Справа № 161/24171/25
Провадження № 2-а/161/427/25
26 листопада 2025 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
24.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, якою передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеній нормі Закону позивач до свого позову документ про сплату судового збору не додав.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 відступила від такого правового висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За системного, цільового тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивач не додав до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору та не зазначив підставу звільнення його від сплати судового збору з посиланням на відповідну норму Закону України «Про судовий збір».
В додатках до позовної заяви позивач вказує: «Постанова», однак копія оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутня.
Крім того, згідно із частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже, враховуючи те, що адміністративний позов не оформлений у повній відповідності до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, надати позивачеві строк для усунення недоліків, які зазначені у даній ухвалі.
При цьому суддя зауважує, що залишення адміністративного позову без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 293 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк