Справа № 729/1894/25
1-кс/729/159/25
27 листопада 2025 р. Слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі представника заявника адвоката ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бобровиця клопотання представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за № 12025270400000067 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України,
Заявник звернувся до слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігіської області із клопотанням про скасування арешту з майна, який було накладено відповідно до ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025270400000067 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України .
У судове засідання начальник слідчого відділення ВП № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 направив заяву, якою зазначив, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025270400000067 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України здійснюється слідчим управлінням ГУНП В Чернігівській області, слідчі якого проводять досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні з 03.07.2025 року .
Представник заявника адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просила повернути клопотання для направлення до належного суду.
Вивчивши клопотання, заяву начальника слідчого відділення ВП № 2 Ніжинського РУП ГУ№НП в Чернігівській області ОСОБА_5 , згідно якої встанолено, що підслідність кримінального провадження № 12025270400000067 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, визначено за слідчим управління ГУНП в Чернігівській області, думку прокурора, приходить до наступного висновку.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі ст.174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст.9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст.306, ч. 3 ст.234КПК України тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст.31 КПК України), і не регламентує діяльність слідчого судді.
Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.
При цьому ст.34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2ст. 304 КПК України).
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє її права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться СУ ГУНП в Чернігівській області.
Враховуючи наведене, клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна не підсудне Бобровицькому районному суду Чернігівської області та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Керуючись ст. 171, 174, 304, 306 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту з майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12025270400000067 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України - повернути представнику заявника.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення клопотання не перешкоджає заявнику звернутися до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування із аналогічним клопотанням за територіальною підсудністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя