Справа № 366/2319/25
Провадження № 3/366/1463/25
Іменем України
30 липня 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
23.07.2025 до Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол та матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В. Розгляд справи призначено на 30.07.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У судовому засіданні досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД 852274 від 15.07.2025, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_4 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство", дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Тобто, вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у умисному прояві винним явної неповаги до оточуючих. За відсутності умислу та мотиву вчинення дій, що порушують громадський порядок, не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, диспозицією ст. 173 КУпАП визначено певні дії як дрібне хуліганство лише за умови, що вони були поєднані з порушенням громадського порядку та (або) спокою громадян.
Викладена в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суть правопорушення не відповідає диспозиції ст.173КУпАП, оскільки, не вказано, жодних відомостей про вчинення останнім саме хуліганських дій, які порушили громадський порядок та спокій громадян, що не охоплюється ознаками об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП.
Також, у даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що умисел ОСОБА_1 був спрямований на порушення громадського порядку і спокою громадян.
До того ж, доказів того, що такі дії супроводжувалися нецензурною лайкою або були вчинені з хуліганських мотивів, матеріали справи також не містять.
Із пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що в ОСОБА_1 з сином потерпілої існує конфлікт, а кухонні меблі він пошкодив шляхом падіння на них.
За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і такі спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Більше того, в протоколі відсутня вказівка про віднесення вул. Садова 9 в с. Зорин до громадського місця, що є неприпустимим з огляду на диспозицію ст. 173 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, що порушило громадський порядок і спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто з хуліганських мотивів.
Таким чином, у суду відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та ОдрейЕдвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
З огляду на вказане, провадження по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У зв'язку із закриттям провадження у справі судовий збір з ОСОБА_5 не стягується.
Керуючись статтями 24, 33, 34, 35 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд
1.Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Суддя Віталій МОВЧАН