Рішення від 26.11.2025 по справі 365/521/25

Справа № 365/521/25

Номер провадження: 2/365/351/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

26 листопада 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»), в особі директора Сердійчук Я.Я., через систему «Електронний суд», звернулося до Згурівського районного суду Київської області з вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 4403499 від 05.01.2022 у розмірі 14372,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 4403499, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 8000,00 гривень із процентною ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26 липня 2024 року було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4403499. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4403499 від 05.01.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14372,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 5812,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 560,00 гривень - заборгованість за комісіями.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 04.04.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду.

Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 30.10.2025 задовольнив частково клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував від АТ «ОЩАДБАНК» інформацію та відповідні документи.

На виконання вказаної ухвали 19.11.2025 до суду від АТ «ОЩАДБАНК» надійшла витребовувана інформація.

У судове засідання позивач не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Представник позивача - адвокат Васюта К.С. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Окремо зазначила, що на виконання ухвали суду про витребування доказів від банку надійшла відповідь, яка підтверджує зарахування на рахунок відповідача грошових коштів відповідно до умов кредитного договору, а також підтверджує і фінансовий номер телефону відповідача, що є беззаперечними доказами укладання кредитного договору, а отже наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою його реєстрації та публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не направляв.

Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження та судові повістки про виклик в суд не було отримано, конверти із вкладенням повернувся до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено пунктом 108, 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 05.01.2022 відповідач ОСОБА_1 на сайті позичальника заповнив анкету-заяву на кредит № 4403499, за результатами розгляду якої позичальнику погоджені умови кредитування: сума кредиту - 8000,00 гривень; строк кредитування - 30 днів; комісія за надання кредиту - 7% одноразово; ставка процентів - 0,88% за кожен день користування.

05 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4403499 (індивідуальна частина) (далі - Договір № 4403499 від 05.01.2022) на погоджених у анкеті-заяві умовах. У договорі визначена умова щодо пролонгації строку кредитування, загальний період якої на стандартних (базових) умовах не може перевищувати 60 днів. Договір № 4403499 від 05.01.2022 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника R12537.

Підписання відповідачем Договору № 4403499 від 05.01.2022 свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що відповідає положенням статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» умов Договору № 4403499 від 05.01.2022 в частині надання кредиту у розмірі 8000,00 гривень, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надає копію довідку ТОВ «ФК «Еланєс» про підтвердження успішного проведення платежу позичальнику на його банківську картку НОМЕР_1 .

Підтвердження виконання первісним кредитором свого зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів у розмірі 8000,00 гривень також підтверджується меморіальним ордером № 5454360619 від 07.01.2022, наданим АТ «ОЩАДБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, у якому на ім'я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 .

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» у період з 05.01.2022 по 04.03.2022 включно (протягом 60 днів) здійснювало щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами у відповідності до умов договору. Станом на 04.03.2022 за позичальником ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість за Договором № 4403499 від 05.01.2022 у розмірі 18272,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 9712,00 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 560,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Судом встановлено, що 26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого клієнт відступає фактору за плату своє право грошової вимоги бо боржників строк виконання зобов'язань за якою настав або яка виникне у майбутньому, а фактор, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредиторм за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржником.

На виконання умов договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, в частині здійснення фінансування, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 26.07.2024 здійснило оплату ТОВ «МІЛОАН» у сумі, вказаній у договорі.

26 липня 2024 року між сторонами договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 підписаний Акт приймання-передачі Реєстру боржників та Реєстр боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, з якого вбачається, що до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 4403499 від 05.01.2022 у розмірі 18272,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 9712,00 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 560,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Із розрахунку заборгованості за Договором № 4403499 від 05.01.2022, сформованого за період 26.07.2024-05.06.2025, за відповідачем рахується непогашена заборгованість у загальному розмірі 14372,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 5812,00 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 560,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту. Кошти у розмірі 3900,00 гривень були сплачені позичальником та зараховані кредитором в рахунок погашення заборгованості по відсоткам.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання згідно з умовами Договору № 4403499 від 05.01.2022, що призвело до виникнення кредитної заборгованості. Право вимоги до ОСОБА_1 у позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором № 4403499 від 05.01.2022 виникло на підставі договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024.Відповідач ОСОБА_1 своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2422,40 гривень при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією № 0530520018 від 19.06.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає: копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АСІСТАНС»; копію заявки на надання юридичної допомоги № 44 від 01.05.2025; копія витягу з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 на суму 9000,00 гривень.

Суд враховує постанови Верховного Суду від 13.03.2025 по справі № 275/150/22 та від 22.10.2025 у справі № 761/415/24 згідно з якими, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідач ОСОБА_1 клопотання із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт до суду не подав, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.

Керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4403499 від 05.01.2022 у розмірі 14372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місцезнаходження: адреса місцезнаходження: вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150; код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча суддя Л.М. Кучерява

Попередній документ
132123449
Наступний документ
132123451
Інформація про рішення:
№ рішення: 132123450
№ справи: 365/521/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Згурівський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 23.06.2025
Предмет позову: Позовна заява про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
11.08.2025 11:00 Згурівський районний суд Київської області
09.09.2025 12:00 Згурівський районний суд Київської області
30.10.2025 12:00 Згурівський районний суд Київської області
26.11.2025 10:00 Згурівський районний суд Київської області