Справа №751/10031/25
Провадження №1-кс/751/2532/25
26 листопада 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 ,
слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024270000001033 від 24 жовтня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , та проживаючого до затримання за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий відділу
розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08 січня 2026 року з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, з покладенням відповідних обов'язків, у разі внесення застави.
Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024270000001033 від 24 жовтня 2024 року за
частинами 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, з метою збуту психотропної речовини, на початку вересня 2025 року, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та спосіб, придбав невстановлену кількість речовини, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, яку у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив у нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав з метою подальшого збуту до 08 вересня 2025 року.
08 вересня 2025 року в період часу з 06 години 20 хвилин по 17 годину 14 хвилин працівниками поліції під час обшуку нежитлового приміщення на території домогосподарства ОСОБА_3 за вказаною адресою виявлено та вилучено два полімерні пакетики з порошкоподібними речовинами, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 10,3471 грама, що є великим розміром, які ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що
ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у невстановлені досудовим розслідуванням місці, час та обставин, придбав пістолет Макарова № НОМЕР_1 , 1969 року випуску, який є вогнепальною зброєю, придатним до стрільби, та 6 патронів калібру 9 мм, які є боєприпасами, придатними до стрільби, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб перемістив у нежитлове приміщення за адресою:
АДРЕСА_2 , де залишив незаконно зберігати до 08 вересня 2025 року.
08 вересня 2025 року в період часу з 06 години 20 хвилин по 17 годину 14 хвилин працівниками поліції під час обшуку нежитлового приміщення на території домогосподарства ОСОБА_3 за вказаною адресою виявлено та вилучено пістолет Макарова № НОМЕР_1 , 1969 року випуску, який є вогнепальною зброєю, придатним до стрільби, та 6 патронів калібру 9 мм, які є боєприпасами, придатними до стрільби, які ОСОБА_3 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий указує на те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 закінчується 30 листопада
2025 року. Для завершення досудового розслідування необхідно оглянути інформацію, отриману у порядку тимчасового доступу в АТ КБ «Приватбанк», АТ «ОЩАДБАНК», АТ «УніверсалБанк», АТ КБ «СЕНС-БАНК», ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «ВФ Україна». За результатами проведених слідчих та процесуальних дій вирішити питання про повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 , прийняти за результатами досудового розслідування процесуальне рішення, здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування та ознайомити підозрюваних та їх захисників з матеріалами досудового розслідування. Вважає, що для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій необхідно не менше одного місяця. Викладені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою та підтверджується зібраними доказами. Указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_6 висловили доводи на підтримання клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на обставини викладені у ньому і додані матеріали, та просили його задовольнити. Вказали на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор зазначила, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, посилаючись на поведінку останнього під час проведення обшуку 08 вересня 2025 року в його помешканні, коли ОСОБА_3 без дозволу залишив місце події та зник. Указала на те, що постановою слідчого від 09 вересня 2025 року, у зв'язку з такою поведінкою ОСОБА_3 , останнього було оголошено розшук і затримано лише 01 жовтня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 вересня 2025 року. Прокурор також зазначила, що ОСОБА_3 може впливати на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , який підлягає допиту в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження по суті, а також, на думку прокурора, ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційно він не працевлаштований і не має постійного джерела доходу.
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні вважали клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні.
Захисник ОСОБА_4 указала на те, що по епізодам, інкримінованим ОСОБА_3 у підозрі від 01 жовтня 2025 року, всі слідчі дії проведено. Вважає, заявлені в клопотанні ризики необґрунтованими. Зокрема, указала на те, що поведінка ОСОБА_3 під час проведення обшуку 08 вересня
2025 року була зумовлена тим, що він просто злякався, оскільки захисник за призначенням повідомив йому, що світить 9 років позбавлення волі. Разом з тим, звернула увагу на те, що психотропну речовину та зброю з бойовими припасами ОСОБА_3 видав працівникам поліції сам добровільно. Вважає, що ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні нічим не підтверджено.
Захисник зазначила, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто поза межами строку досудового розслідування, який закінчувався 08 листопада 2025 року. У порядку ст. 206 КПК України захисник просила перевірити вказані обставинам та надати їм відповідну оцінку з точки зору наявності/відсутності правових підстав для позбавлення волі підозрюваного ОСОБА_3 у період з 08 листопада
2025 року по день розгляду вказаного клопотання 26 листопада 2025 року.
Крім того, захисник вважає заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб несправедливою та неспівмірною, оскільки середній дохід родини складає приблизно 20 000 гривень на місяць, а всі заощадження родити ОСОБА_3 видав працівникам поліції під час проведення обшуку. Крім того, в судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначила про те, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду і на даний час проходить вартісне лікування, на підтвердження чого надала слідчому судді копії медичних документів.
У разі прийняття слідчим суддею рішення про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 , захисник просила зменшити розмір застави до мінімального розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор та слідчий висловили думки про можливість зменшення розміру застави ОСОБА_3 , враховуючи надані захисником документи про стан здоров'я його дружини, але не до мінімального розміру, передбаченого кримінально-процесуальним законом.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, а також документи надані в судовому засіданні, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження
№ 12024270000001033 від 24 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1
ст. 263 КК України.
08 вересня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Постановою слідчого від 09 вересня 2025 року підозрюваного
ОСОБА_3 оголошено в розшук.
01 жовтня 2023 року на підстави ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 вересня 2025 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Того ж дня, ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну у великих розмірах, незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000001033 від
24 жовтня 2024 року до чотирьох місяців, до 08 січня 2026 року.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень слідчий суддя приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у зібраних органом досудового розслідування доказах, у тому числі: - протоколах про зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19 січня 2025 року,
25 березня 2025, 27 травня 2025 року, 29 липня 2025 року, якими задокументовано телефонні розмови ОСОБА_3 з іншими абонентами з приводу продажу ним психотропних речовин та наркотичних засобів;
- протоколі обшуку від 08 вересня 2025 року за місцем проживання
ОСОБА_3 за адресою:
АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено два полімерні пакетики з порошкоподібними речовинами, які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 10,3471 грама, що є великим розміром, пістолет та патрони до нього;
- висновками експертів від 08 вересня 2025 № СЕ-19/125-25/12232-НЗПРАП, від 08 вересня 2025 року № СЕ-19/125-25/12233-НЗПРАП, від
18 вересня 2025 року № СЕ-19/125-25/12778-БЛ, від 22 вересня 2025 року
№ СЕ-19/125-25/12782-БЛ.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з указаним, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно провести значний обсяг слідчих (розшукових) та виконати ряд процесуальних дій, які об'єктивно неможливо провести та виконати до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, майновий стан.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованих кримінальних правопорушень, на дані про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному і неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання зазначеним ризикам слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, зокрема в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».
Протипоказань для утримання ОСОБА_3 за станом здоров'я під вартою за матеріалами провадження не встановлено та стороною захисту таких даних не надано.
Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання частково.
Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя визнає наявними підстави для продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти наявним під час досудового розслідування ризикам і забезпечити здійснення всіх процесуальних дій, у межах строку досудового розслідування, а саме до
08 січня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Перевіряючи в порядку ст. 206 КПК України доводи сторони захисту про застосування ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поза межами строку досудового розслідування, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Статтею 29 Конституції України гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 01 жовтня 2023 року на підстави ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від
10 вересня 2025 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 01 жовтня 2025 року о 06 годині 13 хвилин
ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Із копії ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 року вбачається, що клопотання слідчого було задоволено та до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Згідно з копією ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024270000001033 від
24 жовтня 2024 року до чотирьох місяців, до 08 січня 2026 року.
Таким чином, у період часу з 08 листопада 2025 року по 26 листопада 2025 року підозрюваний ОСОБА_3 утримувався під вартою на підставі судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 жовтня 2025 року, якою в рамках кримінального провадження № 12024270000001033 від 24 жовтня 2024 року до
ОСОБА_3 як підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таке тримання під вартою здійснювалось у межах строку досудового розслідування, яке було продовжено 04 листопада 2025 року до 08 січня 2026 року.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ч. 3 ст. 197 КПК України, чи прав ОСОБА_3 , гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3 , який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, його процесуальну поведінку, у тому числі заявлений в судовому засіданні стороною захисту намір надати детальні показання про обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та співпрацю зі слідством, а також дані, які містяться в наданих стороною захисту в судовому засіданні довідці лікаря від 04 листопада 2025 року, виписці з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 20371 КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради від 10 листопада 2025 року та від 14 листопада 2025 року про стан здоров'я ОСОБА_8 , яка є дружиною ОСОБА_3 , зважаючи також на думку прокурора та слідчого в судовому засіданні щодо можливості зменшення розміру застави ОСОБА_3 , слідчий суддя вбачає підстави для зменшення розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270000001033 від 24 жовтня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, а саме до 08 січня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі «Чернігівській слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;
- не відлучатися із с. Жавинка Чернігівського району Чернігівської області, в якому ОСОБА_3 проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.
Визначити термін дії зазначених обов'язків у межах строку досудового розслідування, а саме до 08 січня 2026 року.
У разі внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 27 листопада 2025 року о 08 годині
30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1