Справа № 589/4049/25
Провадження № 1-кп/589/816/25
24 листопада 2025 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025200490000984 від 15.07.2025 щодо обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
На підставі указу президента України №69/2022 від 24.02.2022 терміном на 90 діб, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України було оголошено та проведено загальну мобілізацію. Крім того, строк мобілізації в подальшому неодноразово продовжено.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 23.07.2024 пройшов військово-лікарську комісію (надалі ВЛК), за рішенням якої визнаний придатним до військової служби.
В подальшому, 04.07.2025 в приміщенні
ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою:
АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 було вручено під підпис повістку на відправку, відповідно до якої йому необхідно було 07.07.2025 о 10:00 год. з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Крім цього, ОСОБА_4 було ознайомлено зі статтею 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої він не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Крім того, останнього проінформовано про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності у разі відмови від призову на військову службу під час мобілізації.
У той же час, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про обов'язковість його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки на проходження служби, у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, будучи обізнаним про його призов на військову службу за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров'я до призову на військову службу під час мобілізації, а також будучи належним чином оповіщеним про час та місце прибуття на відправку до військової частини, не маючи правових підстав на відстрочку чи звільнення від призову під час мобілізації, не бажаючи виконувати свій військовий обов'язок, маючи умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, у зазначений у повістці час, а саме о 10:00 год. 07.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин не з'явився та таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, тобто не виконав загальний військовий обов'язок захисту Вітчизни, покладений на нього як на громадянина України згідно ст. 65 Конституції України.
Вчинення злочину за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні як обвинуваченого, який свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні в межах висунутого обвинувачення визнав повністю і показав, що в липні 2024 році він пройшов військово-лікарську комісію, за рішенням якої визнаний придатним до військової служби. Вказаний висновок він не оскаржував. Влітку 2025 року працівники ТЦК з м. Глухів привезли його до м. Шостка, в подальшому до м. Ромни Сумської області, а вже потім до Житомирської області, але до якого населеного пункту він не пам'ятає. В Житомирській області його відвезли до наметового містечка в десантно-штурмові війська де він був оглянутий медичним братом. Після даного огляду його відмовилися прийняти до вказаної військової частини, оскільки він має пахові грижі і йому потрібна операція. Повернувшись до м. Шостка, 04.07.2025 в приміщені ТЦК йому вручили повістку на відправку, відповідно до якої йому необхідно було 07.07.2025 о 10:00 год. з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Однак розуміючи, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу на вказану дату він не з'явився, оскільки злякався проходити військову службу. Зазначив, що на даний час знову проходить ВЛК і готовий проходити військову службу.
У вчиненому щиро кається і просить суд суворо не карати.
Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, а також даних, які характеризують обвинуваченого.
Суд приймає до уваги покази обвинуваченого ОСОБА_4 про обставини вчинення ним кримінального правопорушення та кваліфікує злочинні дії обвинуваченого за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, у лікаря-нарколога та психіатра на обліку не перебуває, ніде не працює.
Крім цього, суд враховує, що обвинувачений у силу ст.89 КК України раніше не судимий, вчинив нетяжкий злочин, але спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що є небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Умисне ухилення від такого обов'язку під час війни створює негативні наслідки та тенденції в суспільстві та підриває обороноздатність держави.
Під час судового засідання, судом неодноразово ставилися запитання обвинуваченому чому він не з'явився до ТЦК на дату вказану у повістці, останній постійно зазначав, що злякався проходити військову службу, що на даний час знову проходить ВЛК і готовий піти до лав ЗСУ. Однак суд критично ставиться до повідомлення обвинуваченого щодо намагання проходити військову службу у лавах ЗСУ, тому що:
- 15.07.2025 відомості за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст. 336 КК України внесені до ЄРДР, а вже 27.08.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до суду. З моменту внесення відомостей до ЄРДР та до теперішнього часу пройшло більше чотирьох місяців, а обвинувачений жодних активних дій щодо призову на військову службу під час мобілізації з метою захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України не вчинив. Під час судового розгляду обвинуваченим не надано жодних доказів про те, що за останні чотири місяці він особисто звертався до ТЦК з заявою про бажання проходити військову служби;
- відповідно до підпунктів 2.8.6. пункту 2.8 розділу І наказу 402 Міністерства оборони України від 14.08.2028 №402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», зі змінами внесеними згідно з наказом Міністерства оборони України від 27.04.2024 №262, строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лобораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів. У судовому засіданні з показів обвинуваченого встановлено, що повторне проходження ВЛК на даний час він так і не здійснив, що свідчить, на переконання суду, про зволікання та небажання обвинуваченого приступити до виконання військового обов'язку та проходження військової служби, маючи реальну можливість зробити це у найкоротші терміни.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не є можливим без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69, 75 КК України.
З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, повністю встановивши дані про особу винного та характер вчинених дій, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ст. 336 КК України, у виді позбавлення волі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 66 КК України, ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
СуддяОСОБА_1