Справа № 732/1580/25
Провадження № 2/732/634/25
27 листопада 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором,
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Ярослава Сердійчук через систему «Електронний суд» звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №4174939 від 18.05.2021 у розмірі 21935,34 грн. Також представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4174939, згідно умов якого сума кредиту складає 6650,00 грн, строк кредиту - 30 днів з можливістю пролонгації, стандартна процента ставка - 1,90% в день.Вказаний кредитний договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом реєстрації відповідача на вебсайті ТОВ «Авентус Україна» та підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало та надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, тоді як останній свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконував, а лише частково здійснив оплату відсотків на рахунок кредитора.
24.01.2022 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4174939 від 18.05.2021. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4174939 від 18.05.2021. 28.08.2025 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 28-08/25, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 4174939 від 18.05.2021 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс». Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит позивачу, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості відповідача за договором № 4174939 від 18.05.2021 становить 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 15162,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 106,40 грн - інфляційні збитки; 16,94 грн - нараховані 3% річних. У зв'язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 01 жовтня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 10).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1835445 від 30.09.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 189). Згідно із відмітками поштового відділення поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 31.10.2025 та 27.11.2025 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 194, 208).
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Судом установлено, що 18 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №4174939, який був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а. с. 40-48).
Відповідно до п.1.1. договору укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет,в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Згідно із п.п.1.2. - 1.4. указаного договору, на умовах, встановлених договором, Товариство надало споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 6650,00 грн, тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 30 днів.
Розділом 4 договору передбачено пролонгацію строку кредиту.
Відповідно до п.4.1. договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену у п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнуто домовленість про таке продовження; в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених п.4.3. договору. Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача. Тобто у даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача; у межах нового строку кредиту, якщо відбувалася автопролонгація. Знижена процентна ставка - 1,33% в день.
Договір № 4174939 про надання споживчого кредиту від 18.05.2021 та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М623806.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на вебсайті Товариства, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі, шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
За інформацією ТОВ «Авентус Україна» від 12.08.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №4174939 через платіжну систему EasyPay були перераховані кредитні кошти у сумі 6650,00 грн, ІD трансакції 945424184 (а. с. 144).
Крім того, згідно із інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданою на вимогу суду, на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 . Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , контактні дані: НОМЕР_5 . Вказаний номер телефону є фінансовим номером. 18.05.2021 на картку № НОМЕР_3 зараховані кошти у сумі 6650,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку (а. с. 210-211).
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору шляхом надання відповідачу грошових коштів у визначеному розмірі.
Відповідач, всупереч умовам договору про споживчий кредит № 4174939 від 18.05.2021, взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, допустивши порушення умов кредитного договору у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна», становила 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 15162,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 145-155).
24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №24-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що також підтверджується копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу №24-01/2022 від 24.01.2022 (а. с. 18-24, 34).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №24-01/2022 від 24.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4174939 в сумі 21812,00 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 36-39).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором №4174939 від 18.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року, складає 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 16,94 грн - 3 % річних, нараховані на період з 24.01.2022 по 23.02.2022; 106,40 грн - інфляційні збитки (а. с. 13).
10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №4174939 (а. с. 50-60).
Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4174939 в сумі 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 123,34 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України (а. с. 76-79, 80).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4174939 від 18.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 28.08.2025, складає 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 16,94 грн - 3 % річних, нараховані на період з 24.01.2022 по 23.02.2022; 106,40 грн - інфляційні збитки (а. с. 14).
28 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників (а. с. 81-88).
Відповідно до Реєстру боржників до договору № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4174939 в сумі 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 123,34 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України (а. с. 104-106, 107).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором №4174939 від 18.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 26 вересня 2025 року складає 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15162,00 грн - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; 16,94 грн - 3 % річних, нараховані на період з 24.01.2022 по 23.02.2022; 106,40 грн - інфляційні збитки (а. с. 15).
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті наведеного 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (статті 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).
Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору №4174939 від 18.05.2021 (на підставі якого виникли зобов'язання у відповідача перед первісним кредитором щодо сплати кредиту) та/або договорів факторингу 24-01/2022 від 24.01.2022, №10-01/2023 від 10.01.2023 та №28-08/25 від 28.08.2025 (на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив.
У свою чергу, відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем порушені взяті зобов'язання щодо порядку та строків оплати за договором про споживчий кредит №4174939 від 18.05.2021, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у заявленому позивачем розмірі.
Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.
Частиною 1 ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги №02-07/2024, укладений 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання правничої допомоги №1442 від 01.08.2025 по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 (договір №4174939), витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025, згідно якого вартість наданих послуг складає 13000,00 грн (а. с. 121-125, 131, 132).
При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій виснувано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідачем не надані суду заперечення щодо розміру стягнення з нього витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення такого розміру з належним на це обґрунтуванням.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, спрощений порядок розгляду справи, задоволення позовних вимог повністю, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, суд доходить висновку, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, є розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність).
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284,353-354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4174939 від 18.05.2021 становить 21935,34 грн, з яких: 6650,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 15162,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 106,40 грн - інфляційні збитки; 16,94 грн - 3% річних.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складено і підписано 27.11.2025.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко