Справа № 367/6053/24
Провадження №2/367/1460/2025
Іменем України
25 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, у якому просить:
визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену у серпні - ІНФОРМАЦІЯ_1 користувачем ОСОБА_3 на своїй сторінці у соціальної мережі «Facebook»щодо проведення позивачем, як орендарем злочинної діяльності в результаті якої він ліквідував пляжі, озера, ліси, луки, забруднює землю та річки в с. Камїнь Конотопського району Сумської області та біля села, знищує флору та фауну на території ландшафтного парку, спричинив загибель корів та вирубав сад на щепу, а саме:
у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та від ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 у частині таких тверджень: «...Екологічна катастрофа у с.Камінь Конотопського району Сумської області, організована місцевим орендарем ОСОБА_1 ... Луки за Сеймом проти села, луки біля села в міжріччі Сейму і Клевені виорані, озера ліквідовані, чагарники і верби, які оточували озера, місцевий орендатор ОСОБА_5 переробив на щепу. Разом з озерами і луками ліквідували птахів і тварин, які там гніздились і жили. ... Частину земель, де раніше випасались сільські корови ОСОБА_5 засіяв соняшником. Після фінальної обробки соняшника почали дохнути корови. Пасовище знаходилось поряд. Було дорізано 11 корів...»;
у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та від ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 у частині таких тверджень: «...загарбників земель, озер, пасовищ, річок, лугів, фруктового саду, невинних дерев, яких перетворив на щепу орендар ОСОБА_1 ... Тому й вирішили оформити «яблуні» на учасників АТО, які не проживають в Кролевецькому районі і не будуть бачити, що роблять з їх землею. ... А цей орендар такий «добрий», бо не посадив молодий сад, а зрубав на щепу та продавав дрова жителям ОСОБА_6 за 8 тис.500 гривень...»;
у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_9 , розміщеному за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13 від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 у частині таких тверджень: «...ЗНИЩЕННЯ ОЗЕР, ЛУКІВ, ПАСОВИЩ ОРЕНДАРЕМ ОСОБА_7 , В с. КАМІНЬ, КОНОТОПСЬКОГО району, СУМСЬКОЇ області... Наш «природолюб» ОСОБА_1 вирішив «вкоротити» життя всім озера... Озер нема, усе отруєне, а це тому, що ОСОБА_8 потрібний особливий безводний режим (озера та повені не потрібні)...»;
у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_16 , розміщеному за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 та від ІНФОРМАЦІЯ_18 за посиланням https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02drSFz4gU1qhAwpeBWB1FheG9LxdinYNRcvgP9aAqRzJai77SDZivoZ94fioqemkVI&id=100028850934261 у частині таких тверджень: «ВАРВАРСЬКЕ ЗНИШЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ОРЕНДАРЕМ ОСОБА_7 в с.Камінь КОНОТОПСЬКОГО району Сумської області на території Регіонального Ландшафтного Парку Сеймський, яка відноситься до Смарагдової мережі України... Таких куч у ОСОБА_8 - 3 (випиляв усі дерева, чагарники біля озер... А скільки ж це треба доріг, щоб знищити 3,3 тисяч метрів кубічних лісу (це тільки з однієї купи щепи, а таких - три)... Людиною тяжко назвати того, хто знищив для свого збагачення десятки озер, луків, мільйони «гілок» дерев... Чи після нас хай і трава не росте? Це й робить ОСОБА_1 »;
у дописі від 16 листопада 2023 року, розміщеному за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 у частині таких тверджень: «...(ні озер, ні флори, ні солов'їв, ні рідкісної фауни вже немає - все знищено ОСОБА_1 )... прийде в Камінь орендар ОСОБА_1 .? І перетворить Нашу Благословенну Землю на руїну (як путлєр знищив Каховське водосховище і далі рівняє все на попіл в Украні)... Де ОСОБА_8 погосподарює, там природі - кінець.»;
у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміщеному за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20 та від 06 грудня 2023 року за посиланням https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02hbSK3zykXXPrJJwieYtNPhQMW4T5SMqCA9aKxKKFQk5nEJXhEz6sJQQyZ8yAZYESl&id=100028850934261 у частині таких тверджень: «... ОСОБА_9 обробив соняшник поряд з пасовищем камінських корів, тому 11 корів після прийняття такої кількості отрути дорізали прямо на пасовищі (а ще 9 довго хворіли)... нашу екологію, яку вбиває своїми злочинними діями орендар ОСОБА_1 в мальовничому с.Камінь...»;
зобов'язати ОСОБА_3 протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 поширену у соціальній мережі «Facebook» шляхом розміщення на своїй сторінці в мережі «Facebook» під заголовком «Спростування недостовірної інформації, поширеної ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 » резолютивної частини даного судового рішення та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 проживає в с. Камінь Конотопського району Сумської області та є директором приватного підприємства «Камінське». Дане підприємство здійснює господарську діяльність, зокрема на території с. Камінь близько 20 років. ПП «Камінське» обробляє землі, які орендує у власників земельних ділянок. Починаючи з серпня 2023 року у соціальній мережі «Facebook» відповідачкою ОСОБА_3 почали систематично поширюватись недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 . Так, відповідачка розміщує дописи на своїй сторінці та поширює їх на необмежену кількість осіб. При цьому вона стверджує, що позивач проводить злочинну діяльність на території с. Камінь і на підтвердження цьому наводить неіснуючі обставини або перекручує факти. Зокрема, ОСОБА_3 стверджує, що орендар ОСОБА_1 проводячи злочинну діяльність ліквідовував пляжі, озера, ліси, луки, забруднює землю та річки в с. Камінь Конотопського району Сумської області та біля села, знищує флору та фауну на території ландшафтного парку. Така інформація не відповідає дійсності, є негативною, створює негативне уявлення про ОСОБА_1 та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації. Твердження ОСОБА_3 , які вона висловлює на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» відносно позивача формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію його особисто, а також очолюваного ним ПП «Камінське»,а відтак є такими, що порушують право на повагу до честі, гідності і ділової репутації. Поширена ОСОБА_3 недостовірна інформація складає негативне враження у суспільства в загальному та безпосередньо у орендодавців земель про позивача, як про людину та керівника підприємства, а також породжує сумніви щодо дотримання ним моральних та правових норм. Про те, що інформація, яку викладає у своїх дописах ОСОБА_3 направлена саме на підрив ділової репутації позивача свідчать її заклики до орендодавців земельних ділянок розривати діючі договори оренди землі та не укладати їх з позивачем у подальшому. Вважає, що створена та поширена ОСОБА_3 на її сторінці у соціальній мережі «Facebook» інформація про ОСОБА_1 щодо знищення мною екосистеми на землях, прилеглих до села Камінь Конотопського району Сумської області, загарбницького захоплення земель, загибелі корів через отруєння пасовищ та водойм, самовільного порубу саду є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію, а тому підлягає судовому захисту відповідно до положень ст.277 Цивільного кодексу України. Відновити порушені особисті немайнові права можливо зобов'язавши відповідачку спростувати недостовірну інформацію щодо мене шляхом розміщення на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» резолютивної частини рішення суду у даній справі.
Ухвалою суду від 13.11.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
До суду 23.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 , надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача, але не доведено, що саме вона є автором інформації чи особою, яка поширила оспорювану інформацію. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме відповідач є автором дописів, розміщених на сторінці соціальної мережі «Фейсбук» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 і що вона розповсюдила вказану інформацію. А твердження позивача про те, що саме відповідачкою було розміщено таку інформацію є лише припущенням, яке, за відсутності доказів, не може прийматись до уваги, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, розповсюджену у соціальній мережі «Фейсбук» та зобов'язання відповідача спростувати поширену відносно нього інформацію, на думку відповідача, слід відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 13.11.2025 року, на підставі ст. 241 ЦПК України, суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 242 ЦПК України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Надав пояснення, що працює директором ПП «Камінське». У позивача немає сторінки у соціальній мережі «Facebook», однак є у його дружини. Дружина позивача ОСОБА_10 у кінці 2023 року показала йому пост, з якого вбачалось, що відповідачка розповсюджує щодо нього недостовірну інформацію.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просила у позові відмовити. Надала пояснення, що вона з вересня 2023 року на її сторінці у «Facebook» не було дописів та відповідачка не користувалась соціальною мережею «Facebook». Однак, у 2024 році з'ясувала, що на її сторінки з'явилися публікації про позивача та її фото на сторінці було змінено на фото природи. Відповідачка повідомила, що даних дописів не робила, взагалі не вміє робити публікації у соціальній мережі. Водночас іншим особами доступу до своєї сторінки не давала та не може знати, у кого міг бути доступ до її сторінки. Їй також невідомо як видалити сторінку. Крім того, зазначила, що до цього часу вона не була знайома з відповідачем та з ним не було конфлікту.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив у позові відмовити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 244 ЦПК України, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Судом встановлено, що в мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_3 у соціальній мережі «Facebook» було опубліковано наступні дописи.
Дописи від 24 серпня 2023 року та 08 вересня 2023 року у яких зазначено: «Б'ємо на сполох! Екологічна катастрофа у с.Камінь Конотопського району Сумської області, організована місцевим орендарем ОСОБА_1 ... Луки за Сеймом проти села, луки біля села в міжріччі Сейму і Клевені виорані, озера ліквідовані, чагарники і верби, які оточували озера, місцевий орендатор ОСОБА_5 переробив на щепу. Разом з озерами і луками ліквідували птахів і тварин, які там гніздились і жили. Після ліквідації луків років 3 тому в Сейму і Клевені пропали раки. Частину земель, де раніше випасались сільські корови Куцегол засіяв соняшником. Після фінальної обробки соняшника почали дохнути корови. Пасовище знаходилось поряд. Було дорізано 11 корів...».
Дописи від 21 вересня 2023 року та 25 вересня 2023 року у яких зазначено: «Сумна історія про Красень-Камінь, Конотопського району Сумської області та загарбників земель, озер, пасовищ, річок, лугів, фруктового саду, невинних дерев, яких перетворив на щепу орендар ОСОБА_1 ... Тому й вирішили оформити «яблуні» на учасників АТО, які не проживають в Кролевецькому районі і не будуть бачити, що роблять з їх землею. А потім цей сад здали в оренду, ну, звичайно ж, ОСОБА_1 . А цей орендар такий «добрий», бо не посадив молодий сад, а зрубав на щепу та продавав дрова жителям ОСОБА_6 за 8 тис.500 гривень. ... А на кінець покажу Вам тяжку працю орендаря ОСОБА_9 над знищенням озер в Коржавах на території Регіонального Ландшафтного Парку Сеймський в с Камінь, Конотопського району...».
Дописи від 30 вересня 2023 року, 02 жовтня 2023 року, 03 жовтня 2023 року, 07 жовтня 2023 року, 12 жовтня 2023 року, у яких зазначено: «Б'ЄМО НА СПОЛОХ. ЗНИЩЕННЯ ОЗЕР, ЛУКІВ, ПАСОВИЩ ОРЕНДАРЕМ КУЦОГОЛОМ М.В, В с. КАМІНЬ, КОНОТОПСЬКОГО району, СУМСЬКОЇ області... Наш «природолюб» ОСОБА_1 не без допомоги голови сільської Ради с.Камінь ОСОБА_11 вирішив «вкоротити» життя всім озерам. А почав ОСОБА_1 з озера Сімка (довжиною 700-800 метрів), спустив воду через вириті канави, озеро знаходилось між с Камінь і с Хижками. А озеро Орлих ( 700 метрів довжиною), оз. Обод (200 - 300м), оз. Будка ( 300м), які були поряд з оз. Сімка - висохли, бо вода до озер не доходила, так як кукурудза і соняхи, посіяні на місці озера Сімка, потребували багато води (нашому супер «меліоратору» в пору писати наукові роботи по ліквідації водойм, фауни та флори)... Озер нема, усе отруєне, а це тому, що ОСОБА_8 потрібний особливий безводний режим (озера та по вені не потрібні).
Дописи від 15 жовтня 2023 року та 22 жовтня 2023 року, у яких зазначено: «ВАРВАРСЬКЕ ЗНИЩЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ОРЕНДАРЕМ ОСОБА_7 в с.Камінь Конотопського району Сумської області на території Регіонального Ландшафтного Парку Сеймський, яка відноситься до Смарагдової мережі України... Ми відіслали те, но «намалював» ОСОБА_1 : знищені озера, вириті канали, хімією оброблені поля, і не забули вказати довжелезну кучугуру щепи, довжиною 42 метри, шириною 14 метрів, а висотою до 8-ми метрів. Таких куч у Куцогола - 3 (випиляв усі дерева, чагарники біля озер... А скільки ж це треба доріг, щоб знищити 3,3 тисяч метрів кубічних лісу (це тільки з однієї купи щепи, а таких - три)... стосовно злочинної діяльності ОСОБА_1 , на благословенних землях с. Камінь... Висновок відкриваємо свої договори на здачу в оренду своєї землі, уважно читаємо, коли закінчується договір оренди, і за місяць до кінця закінчення цього договору, пишемо лист-відмову від оренди своєї землі ОСОБА_12 , або складаємо договір на один рік щоб у більшості Камінчан закінчився термін договору з даним орендарем... ОСОБА_10 вмовляє деяких орендодавців села підписувати з ними договір оренди до 2050 року - це велика помилка - давати шанс ОСОБА_1 орендувати наші землі. Треба виходити з рабства, бути господарями на свой землі. Людиною тяжко назвати того, хто знищив для свого збагачення десятки озер, луків, мільйони «гілок» дерев... Чи після нас хай і трава не росте? Це й робить ОСОБА_1 ...»
Допис від 16 листопада 2023 року, у якому зазначено: «БЛАГОСЛОВЕННА ЗЕМЛЯ В НЕБЕЗПЕЦІ!!! Коли ти народився на подарований Богом Землі у с.Камінь, Конотопського району Сумської області, де тебе ніжно розчісують кучеряві верби біля річок Клевені та Сейму, де на озерах тисячі рідкісних видів фауни і флори зустрічали з любов'ю, щебетали солов'ї, (ні озер, ні флори, ні солов'їв, ні рідкісної фауни вже немає - все знищено ОСОБА_1 )... А чи думали наші предки, які з любов'ю берегли і примножували красу рідного краю, що настануть такі грізні часи для нашого села, коли з темними намірами прийде в Камінь орендар ОСОБА_1 .? І перетворить Нашу Благословенну Землю на руїну (як путлєр знищив Каховське водосховище і далі рівняє все на попіл в Украні)... Але ж всі варварські злочини ОСОБА_1 ексголова підтримує чому? Прикро, але факт, де тільки ступас нога ОСОБА_8 , трава не ростиме. Де Куцогол погосподарює, там природі - кінець. Спостерігати за такими злочинними діями, які творить на території АДРЕСА_1 (територія відноситься до Смарагдової мережі України) ОСОБА_1 нашим мешканцям села нестерпно, (нижче - фото знищення ОСОБА_1 «Камінських піщаників» при будівництві влаского будинку за 20 метрів від річки ОСОБА_13 )».
Дописи від 02 грудня 2023 року та 06 грудня 2023 року, у якому зазначено: «Шановні українці, мешканці та гості с.Камінь, Конотопського району, Сумської обл.! Кожний з нас повинен знати свої права, і відстоювати їх, а що робити з тими нелюдами, які зазіхають на твоє фізичне здоров'я, здоров'я Наших Дітей?! Те, що творить орендар ОСОБА_1 на території с. Камінь, яка відноситься до Регіонального Ландшафтного ОСОБА_14 , просто не вкладається в людській голові... ОСОБА_9 обробив соняшник поряд з пасовищем камінських корів, тому 11 корів після прийняття такої кількості отрути дорізали прямо на пасовищі (а ще 9 довго хворіли)... Компенсації за отруєних корів не отримали селяни. Ось так аналізуємо, вивчаємо законодавство, вимагаємо дотримання норм користування Безцінною Українською Землею, турбуємось про своє Здоров'я і нашу екологію, яку вбиває своїми злочинними діями орендар ОСОБА_1 в мальовничому с.Камінь...».
На думку позивача вказана публікація в соціальній мережі належить відповідачу і саме нею дана інформація була поширена. Окрім того, позивач зазначив, що дана інформація є недостовірною та має негативний характер, а тому порушує його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.
Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» 16.02.2024 було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, про що складено Звіт від 16.02.2024 №49/2024/ЗВ, який долучено позивачем до позовної заяви.
Згідно Довідки № 38/2024-Д від 28.02.2024 року Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_21 є реєстрант доменного імені facebook.com - компанія Meta Platforms, Inс., якщо інше не визначене умовами договору між останньою та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_21 створено сторінку користувача з іменем: « ОСОБА_15 » що доступна за адресою у мережі Інтернет: https://www.facebook.com/profile.php?id=100028850934261.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно ч.1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація.
Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може звернутися до суду з позовом про її захист. Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1 далі за текстом Постанова). За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.
За положеннями ч. 1 ст. 277 ЦК України, спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет, чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. п. 6, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. При цьому негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до ст. 34 Конституції України, яка відтворює положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі Конвенція), кожен має право на свободу виявлення своїх поглядів. У свою чергу Європейський суд з прав людини по справі «Лінгенс проти Австрії» (1986 року) доповнив розуміння цього природного права людини, підкресливши, що «необхідно відрізняти факти від оціночних суджень. Наявність фактів можливо довести, а правдивість оціночних суджень ні».
Згідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1 - вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Окрім того, відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Доменне ім'я facebook.com є приватним доменним іменем другого рівня в домені соm , який є загальним доменом верхнього рівня. Доменне ім'я facebook.com не відносяться до українського сегменту Інтернет. Адреса facebook не належать до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.
При цьому, суд наголошує, що мережа «Facebook» є соціальною, загальнодоступною мережею, де будь-хто, без ідентифікації особи може створити будь - яку кількість сторінок, під будь-яким (в тому числі вигаданим) іменем, публікувати тексти, коментарі, копіювати і зберігати на власних пристроях фото осіб з інших сторінок.
Оскільки, інтернет-мережа «Facebook» при реєстрації сторінки не вимагає ідентифікацію особи згідно особистих документів (паспорта, свідоцтва про народження), то ідентифікувати особу, яка публікує, поширює певну інформацію неможливо за винятком сторінок, які створені і інформацію про які поширюють офіційно державні органи, офіційні особи.
Відповідно до п. 46 Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 р. № 12 роздруківки Інтернет - сторінок (web-сторінок) самі по собі не можуть бути доказом у справі. Тому ЗМІ утримуються від публікацій своїх матеріалів у соціальних мережах.
Проаналізувавши зміст оспорюваної позивачем інформації, в контексті досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що офіційний інтернет - сайт «Facebook» є соціальною мережею, де кожен користувач, без ідентифікації може створити будь - яку сторінку та публікувати тексти, коментарі тощо під вигаданим ім'ям. Таким чином, хоч інформація поширена про позивача і є фактичним твердженням, проте ним не доведено, що така інформація розміщена саме відповідачем.
Разом з тим, у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, визначено, що саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що саме відповідач ОСОБА_3 є автором публікацій та коментарів, викладених у соціальній мережі «Facebook», зі змістом яких не погоджується позивач, позивачем ОСОБА_1 суду надано не було. При цьому, долучені до позову фотокопії видрукуваної з мережі - інтернет «Facebook», не є доказами в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, як такі, що не є достовірними даними, з яких можна встановити дійсні обставини, не є офіційними документами, достовірність інформації на вказаних фотокопіях роздруківок не підтверджена. Отже, не є письмовим і електронним доказом і не є доказом розміщення публікації в Інтернет мережі саме відповідачем ОСОБА_3 .
А пояснення позивача про те, що саме відповідачем було розміщено таку інформацію є лише припущенням, яке, за відсутності доказів, не можуть прийматись судом до уваги.
Відповідно до ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 12, ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних не є обов'язком суду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1, ст. 3, 32, 34 Конституції України, ст. 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. 11, 12, 13, 81,133,136,141, 210, 217-246, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова