Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4362/25
номер провадження 1-кс/695/1283/25
24 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001093 від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березово Хустського району Закарпатської області, українця, громадянина України, освіта неповна загальна середня, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001093 від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», близько 11 год. 30 хв. 26.09.2025 знаходячись в житловому будинку по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на побутовому грунті, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав численних ударів кулаками рук в область голови дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: травми голови з пошкодженням судин, гострої крововтрати, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 267 від 27.09.2025 ОСОБА_7 померла.
27.09.2025 відомості за даним фактом було внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001093 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
27.09.2025 ОСОБА_5 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
27.09.2025 з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчим за погодженням із прокурором було звернено до Золотоніського міськрайонного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
29.09.2025 слідчим суддею Золотоніського міськрайонного суду до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.11.2025 включно.
20.11.2025 постановою керівника Золотоніської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025250370001093 продовжено до трьох місяців, тобто до 27.12.2025.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Приймаючи до уваги вище викладене, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя, а враховуючи усвідомлення ним вчинення кримінального правопорушення за обтяжуючих обставин в стані алкогольного сп'яніння та щодо подружжя, вважаю, що не обрання йому найсуворішого запобіжного заходу останній, усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання з метою уникнення справедливого покарання. Невідворотність покарання за скоєний злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
-ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає в с. Безбородьки Золотоніського району Черкаської області, в тому ж населеному пункті, де проживає безпосередній свідок події ОСОБА_8 та інші, отже, ОСОБА_5 зважаючи на характер насилля застосованого до потерпілої та подальшу байдужість до її стану при значній крововтраті, що не можна було не помітити, оскільки будинок згідно протоколу огляду місця події в слідах бурого кольору, підозрюваний матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на ключового свідка ОСОБА_8 , шляхом тиску, вмовлянь, погроз чи шантажу, враховуючи, що вона жінка, з метою зміни останньою раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
-ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі надалі вчинятиме інші злочини, не виключено, що проти свідка ОСОБА_8 . Прошу врахувати, що він не маючи інвалідності офіційно не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя та в цілому ОСОБА_5 потенційно схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки за показами свідків систематично бив дружину ОСОБА_7 ;
-ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином полягає у тому, що підозрюваний зловживаючи алкоголем, ведучи асоціальний спосіб життя, маючи в житті лише зацікавленість у вживанні алкоголю та не здатністю до планування свого часу та, маючи низький рівень самодисципліни, про створення елементарних комфортних умов життя не дбає. Навіть помешкання в даний час не електрофіковане і жодних заходів для створення елементарних умов проживання не вживає та не проявляє до цього природнього інтересу, тому не змозі буде виконувати обов'язки у вигляді з'явитися на першу вимогу до слідчого, прокурора чи суду навіть з огляду на ту обставину, що населений пункт проживання знаходиться на значній віддаленості від розміщення органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання: спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказане свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, а його вік, стан здоров'я не перешкоджають перебувати під вартою.
Разом із тим, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, слідчий вважає за необхідне згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, а саме до 27.12.2025 року.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 та застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 27.09.2025 внесені відомості до ЄРДР за № 12025250370001093 від 27.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудове розслідування здійснюється Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області.
27.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 листопада 2025 року, включно.
20.11.2025 постановою в.о. керівника Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 12025250370001093 від 27.09.2025 з за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, продовжено до 3 місяців, а саме до 27.12.2025.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події по АДРЕСА_1 від 27.09.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 27.09.2025; показами свідка ОСОБА_11 від 27.09.2025; показами свідка ОСОБА_12 від 27.09.2025; показами свідка ОСОБА_13 від 27.09.2025; показами свідка ОСОБА_8 від 27.09.2025; лікарським свідоцтвом про смерть за № 267 від 27.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.09.2025; висновком експерта № 05-8-01/449 від 03.10.2025; протоколом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_8 від 06.10.2025.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними в кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обгрунтованою.
Завершити досудове розслідування в даному кримінальному провадженні на даний час не виявляється можливим у зв'язку із тим, що необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин вчиненого злочину що неможливо без продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
На даний час не зменшився ризик щодо можливості підозрюваним ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у його вчиненні, оскільки санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, але і відсутність у ОСОБА_5 міцних та сталих соціальних зв'язків.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, хоча тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами та ризиками збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, інші дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.
Крім цього, на даний час не зменшився ризик щодо можливості підозрюваним ОСОБА_5 незаконного впливу на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, який обґрунтовується тим, що підозрюваний матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на них шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни ними наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необґрунтованими наявність існування таких ризиків, як можливість підозрюваним ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони не знайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях.
На думку слідчого судді, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не може доводитися лише припущеннями з огляду на вчинене кримінальне правопорушення, зокрема і його тяжкість, без наведення фактів стосовно особи та поведінки підозрюваного, яка дає підстави для тверджень про існування цього ризику. Крім того, слідчий у клопотанні обмежився лише загальним зазначенням існування цього ризику.
Варто зауважити, що метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При цьому слід зазначити, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати слідству, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання існуючим зазначеним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров'я ОСОБА_5 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпеченні запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, слідчий суддя не вбачає.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001093 від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, та стосовно ОСОБА_5 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 грудня 2025 року включно, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , пов'язаний із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176,177,178, 183,193-194,196, 197, 205, 309, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001093 від 27.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 грудня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали оголошено 26 листопада 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1