Справа № 344/7379/25
Провадження № 2/344/3101/25
26 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про розірвання договору на постачання електричної енергії,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Після придбання в 2018 році вказаної квартири між ОСОБА_1 і відповідачем АТ «Прикарпаттяобленерго» було укладено договір на постачання електричної енергії до цієї квартири та відкрито на неї особовий рахунок для оплати спожитої електричної енергії №24085187. Вказаний договір на постачання електричної енергії втратив свою чинність з 01.01.2019 р. згідно п.6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. Відповідно п. 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р., підтвердженням факту приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії являється споживання ним електричної енергії по об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 .
З березня 2022 року ОСОБА_1 разом з дітьми звільнила вказану квартиру у зв'язку з виїздом за кордон де перебуває під захистом у зв'язку введенням в Україні воєнного стану.
Скориставшись виїздом позивача за кордон, вказану квартиру позивача, не маючи на неї ніяких визначених законом прав, утримує третя особа ОСОБА_2 , який не зареєстрований в ній, не являється членом сім'ї (чоловіком) позивача в розумінні закону. У зв'язку з цим, позивач не може розпорядитись своєю квартирою та здати її в оренду для матеріального забезпечення двох малолітніх дітей.
Позивачем зазначається, що ОСОБА_2 четвертий рік безперешкодно і комфортно користується нею, просто заявивши, що йому належить половина цієї квартири. За такого, ОСОБА_1 не бажає, щоб ОСОБА_2 безтурботно роками (з можливістю довічного розгляду справи) користувався її квартирою, порушуючи її право власності та позбавляючи дітей матеріального забезпечення від її здачі в оренду.
Тож, позивач 21.01.2025 р., 16.02.2025 р. та 21.03.2025 р. зверталась до АТ «Прикарпаттяобленерго» (Оператор системи розподілу електричної енергії) з проханням припинити дію вказаного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 , закрити її особовий рахунок на оплату спожитої електроенергії та відключити її квартиру від живлення електричною енергією, згідно Публічного договору про приєднання, який розміщений на сайті компанії https://www.oe.if.ua.
Для відключення електроживлення квартири на пропозицію відповідача ОСОБА_1 оплатила цю послугу та поточну заборгованість. Натомість, відповідач по надуманій ним причині не припинив дію вказаного Договору, особовий рахунок не закрив, електроживлення квартири ОСОБА_1 не відключив.
Так, в листах від 21.02.2025 р. вих. №15955/327 та від 27.03.2025 р. №500/6911/1 відповідач мотивує відмову в припиненні вказаного Договору тим, що до нього звернулась особа, яка не надала жодних документів на право перебування в квартирі ОСОБА_2 , який повідомив, що він оспорює право власності ОСОБА_1 . А, відтак, до ухвалення судового рішення про право власності він утримується від задоволення вимоги сторони Договору ОСОБА_1 . При цьому, відповідач не вказав, яке відношення має спір ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , про право власності до договору ОСОБА_1 з відповідачем на отримання послуг електропостачання.
Вважає, що відмова АТ «Прикарпаттяобленерго» задовольнити вимогу споживача за публічним Договором приєднання, про розірвання вказаного Договору, закриття особового рахунку та відключення постачання до її квартири електричної енергії являється протиправною, як така, що суперечить умовам самого публічного Договору та нормам матеріального права, що регулюють такі відносини.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що дія Договору в частині розподілу електричної енергії по об'єкту Споживача достроково припиняється, зокрема, у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем по даному об'єкту за його заявою. В даному випадку, Споживач припинив користування електричною енергією ще з березня 2022 року і не бажає, щоб здобутками підписаного ним Договору користувалась інша особа та ще й нести відповідальність по зобов'язанням за цим Договором та по наслідкам його невиконання. Стороння особа ОСОБА_2 не являється Споживачем (в т.ч. зареєстрованим мешканцем квартири) за Договором по цій квартирі.
Позивачем зазначається, що відповідач неправомірно відмовив в задоволенні звернення ОСОБА_1 про дострокове розірвання вказаного Договору. Виходячи з наведеного, просить розірвати типовий публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Прикарпаттяобленерго» на постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати Акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» закрити особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 по сплаті за споживання електричної енергії в квартирі АДРЕСА_1 та відключити подачу електричної енергії до вказаної квартири. Судові витрати покласти на відповідача.
22.05.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що АТ «Прикарпаттяобленерго», вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими. АТ «Прикарпаттяобленерго» за своїм правовим статусом на ринку електричної енергії є оператором систем розподілу, а саме, відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (далі - ОСР) - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Вказаний вид господарської діяльності провадиться АТ «Прикарпаттяобленерго» на підставі ліцензії на право господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме, на території Івано-Франківської області, виданої на підставі постанови НКРЕКП від 16 листопада 2018 року № 1443 «Про видачу АТ «Прикарпаттяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Таким чином, АТ «Прикарпаттяобленерго» є операторам систем розподілу та здійснює розподіл електричної енергії для споживачів електричної енергії на території Івано-Франківської області. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлеюпродажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам визначені положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії».
Взаємовідносини між споживачами електричної енергії та оператором системи розподілу регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та іншими нормативно-правовими документами. Згідно п.6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 договори про користування електричної енергії втратили свою чинність з 01.01.2019 року. Відповідно до п.2.1.7 Правил, підтвердженням факту приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є споживання електричної енергії по об'єкту за адресою АДРЕСА_2 та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Дана обставина сторонами не заперечується.
Протягом 2025 року позивачка зверталася з заявами суть яких зводилася до того, щоб АТ «Прикарпаттяобленерго» вчинило дії з припинення розподілу електричної енергії за адресою АДРЕСА_2 . АТ «Прикарпаттяобленерго» листом від 27.03.2025 повідомило Позивачку про те, що до вирішення спору щодо власності на спірну квартиру (справа №344/22000/24), ОСР вважає за доцільне утриматися від дій, що можуть вплинути на права та обов'язки учасників згаданої справи, та запропонувало Позивачці повернути сплачені нею кошти.
Послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачам системи розподілу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та Кодексом системи розподілу. Припинення розподілу електричної енергії передбачено КСР (глава 11.5, розділ 11) у таких випадках: за заявою Користувача: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об'єкт Користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо); Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а саме п.4.27 передбачено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позовні вимоги мають ознаки зловживання правом з єдиною метою завдати шкоду іншій особі. Представнику позивача достеменно відомо про наявність судового спору щодо визначення правового статусу спірного майна. Крім того в самій позовній заяві містяться суперечливі аргументи та доводи. Так вимога від АТ «Прикарпаттяобленерго» «закрити особовий рахунок», «відключити електроенергію» (що передбачає припинення розподілу електроенергії/ електропостачання), не узгоджується з заявою позивачки про «матеріальне забезпечення від її здачі в оренду При цьому зазначає, що основні аргументи позову зводяться до того, що в даній квартирі проживає ОСОБА_2 , при цьому ігноруючи ту обставину, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебувають справи про виселення ОСОБА_2 , про визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири. Враховуючи наведене вище позиція АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо утримання від припинення розподілу електричної енергії до квартири адресою АДРЕСА_2 до вирішення спору щодо власності на спірну квартиру (справа №344/22000/24) є правомірною. Просить суд відмовити у задоволенні позову до АТ «Прикарпаттяобленерго» в повному обсязі, стягнути з позивачки витрати понесені у зв'язку з розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
29.05.2025 року представником позивачки подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулась з позовом про припинення договору на постачання електричної енергії до квартири, яка належить їй на праві власності та в якій крім неї з дітьми не зареєстровані інші особи. Спірний договір та норми матеріального права, які регулюють зазначені відносини прямо передбачають право власника квартири в будь-який момент без пояснення мотивів відмовитись від споживання електричної енергії та припинення відповідного договору з закриттям особового рахунку та відключенням електроживлення. В тому числі, законодавством передбачено, що споживач електричної енергії має право в любий момент відмовитись від послуг постачальника електроенергії та змінити його в любий момент на іншого постачальника у встановленому порядку. Жодних обмежень такого права споживача законодавство не містить, в тому числу і його залежність від будь-якого спору з будь-якою третьою особою.
Споживачем електричної енергії та єдиною відповідальною особою за дотримання встановленого режиму та правил безпеки споживання електричної енергії та її оплату являються власники відповідних житлових примішень, які уклали з постачальником відповідні двосторонні договори.
Тобто, використання споживачем електроенергії такого передбаченого спірним договором та законодавством права не можна вважати зловживанням ним. Більш того, таке право надано споживачу і як законний інструмент захисту від обтяження постачальником умов (тарифів) договору та порушення права власності на нерухоме майно.
Крім того, відповідачу відомо, що ОСОБА_2 перебуває в квартирі власника (та споживає електричну енергію) без будь-яких наявних та встановлених законодавством правових підстав (завідомо незаконно): не зареєстрований в квартирі, не являється членом сім'ї (чоловіком) власника, не має будь-якого дозволу власника в т.ч. договору оренди.
Тобто, являється особою, яка загарбала житло позивача та користується ним і всіма здобутками укладених власником житла договорів на її забезпечення комунальними послугами за виконання яких несе відповідальність виключно сама позивач. Позов про припинення спірного договору являється законним способом захисту порушеного права власності, а його задоволення створить умови для недоцільності і не привабливості загарбання квартири позивача цією іншою особою.
Звернення позивача до суду не є дією, яка вчиняється з метою завдання шкоди будь-якій іншій особі. Позовна вимога щодо припинення дії спірного договору пов'язана з небажанням позивача дозволяти користуватись здобутками своїх договірних відносин цій іншій особі, яка надумала своє право тільки в уяві та спонукатиме цю іншу особу довести свої права у судовому порядку в розумні строки.
03.06.2025 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 подав до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що позивач та представник позивача вказують на те, що ОСОБА_2 захопив чуже житло, причому жодним чином не згадує про те, що в Івано-Франківському міському суді розглядається спір про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю, оскільки з самого моменту проведення обміну, він проживав там як рівноправний член сім'ї, забезпечував ОСОБА_1 та спільних дітей матеріально, оплачував комунальну послуги, купляв побутову техніку, меблі та проводив поточний ремонт сантехніки, електрообладнання, опалення та вікон. З часу проживання у квартирі, ОСОБА_2 справно, своєчасно та в повному обсязі проводить оплату комунальних послуг, в тому числі і за спожиту електричну енергію, на сьогоднішній день відсутня будь яка заборгованість. Не згадується у позові про те, що саме ОСОБА_2 вклав значну частину коштів для проведення обміну квартир, завдяки його доходам стало можливим проведення обміну, в результаті чого житло збільшилося у 2,5 рази. На сьогоднішній день у суді перебуває справа №344/1699/24 за позовом ОСОБА_2 про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю. Саме поведінка ОСОБА_1 , яка звернулася до суду з позовом про позбавлення його права користуватися квартирою, спонукала його звернутися до суду для захисту своїх прав. Адже, попередньо він та ОСОБА_1 погодилися на продаж спірної квартири та розподілу коштів від її реалізації. Але заяви ОСОБА_1 про те, що квартира належить виключно та наміри позбавити ОСОБА_2 права користуватися житлом, змусили його шукати судового захисту. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, третю особу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, 07.11.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.11. 2024 року.
21.01.2025 року ОСОБА_1 зверталась до АТ «Прикарпаттяобленерго» ТОВ «Прикарпатенерготрейд» із заявою про припинення (розірвання) договору на постачання до її квартири АДРЕСА_1 електроенергії з 14.02.2025 року.
21.02.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що Оператором системи розподілу отримано звернення від п. ОСОБА_2 про те, що на даний час триває судовий розгляд справи №344/22000/24 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю. Оскільки АТ «Прикарпаттяобленерго» отримало звернення від неї та ОСОБА_2 щодо розподілу електричної енергії та наявності судового спору щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тому, до ухвалення остаточного рішення у даній справі оператор системи розподілу вважає за доцільне утриматися від дій, що можуть повипливати на права та обов'язки учасників даної справи. Інформацію, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день не проживає за вищевказаною адресою взято до уваги.
21.03.2025 року ОСОБА_1 зверталась до АТ «Прикарпаттяобленерго» із заявою про відключення її від електроенергії разом із закриттям особового рахунку та припинення дії договору.
27.03.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що Оператором системи розподілу отримано звернення від п. ОСОБА_2 про те, що на даний час триває судовий розгляд справи № 344/22000/24 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю. Оскільки АТ "Прикарпаттяобленерго" отримало звернення від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо розподілу електричної енергії та наявності судового спору щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тому, до ухвалення остаточного рішення у даній справі оператор системи розподілу вважає за доцільне утриматися від дій, що можуть повпливати на права та обов'язки учасників даної справи. Оплачені ОСОБА_1 кошти в сумі 695,00 грн. за проведення вимкнення запропоновано повернути на розрахунковий рахунок ОСОБА_1
16.04.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що згідно п. 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договори про користування електричної енергії втратили свою чинність з 01.01.2019 року. Відповідно до п 2.1.7 Правил, підтвердженням факту приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є споживання ОСОБА_1 електричної енергії по об'єкту за адресою АДРЕСА_2 . Публічний договір розміщений на сайті їхньої компанії https://oe.if/.ua/uk.
Так, в період з січня 2024 року по травень 2025 року ОСОБА_2 сплачувались комунальні послуги за електроенергію квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується долученими до матеріалів квитанціями.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18).
Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Положеннями ст.ст. 641, 642 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Так, відповідно до вищенаведених норм вбачається, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи, відповідно до визначених ПРРЕЕ випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310.
За змістом пункту 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/ передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду із даним позовом просила розірвати типовий публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Прикарпаттяобленерго» на постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язати Акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» закрити особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 по сплаті за споживання електричної енергії в квартирі АДРЕСА_1 та відключити подачу електричної енергії до вказаної квартири.
В обґрунтування вимог зазначила, що відмова АТ «Прикарпаттяобленерго» задовольнити вимогу споживача за публічним Договором приєднання, про розірвання вказаного Договору, закриття особового рахунку та відключення постачання до її квартири електричної енергії являється протиправною, як така, що суперечить умовам самого публічного Договору та нормам матеріального права, що регулюють такі відносини.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщений на сайті https://www.oe.if.ua.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що дія Договору в частині розподілу електричної енергії по об'єкту Споживача достроково припиняється, зокрема, у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем по даному об'єкту за його заявою.
Відповідно до пункту 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Відповідно до абзаців 1 пункту 4.27 Правил у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Позивач 21.01.2025 р., 16.02.2025 р. та 21.03.2025 р. зверталась до АТ «Прикарпаттяобленерго» (Оператор системи розподілу електричної енергії) з заявами припинити дію Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 , закрити її особовий рахунок на оплату спожитої електроенергії та відключити її квартиру від живлення електричною енергією, згідно Публічного договору про приєднання, який розміщений на сайті компанії https://www.oe.if.ua.
21.02.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що Оператором системи розподілу отримано звернення від п. ОСОБА_2 про те, що на даний час триває судовий розгляд справи №344/22000/24 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю. Оскільки АТ «Прикарпаттяобленерго» отримало звернення від неї та ОСОБА_2 щодо розподілу електричної енергії та наявності судового спору щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тому, до ухвалення остаточного рішення у даній справі оператор системи розподілу вважає за доцільне утриматися від дій, що можуть повипливати на права та обов'язки учасників даної справи. Інформацію, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день не проживає за вищевказаною адресою взято до уваги.
27.03.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що Оператором системи розподілу отримано звернення від п. ОСОБА_2 про те, що на даний час триває судовий розгляд справи № 344/22000/24 за його позовом до ОСОБА_1 про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю. Оскільки АТ "Прикарпаттяобленерго" отримало звернення від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо розподілу електричної енергії та наявності судового спору щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тому, до ухвалення остаточного рішення у даній справі оператор системи розподілу вважає за доцільне утриматися від дій, що можуть повпливати на права та обов'язки учасників даної справи. Оплачені ОСОБА_1 кошти в сумі 695,00 грн. за проведення вимкнення запропоновано повернути на розрахунковий рахунок ОСОБА_1
16.04.2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго» надало відповідь ОСОБА_1 на її звернення, з якого вбачається, що згідно п. 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договори про користування електричної енергії втратили свою чинність з 01.01.2019 року. Відповідно до п 2.1.7 Правил, підтвердженням факту приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є споживання ОСОБА_1 електричної енергії по об'єкту за адресою АДРЕСА_2 . Для відключення електроживлення квартири на пропозицію відповідача ОСОБА_1 оплатила цю послугу та поточну заборгованість.
Суд вважає, що позивачем помилково зазначено про порушення відповідачем пункту 11.2 Договору, оскільки позивач не припиняє користування електричною енергією по даному об'єкту остаточно (позивач і надалі залишається власником даного житла). Тимчасова відсутність позивачки та не споживання нею електричної енергії за зазначеною адресою не призводить до порушення її прав саме відповідачем, оскільки оплата проводиться виключно за використану електричну енергію.
Суд звертає увагу, що дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами підстав, передбачених нормами діючого законодавства для розірвання Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Прикарпаттяобленерго»; зобов'язання відповідача закрити особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 та відключення подачі електричної енергії до вказаної квартири.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачкою судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі ст. 15, 16, 190, 331, 526, 626, 627, 629, 638 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про розірвання договору на постачання електричної енергії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2025 року