній квартирі, з ними також проживає малолітня донька племінниці, яка не займається дитиною, а її вихованням займається ОСОБА_2 . Вказала, що ОСОБА_1 вживає наркотики та лікуватися від залежності не хоче. 31 жовтня 2025 року ОСОБА_2 зробила зауваження ОСОБА_1 з приводу її собаки, однак та почала реагувати неадекватно, вдарила тітку повідком, кинулася у бійку та подряпала обличчя. Зауважила, що племінниці відомо про судовий розгляд справи та виклик до суду, проте вранці вона сказала, що не піде до суду, бо їй байдуже.
ОСОБА_1 у судове засідання 21 листопада 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме, шляхом надсилання судової повістки на адресу її місця проживання, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній»; та за допомогою надсилання смс-повідомлення на номер телефону, який був зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке згідно до довідки про доставку смс було доставлено їй 07 листопада 2025 року о 16:39 год, тобто завчасно.
Суд вживав міри щодо ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, однак остання в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомляла, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавала.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи Дарницьким районним судом м. Києва за викликом.
Також дати судових засідань відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мала у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їйу судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство-діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина перша статті 173-2 передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною третьою вказаної статті, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дарницького районного суду м. Києва № 753/12471/25 від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки оцінений як високий, проте, заборонний припис працівниками поліції не видавався.
Враховуючи викладене, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих провину обставин, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Також, враховуючи вимоги статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтею 173-2 частиною другою статті 251, статтями 252, 268, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя К.В. Шаповалова