Справа № 367/1455/25
Провадження №1-кп/367/704/2025
Іменем України
12 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040001252 від 10.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Бабинці Бородянського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу с. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111040001252 від 10.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно яких просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Також прокурор зазначив, що ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме обвинувачений ОСОБА_5 не будучи ізольованим від суспільства з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий, а тому просить продовжити строк дії зазначеного запобіжного заходу.
В судовому засіданні захисник, думку якого підтримав обвинувачений, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що клопотання є необґрунтованим.
Заслухавши думку учасників процесу та подане прокурором клопотання, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, судом встановлено, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.01.2025 (включно), який в подальшому продовжено, строк якого закінчується 22.11.2025 року .
Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно приписів ч. 3 ст. 331 КПК України, - незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строк до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливого тяжкого злочину, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, а тому вважає, що слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193-199, 201, 205, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою діє з 12.11.2025 до 10.01.2026 включно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченим з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2025 о 17.05 год.
Суддя: ОСОБА_1