Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/7142/25
Номер провадження 2-о/650/237/25
26 листопада 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі :
Головуючого судді Ковальчук О.В.,
з участю : секретаря Чечун В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за заявою Служби у справах дітей Високопільської селищної ради, представник заявника: Собчук Галина Петрівна, заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису,
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 .
Вимоги заяви обґрунтовує тим, що 23 липня 2025 року до служби у справах дітей Високопільської селищної ради надійшов телефонний дзвінок від громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що в неї перебуває її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийшла до неї в гості та повідомила, що не бажає повертатися додому. Громадянка попросила посприяти службу у вирішенні проблеми, зокрема провести бесіду з дитиною для виявлення причин такої поведінки. Службою у справах дітей було здійснено виїзд за адресою проживання бабусі дитини: АДРЕСА_1 , та проведено індивідуальну бесіду з малолітньою дитиною. Дитина, в присутності бабусі, повідомила про різке небажання йти додому через психологічний натиск в сім'ї та дії сексуального характеру, що полягали у доторках до інтимних зон з боку батька, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який її усиновив. Про дану ситуацію листом № 134 від 25.07.2025 року служба у справах дітей повідомила ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області. Наказом начальника служби у справах дітей № 8 від 25.07.2025 року дитину тимчасово, на час проведення слідчих дій, влаштовано до бабусі. Наказом начальника служби у справах дітей № 8 від 31.07.2025 року ОСОБА_4 взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Листом ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області № 11320/37.1-2025 від 29.07.2025 року повідомлено про прийняте рішення про внесення відомостей до ЄРДР № 12025231130000465 за ч.4 ст. 153 КК України та відкриття досудового розслідування у рамках кримінального провадження. Листом ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області № 16812/37.1-2025 від 05.11.2025 року повідомлено про призначення судово-психологічної експертизи, яка перебуває на виконанні в Миколаївському НДЕКЦ МВС України. 10 листопада 2025 року до служби у справах дітей надійшов дзвінок від бабусі ОСОБА_3 , яка повідомила, що онука ОСОБА_4 вже певний час проживає в сім'ї батьків. Дитини повернулася туди за власним бажанням, бо сумує за молодшими братами. Відповідно пояснення малолітньої ОСОБА_4 , написаного власноруч в присутності начальника служби у справах дітей ОСОБА_5 , бабусі ОСОБА_3 та матері ОСОБА_1 10 листопада 2025 року, дитина бажає залишитися в сім'ї батьків за своїм бажанням, адже сумує за братами. З бабусею залишилася в хороших стосунках. 17 листопада 2025 року відбулося засідання комісії з захисту прав дітей № 16, на якому вирішено доцільним залишення малолітньої дитини ОСОБА_4 в сім'ї матері за умови проживання її окремо від ймовірного кривдника. З огляду на дані обставини звернулись до суду з даною заявою.
Заявник про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, спрямували до суду заяву про підтримання вимог в повному обсязі та розгляд справи за їх відсутності.
Заінтересована особа про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Судом встановлено, що 23 липня 2025 року до служби у справах дітей Високопільської селищної ради надійшов телефонний дзвінок від громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що в неї перебуває її онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийшла до неї в гості та повідомила, що не бажає повертатися додому. Громадянка попросила посприяти службу у вирішенні проблеми, зокрема провести бесіду з дитиною для виявлення причин такої поведінки. Службою у справах дітей було здійснено виїзд за адресою проживання бабусі дитини: АДРЕСА_1 , та проведено індивідуальну бесіду з малолітньою дитиною. Дитина, в присутності бабусі, повідомила про різке небажання йти додому через психологічний натиск в сім'ї та дії сексуального характеру, що полягали у доторках до інтимних зон з боку батька, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який її усиновив. Про дану ситуацію листом № 134 від 25.07.2025 року служба у справах дітей повідомила ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області. Наказом начальника служби у справах дітей № 8 від 25.07.2025 року дитину тимчасово, на час проведення слідчих дій, влаштовано до бабусі. Наказом начальника служби у справах дітей № 8 від 31.07.2025 року ОСОБА_4 взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Листом ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області № 11320/37.1-2025 від 29.07.2025 року повідомлено про прийняте рішення про внесення відомостей до ЄРДР № 12025231130000465 за ч.4 ст. 153 КК України та відкриття досудового розслідування у рамках кримінального провадження. Листом ВП 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області № 16812/37.1-2025 від 05.11.2025 року повідомлено про призначення судово-психологічної експертизи, яка перебуває на виконанні в Миколаївському НДЕКЦ МВС України. 10 листопада 2025 року до служби у справах дітей надійшов дзвінок від бабусі ОСОБА_3 , яка повідомила, що онука ОСОБА_4 вже певний час проживає в сім'ї батьків. Дитини повернулася туди за власним бажанням, бо сумує за молодшими братами. Відповідно пояснення малолітньої ОСОБА_4 , написаного власноруч в присутності начальника служби у справах дітей ОСОБА_5 , бабусі ОСОБА_3 та матері ОСОБА_1 10 листопада 2025 року, дитина бажає залишитися в сім'ї батьків за своїм бажанням, адже сумує за братами. З бабусею залишилася в хороших стосунках. 17 листопада 2025 року відбулося засідання комісії з захисту прав дітей № 16, на якому вирішено доцільним залишення малолітньої дитини ОСОБА_4 в сім'ї матері за умови проживання її окремо від ймовірного кривдника.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ч 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Предметом доказування у вказаній категорії справ є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 року у справі № 754/6995/19 зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Як наголошує ч.2 ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
У ст. 350-6 ЦПК України визначено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявник обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки вона дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є ОСОБА_2 .
Тож, відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оцінюючи сам вид насильства (психологічне), ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, суд приходить до висновку про необхідність встановлення ОСОБА_2 тимчасових обмежень на строк 6 (шість) місяців: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з малолітньою дитиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; обмежити спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_4 ; заборонити наближатися ОСОБА_2 на відстань менше ніж 200 метрів до малолітньої ОСОБА_4 ;
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі наведеного, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст. 247, 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з малолітньою дитиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- обмежити спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_4 ;
- заборонити наближатися ОСОБА_2 на відстань менше ніж 200 метрів до малолітньої ОСОБА_4 .
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган селищної ради за місцем проживання заявника.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.В. Ковальчук