Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/5081/25
номер провадження 1-кс/695/1246/25
24 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
В обґрунтування скарги скаржниця зазначила, що 27.10.2025р. вона направила на адресу електронної пошти Золотоніської окружної прокуратури заяву (вх.№ 6844-25 від 27.10.2025р.) в порядку ст.214 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
27.10.2025р. на її електронну адресу Золотоніська окружна прокуратура надіслала повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025252150000031 від 27.10.2025р., відомості про яке внесені за моєю заявою до ЄРДР за ч.1 ст.364 КК України; надала витяг із ЄРДР.
У даному кримінальному провадженні вона є потерпілою. Її статус визначений ст.55 КПК України і позбавлена такого статусу вона може бути лише в процесуальний спосіб. Відповідна постанова не виносилась. (Правовий висновок ККС ВС у постанові від 09.04.2025 у справі №715/3205/24 провадження №51-566км25).
28.10.2025р. вона направила на електронну пошту Золотоніської окружної прокуратури заяву (вх.№6888-25 від 28.10.2025р.), в якій просила, на виконання вимог ст.55 КПК України, вручити їй пам'ятку потерпілого, а враховуючи, що вона проживає в іншій області, то направити пам'ятку на електронну адресу.
28.10.2025р. Золотоніська окружна прокуратура направила їй листа (який називається «Відповідь на запит» вих.№2500 від 28.10.2025р.), яким повідомила, що її заява перенаправлена «за належністю» до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
Такі рішення, дії чи бездіяльність прокурора суперечать вимогам КПК України, оскільки саме Золотоніська окружна прокуратура, яка прийняла заяву про кримінальне правопорушення та внесла відомості до ЄРДР за цією заявою, отже вона і зобов'язана вручити пам'ятку потерпілого.
28.10.2025р. вона повторно направила заяву, в якій звернула увагу прокурора на його бездіяльність і ухилення від виконання приписів ст.55 КПК України та просила надіслати пам'ятку потерпілого на мою електронну адресу.
04.11.2025р. на її поштову адресу оператором зв'язку АТ "Укрпошта" було доставлено конверт з листом, в якому прокурор ОСОБА_6 повідомив, що: «Статус потерпілого згідно зі статтею 55 КПК України надається лише після того, як буде встановлено, що кримінальне правопорушення завдало майнової, моральної або фізичної шкоди, з урахуванням особливостей визначених частиною 2 вказаної статті. На даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні встановлюються всі обставини. У зв'язку із чим, на разі питання про надання пам'ятки потерпілого не вирішується.»
Дана відповідь була отримана лише 04.11.2025р., до цього моменту їй не відомо було про таке рішення, дії чи бездіяльність прокурора і, відповідно, про порушення її прав, тому просила суд рахувати строк на оскарження такого рішення, дій чи бездіяльності з 04.11.2025р..
Скаржниця вважає відповідь прокурора незаконною, оскільки вона суперечить вимогам і змісту статті 55 КПК України. Такі рішеня, дії чи бездіяльність фактично позбавляють її гарантованих законом прав потерпілого, передбачених статтею 56 КПК України.
Пересилання її заяви до іншого органу та зазначення про необхідність спочатку провести досудове розслідування, а лише потім, як буде встановлено розмір моральної чи матеріальної шкоди, вручити пам'ятку, свідчить про ухилення прокурора від виконання процесуального обов'язку, грубе порушення КПК, що призводить до порушення моїх прав, гарантованих статтями 55, 56 та 9 КПК України.
ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні є особою, яка звернулась із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, внаслідок чого у неї автоматично виникли права та обов'язки потерпілого саме з моменту подання такої заяви, відповідно до приписів вищевикладеної ч. 2 ст. 55 КПК України.
Скаржниця просила визнати рішення, дії та бездіяльність прокурора Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 незаконними; зобов'язати уповноважену особу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області, як особу, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, виконати приписи ст.55 КПК України та вручити потерпілій ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №42025252150000031 від 27.10.2025р., відомості про яке внесені до ЄРДР за ч.1 ст.364 КК України.
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 просила поновити строк на подання скарги, пропущений з поважних причин, скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні.
У судовому засідання прокурор Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, вказавши на її необгрунтованість.
Вислухавши доводу скаржниці, прокурора, ретельно вивчивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
За змістом ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення вказаного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчий суддя встановив, що в провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025252150000031 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження № 42025252150000031 від 27.10.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України здійснюється Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області.
Відомості про кримінальне провадження внесені до ЄРДР Золотоніською окружною прокуратурою на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 27.10.2025.
Постановою заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_7 про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування від 27.10.2025 кримінальне провадження № 42025252150000031 передано до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області для здійснення досудового розслідування.
28.10.2025 ОСОБА_3 звернулася до Золотоніської окружної прокуратури з заявою про вручення їй відповідно до ст. 55 КПК України пам'ятки потерпілого, яку просила направити на її електронну адресу, оскільки проживає в іншій області.
З копії листа заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_7 від 28.10.2025 №51/2-2500вих-25 вбачається, що заяву ОСОБА_3 щодо надання пам'ятки потерпілого направлено за належністю начальнику СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області. Зобов'язано про результати розгляду заяви повідомити автора у встановлений законом строк.
28.10.2025 ОСОБА_3 повторно надіслала до Золотоніської окружної прокуратури заяву про вручення їй відповідно до ст. 55 КПК України пам'ятки потерпілого.
Листом №51/2-2536вих-25 від 31.10.2025 керівник Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про результати розгляду її заяви, де вказав, що статус потерпілого згідно зі статтею 55 КПК України надається лише після того, як буде встановлено, що кримінальне правопорушення завдало майнової, моральної або фізичної шкоди, з урахуванням особливостей визначених частиною 2 вказаної статті. На даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні встановлюються всі обставини. У зв'язку з чим на разі питання про надання пам'ятки потерпілого не вирішується.
Скаржницею підтверджено та доведено копією трекінгу про вручення поштового відправлення, що вказаний лист-відповідь було отримано нею 04.11.2025р.
До цього дня скаржниці не було відомо про результати прийнятого прокурором рішення про порушення її прав, тому разом зі скаргою подано клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності прокурора, в якому скаржниця просила рахувати строк на подачу даної скарги з 04.11.2025р.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що скаржниця пропустила строк на подачу скарги з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Слідчим суддею встановлено, що скаржниця має статус заявника в кримінальному провадженні №42025252150000031.
Відповідно до частини 1 статті 60 КПК України, заявником є особа, яка звернулася із заявою про кримінальне правопорушення, і не є потерпілим.
Натомість відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим може бути визнана лише фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Отже, наявність факту звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення є підставою для автоматичного набуття статусу заявника, але не потерпілого.
Слідчим суддею встановлено, що на момент розгляду даної скарги триває досудове розслідування кримінального провадження під час якого встановлюються обставини кримінального правопорушення, в тому числі щодо факту заподіяння шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно положень глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий, в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Тобто, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Повноваженнями щодо зобов'язання слідчого вчинити процесуальну слідчу дію, слідчий суддя відповідно до положень КПК України не наділений.
Вимога скаржниці про зобов'язання вручити їй пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого в кримінальному провадженні є фактично констатацією слідчим суддею такого статусу.
До повноважень слідчого судді не входить вирішення питання про визнання особи потерпілим, з'ясування питань заподіяння особі певної шкоди, її розміру та перевірки всіх обставин кримінального провадження, оцінка в цій частині будь-яких доказів на даній стадії кримінального провадження. Більше того, вказані вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки питання визнання заявника потерпілим та вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого відноситься до дискреційних повноважень слідчого, прокурора відповідно до вимог закону.
У свою чергу, слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, які віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, які є самостійними у прийнятті таких рішень відповідно до положень ст.ст.36, 40 КПК України. Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість вимог скарги, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні скарги.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити скаржниці, що вона має право звернутись до слідчого з заявою про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та щодо вручення їй пам'ятки потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити строк на подання скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити - відмовити.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 26 листопада 2025 року о 10 годині 00 хвилин
Слідчий суддя ОСОБА_1