26 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19286/25
Провадження № 22-ц/820/2438/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 686/19286/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року у складі судді Стефанишина С.Л. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції та просив стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
На підтримання заявлених позовних вимог посилався на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року у справі № 686/15960/24 про адміністративне правопорушення за ст. 124, ст. 122- 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно нього було закрито провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачене ст. 38 КУпАП.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12.02.2025 року рішення суду від 14.11.2024 року було скасовано, справу повернуто до Управління департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області для належного оформлення.
Під час нового розгляду рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.06.2025 року у справі № 686/15960/24 провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124, 122-4 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу інкримінованих адміністративних правопорушень, витрати на залучення експерта в сумі 3565 грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.
Позивач посилався, що внаслідок тривалого розгляду справи в суді, незаконних дій уповноваженої особи патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, останній зазнав значних переживань, психологічних стресів, погіршення здоров'я, приниження честі та гідності останнього, що похитнуло довіру його до правоохоронних органів у державі в цілому. Незаконно складений на позивача протокол позначився на подальшій діловій суспільній репутації, призвело до погіршення ритму життя, відносин з оточуючими людьми, та внаслідок пережитого останній знаходиться у важкому емоційному стані.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням подав апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим. Так судом не прийнято до уваги, що на протязі більше ніж чим рік тривала судова тяганина, яка призвела до спричинення позивачу моральної шкоди. Він змушений був звертатися за правничою допомогою, вживати заходи для доказування своєї невинуватості, зазнав приниження честі та гідності перед роботодавцем та колегами по роботі, яким пояснював, що він не є правопорушником, що позначилося на його діловій репутації та призвело до погіршення відносин з оточуючими. Апелянт вважає, що висновки суду про не доведеність позивачем належними та допустимими доказами, які саме дії (рішення, бездіяльність) відповідача спричинили йому страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли та не доведеність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою є безпідставними та спростовуються обставинами справи. Оскільки саме внаслідок безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності йому заподіяно моральну шкоду, яка полягала у зазнанні психологічних стресів, погіршення здоров'я, приниження честі та гідності останнього, що похитнуло довіру його до правоохоронних органів у державі в цілому, погіршення ритму життя, відносин з оточуючими людьми, та перебування у важкому емоційному стані, якого він зазнав внаслідок складення протоколу про адміністративне правопорушення та тривалого розгляду судової справи, тому розмір спричиненої моральної шкоди він оцінює в 20000 грн.
З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Департаменту патрульної поліції подав відзив на апеляційну скаргу, вважає, що посилання апелянта є надуманими і такими що не підлягають до задоволення. Звернувшись із позовною заявою а також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», статті 1176 ЦК України та просить стягнути 20000 грн. моральної шкоди. Проте, позивачем при посиланні на вказаний Закон, залишено поза увагою, що Департамент патрульної поліції та його посадові особи не здійснюють та не здійснювали оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування у тому числі щодо ОСОБА_1 та не є посадовими особами прокуратури і суду. Департамент патрульної поліції не входить до переліку органів зазначених в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» на які посилається позивач, а тому дія Закону на відповідача не може поширюватися.
Крім того, постанова Хмельницького міськрайонного суду від 17 червня 2025 року не є доказом на підтвердження неправомірності дій працівників поліції, зокрема, що вони вийшли за межі наданих їм повноважень або діяли в не передбачений законом спосіб, вказаною постановою дії інспекторів патрульної поліції неправомірними чи незаконними не визнавалися, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між складеним протоколом та начебто заподіяною шкодою. Позивачем не надано належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача; заподіяння відповідачем моральної шкоди; жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП відповідачем до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. Крім того, позивачем залишено поза увагою той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не змінює, не припиняє права та обов'язки у сфері публічно- правових відносин і не має обов'язкового характеру.
Дослідивши доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 22.05.2024 старшим інспектором з ОД ВРОМ ДТП УПП в Хмельницькій області ДПП майором поліції Степанчуком Д.В. відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення заст. 124, 1224 КУпАП.
За цими протоколами ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 09.05.2024 близько 19 год. 04 хв., керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES», по вул. Зарічанській в м. Хмельницькому, неподалік будинку № 30 в напрямку від вул. Перемоги до вул. С. Бандери, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований праворуч транспортний засіб марки «MITSUBISHI», номерний знак , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до даної дорожньо-транспортних пригоди, в порушення вимог п.2.10 «а» Правил дорожнього руху України, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Такими діями, згідно протоколу, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.
Управлінням патрульної поліції в Хмельницькій області направлено вказаний протоколи та матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП до Хмельницького міськрайоного суду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2024 року по справі № 686/15960/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122- 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12.02.2025 року дана постанова Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 року була скасовано, а справу повернуто до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області для належного оформлення.
Після усунення вказаних недоліків Управлінням патрульної поліції в Хмельницькій області повторно направлено вказаний протоколи та матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП до Хмельницького міськрайоного суду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року у справі №686/15960/24 провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 124, 1224 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу інкримінованих адміністративних правопорушень.
При цьому судом встановлено,що в матеріалах справи немає достатніх доказів на підтвердження того, що саме водій ОСОБА_1 у вказаний час і місці, керуючи зазначеним транспортним засобом, допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MITSUBISHI», що призвело до пошкодження лівого дзеркала, адже сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, у якому такі відомості відображено, являється документом у якому викладена суть звинувачення і таким не являється, а тому причетність ОСОБА_1 до інкримінованої йому ДТП не доведена
Згідно з ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, за змістом ст.ст. 1167, 1174 ЦК України відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності необхідною умовою для відшкодування шкоди державою є неправомірні дії державного органу, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які повинен довести позивач.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 сформулювала висновок, що дії суб'єкта владних повноважень щодо складання протоколу без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують її права.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2025 року в справі № 335/6977/22 вказала: «Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо за наявними у матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, показаннями технічних приладів, засобів фото- та/або відеоспостереження, висновком експертизи тощо, не підтверджено події чи складу адміністративного правопорушення, компетентний орган приймає рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяв патрульний поліцейський під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.
У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.
При невстановленні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції щодо складання протоколу, які мали наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення, дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності.
У спірних правовідносинах шкода відшкодовується на загальних підставах, визначених статтею 1174 ЦК України, а тому обов'язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача у виді відшкодування шкоди є встановлення протиправності у діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.»
В справі № 686/15960/254 при розгляду протоколу щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, невідповідність вимогам закону дій працівників патрульної поліції, які склали протокол про наявність у діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями, 122-4, 124 КУпАП, не встановлена.
Зі змісту постанови Хмельницького міськрайонного суду від 17 червня 2025 року № 686/15960/254 (справа про адміністративне правопорушення) встановлено, що у справі була проведена судова автотехнічна експертиза та згідно з висновком експерта №СЕ-19/123-25/7839-ФП від 30.05.2025 після проїзду автобуса «Merсedes» повз автомобіль «Mitsubishi» положення лівого дзеркала останнього змінилось. Враховуючи, що подія закрита від спостерігача автобусом, можна зробити висновок, що ймовірно було зіткнення(контакт) автобуса «Merсedes» та автомобіля «Mitsubishi».
У судовому засіданні також було допитано експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України, який роз'яснив, що висновок про зіткнення (контакт) вказаних транспортних засобів ймовірний, адже самого контакту на відеозаписі не видно через те, що автобус закриває видимість можливого місця зіткнення, а дзеркало автомобіля «Mitsubishi» могло бути пошкоджено раніше та при проїзді автобуса «Merсedes» повз автомобіль «Mitsubishi» могло змінити своє положення, в тому числі і від повітряного потоку.
Також суд встановив, що схема ДТП, що додана до протоколу складена через добу після ймовірної ДТП зі слів потерпілого і не підтверджує причетності до неї особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вказують на причетність ОСОБА_1 до пошкодження транспортного засобу марки «MITSUBISHI», і інші, зібрані у даній справі докази : відеозапис з камер відео спостереження, довідка про його перегляд, журнал реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом, журнал щозмінного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, довідка про перегляд записів з камер спостереження з системи диспетчеризації та GPS-моніторингу «DozoR City» з додатками.
Тобто відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача встановлена судом за результатами оцінки всіх доказів у справі, зокрема й висновку проведеної судової автотехнічної експертизи, що не доводить очевидної протиправності дій працівника патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції врахував, що рішенням у справі про адміністративне правопорушення не встановлено, що складений за результатами ДТП протокол про адміністративне правопорушення не відповідав вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, та те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення дії патрульного поліцейського були протиправними.
Отже, суд не встановив неправомірності у діях працівника патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача у виді відшкодування шкоди.
Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося не через невідповідність протоколу вимогам закону або через інші протиправні дії працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки у справі не встановлено підстав, визначених статтею 1174 ЦК України для відшкодування шкоди, у позивача не виникло право на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
З вищевказаних підстав доводи апеляційної скарги, що судом не прийнято до уваги, що на протязі більше ніж чим рік тривала судова тяганина, позивач був звертатися за правничою допомогою, вживати заходи для доказування своєї невинуватості, зазнав приниження честі та гідності, саме внаслідок безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності йому заподіяно моральну шкоду, слід відхилити.
Дані доводи жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та правові висновки Верховного Суду в подібних категоріях справ.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Л.М. Грох
Т.В. Спірідонова