Справа №766/16229/25
Пров. №3/766/5272/25
25.11.2025 м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Корольчук Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
В протоколі серії ВАБ №988550 від 16.10.2025 зазначено, що 16.10.2025 о 12:00 год. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 1, де ображав нецензурною лайкою поліцейського взводу 1 ВПП в АР Крим та м. Севастополь ст. сержанта поліції Володимира Слєпуху, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення судового засідання не подав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Незважаючи на вказані вище обставини, ОСОБА_1 станом судового провадження не цікавився, в судове засідання не з'явився.
Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що останній не подавав до суду жодних клопотань про витребування доказів, виклик свідків з викладенням своїх міркувань щодо законності складеного відносно нього протоколу.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, суд вважає, що зібрані у справі докази не дають підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до складеного стосовно нього протоколу не додано жодного доказу. У матеріалах справи міститься лише рапорт поліцейського з викладенням обставин виявлення інкримінованих ОСОБА_1 дій, який суд розцінює як фіксацію візуального спостереження поліцейським тих подій, які відбувалися після його прибуття на місце події.
Проте таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи. Крім того, враховуючи зміст дослідженого протоколу, протиправні дії ОСОБА_1 було зафіксовано за допомогою боді-камер, наявних у поліцейських, проте відповідні матеріали до справи не долучено.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Отже об'єктивних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 1, де ображав нецензурною лайкою поліцейського взводу 1 ВПП в АР Крим та м. Севастополь ст. сержанта поліції Володимира Слєпуху, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, матеріали справи не містять і під час судового розгляду здобуто не було.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки достатніх підстав визнати, що ОСОБА_1 було порушено громадський порядок та спокій громадян, як про це зазначено у протоколі, суд не знаходить, оскільки досліджені судом матеріали справи не дають підстав зробити про це беззаперечний висновок, а тому всі сумніви щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення необхідно тлумачити на його користь.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251, 280, 284 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяН. В. Корольчук