Справа №766/4201/25
н/п 1-кп/766/3463/25
24.11.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
?прокурора ОСОБА_3 ,
?обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025232020000026 від 23.01.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
1.1. Суд встановив, що ОСОБА_4 , в жовтні 2024 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення вимог статті 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», якою передбачено, що на території України заборонено обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №779 від 06.05.2000 р., виявив у себе за місцем проживання на подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , на відкритій ділянці місцевості кущ рослини роду коноплі (cannabis), який вирвав і шляхом висушування виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, загальною масою 806,0 г, що згідно з наказом МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 №188, становить великий розмір, та без мети збуту зберігав його біля будинку під навісом за адресою: м. Херсон, вул. Стадіонна, будинок 14А, до моменту його вилучення поліцейськими в ході огляду місця події 23.01.2025 у період часу з 12 год. 17 хв. по 12 год. 38 хв.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою ст. 309 КК України, формою об'єктивної сторони якого є незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
2.1. Прокурор у судових дебатах вважав, що пред'явлене обвинувачення є доведеним. Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковані правильно, а саме за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.
2.2. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_4 під час його допиту усі обставини кримінального правопорушення підтверджено ним в повному обсязі, вину визнано.
2.3. Прокурор також просив Суд при призначені покарання ОСОБА_4 врахувати наявність обставин, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.
2.4. Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
2.5. Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/122-25/464-НЗПРАП від 27.01.2025 в сумі 2 785,65 гривень.
2.6. Речові докази, а саме: наркотичну речовину - канабіс, загальною масою 806,0 г - знищити.
2.7. Обвинувачений вину і фактичні обставини кримінально правопорушення визнав. Під час допиту зазначив, що кущ коноплі виріс в огороді самостійно десь наприкінці вересня. Залишив його, оскільки, коли хворів туберкульозом, іноді курив. Восени зірвав цей кущ, повісив в сараї під навісом. Зберігав для себе, нікому не давав. Потім десь 22-23 січня поліція приїхала та вилучила його.
Під час судових дебатів проти запропонованого прокурором покарання не заперечував, просив Суд суворо не карати.
ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні
3.1. Визначаючи обсяг доказів, які мають досліджуватись під час судового розгляду цього кримінального провадження, Суд, з'ясувавши позицію сторін кримінального провадження, яка полягала у застосуванні спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого частиною третьою ст. 349 КПК, із зазначених підстав ухвалив:
визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються,
допитати обвинуваченого,
дослідити матеріали, що характеризують обвинуваченого.
3.2. При цьому Суд зважає на висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК, який полягає в тому, що повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому він обвинувачується, правових наслідків розгляду доказів за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК України (постанова ВС 02.02.2021року у справі №640/4713/19, провадження № 51-2155 км 20).
3.3. Суд, дотримуючись вищезазначених висновків Верховного Суду, у судовому засідання роз'яснив обвинуваченому у доступній, чіткій та конкретизованій формі суть даної норми з метою однакового, правильного і точного розуміння ним її змісту та переконався у добровільності його позиції.
3.4. Після допиту обвинуваченого Суд вважає, що останній повністю розуміє суть обвинувачення, підтвердив обставини правопорушення, позиція обвинуваченого щодо визнання вини є добровільною.
Висновки Суду
3.6. Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, проаналізувавши показання обвинуваченого з приводу інкримінованого йому діяння, оцінивши докази відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що:
обставини інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються обвинуваченим в повному обсязі,
кваліфікація інкримінованого обвинуваченому діяння за частиною другою ст. 309 КК України відповідає встановленим обставинам кримінального правопорушення,
винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні за частиною другою ст. 309 КК України доведена у повному обсязі.
ІV. Призначення покарання
4.1. Санкцією частини другої ст. 309 КК за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:
?штрафу від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
?позбавлення волі на строк до трьох років.
4.2. Під час судового розгляду Суд встановив обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 66 КК України - це щире каяття.
4.3. Під час судового розгляду Суд не встановив обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 67 КК України.
4.4. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини другої статті 309 КК передбачає альтернативні види покарань та при цьому враховує:
- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до нетяжкого злочину;
- особу винного - його вік, матеріальний стан, офіційно не працевлаштований, утриманців не має;
- те, що обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває;
- наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке.
4.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
4.7. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
4.8. У зв'язку із викладеним, враховуючи майновий стан обвинуваченого, Суд дійшов висновку про недоцільність призначення покарання у виді штрафу, а тому за переконанням Суду обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
4.9. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченого відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винного, що зумовлені метою кримінального покарання і є необхідними і не надмірними.
4.10. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
4.11. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
4.12. Проте Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
4.13. В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.
4.14. У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
V. Запобіжні заходи
5.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
5.2. Оскільки запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний, то Суд не вбачає підстав для його застосування до набрання вироком законної сили.
VІ. Вирішення питань, пов'язаних з арештом
6.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
6.2. Проте, матеріали кримінального провадження не містять доказів про накладення арешту на майно, а тому підстав для його скасування Суд не вбачає.
VІІ. Вирішення питань, пов'язаних з процесуальними витратами
7.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
7.2. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/122-25/464-НЗПРАП від 27.01.2025 становлять в сумі 2 785,65 гривень, які підлягають стягненню на користь держави.
VІІІ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
8.1. Згідно з частиною дев'ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.
8.2. Речові докази: наркотичну речовину - канабіс, загальною масою 806,0 г - знищити.
ІХ. Вирішення цивільного позову
9.1. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
3. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_4 :
3.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
4. Початок іспитового строку ОСОБА_4 , обчислювати з моменту проголошення вироку.
5. Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили не обирати.
6. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: наркотичну речовину - канабіс, загальною масою 806,0 грам - знищити.
7. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на користь держави за проведення експертизи і залучення експертів в сумі 2 785,65 гривень (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.).
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
9. Прокурор, обвинувачений, мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
10. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1