26 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1930/25
Провадження № 22-ц/820/2475/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
розглянув в порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу №682/1930/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року, в складі судді Зеленської В.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 року в розмірі 30135,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 20 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239, який був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Qvk2nYCAk0, який був надісланий йому кредитодавцем на електронну адресу. Відповідно до договору позики №4461239 від 20 червня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 8400,00 грн на погоджений умовами договору строк до 20 липня 2023 року шляхом їх перерахування на вказану відповідачем банківську картку, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом (проценти). Базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 33,46%; базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 20.07.2023 (фіксована) - 2,50%; орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом - 3340,13%; орієнтовна загальна вартість кредиту 11235,00 грн. 27 грудня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений договір факторингу №01.02-92/23, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) за плату ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 року на суму 30135,00 грн, з яких: 8400,00 грн - заборгованість по основному боргу, 21735,00 грн - заборгованість по процентах.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239 від 20 червня 2023 року в сумі 30135,00 грн та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитними договорами, а тому з нього на користь ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути суму неповернутого кредиту та проценти за користування кредитом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення процентів по кредиту та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та повістки про виклик до суду не отримував, оскільки він проходить військову службу. Вказані обставини позбавили відповідача можливості своєчасно подати відзив на позовну заяву, навести доводи та обґрунтування на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог.
Крім того, зазначає, що відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач, як військовослужбовець, який проходить військову службу під час дії особливого періоду, призваний на військову службу під час мобілізації, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, має право на списання процентів по кредиту. Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за основною сумою боргу, а вимоги в частині стягнення процентів в розмірі 21735 грн не підлягають задоволенню, оскільки на відповідача поширюються положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів за користування кредитом.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень статті 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що 20 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239, який був підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Qvk2nYCAk0, надісланим йому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 20 червня 2023 року. У договорі позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239 ОСОБА_1 вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер та номер електронного платіжного засобу (банківської платіжної картки) НОМЕР_1 .
Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 позику в сумі 8400,00 грн, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Строк позики (строк договору) - 30 днів; базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 33,46%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50%; дата надання кредиту - 20.06.2023, дата повернення позики (останній день) - 20.07.2023, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, пеня/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3340,13%, орієнтовна загальна вартість позики - 11235,00 грн.
Відповідно до пункту 6 договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в біг погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2,5% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
27 грудня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений договір факторингу №01.02-92/23, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-92/23 від 27 грудня 2023 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239 від 20 червня 2023 року на суму 30135,00 грн, з яких: 8400,00 грн - заборгованість по основному боргу та 21735,00 грн - заборгованість по процентах.
З розрахунку заборгованості за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 грудня 2023 року складає 30135 грн 00 коп., з яких: 8400,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 21735 грн 00 коп. - заборгованість по процентах.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду оскаржується в частині нарахованих процентів по кредиту, а тому рішення суду в частині задоволення позову ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по тілу кредиту не є предметом апеляційного перегляду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути суму неповернутого кредиту та проценти за користування кредитом.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Gyrepka v. Ukraine (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №461/2716/20).
У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 зазначено, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до супровідного листа Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2025 року копію ухвали про відкриття провадження суд першої інстанції надсилав на поштову адресу ОСОБА_1 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 . Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
03 вересня 2025 року суд першої інстанції повторно надіслав копію ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року повторно на поштову адресу ОСОБА_1 , однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 березня 2024 року у справі №922/1648/19 у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі №904/2584/19.
В постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі №752/5046/22 вказано, що, аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №128/240/20, від 24 березня 2025 року у справі №706/208/15-ц.
З огляду на те що кореспонденція, яка була адресована ОСОБА_1 , повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав. Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 20 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239, відповідно до якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
На підтвердження укладення в електронній формі договору про надання споживчого кредиту №4461239 від 20 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 позивач надав його паперову копію, в якій зазначено усі реквізити відповідача, в тому числі паспортні дані, ідентифікаційний код, місце проживання, а також інформація щодо умов кредитування. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був введений ОСОБА_1 , особу якого попередньо ідентифіковано ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», і на вказаний ним номер телефону відправлено одноразовий ідентифікатор Qvk2nYCAk0 для акцептування вищевказаного договору.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, договір вважається укладеним.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належне укладення договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4461239 від 20 червня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 позику в сумі 8400,00 грн, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Строк позики (строк договору) - 30 днів.
Базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) - 33,46%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50%. Дата надання кредиту - 20 червня 2023 року, дата повернення позики (останній день) - 20 липня 2023 року, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, пеня/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3340,13%, орієнтовна загальна вартість позики - 11235,00 грн (п.п. 2.3, 2.4. договору).
З розрахунку заборгованості за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 27 грудня 2023 року становить 30135 грн 00 коп., з яких: 8400,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 21735 грн 00 коп. - заборгованість по процентах.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що йому відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як військовослужбовцю, не нараховуються проценти по кредиту.
Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору від 20 червня 2023 року) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Апеляційний суд бере до уваги, що відповідач ОСОБА_1 був позбавлений з поважних причин можливості подання доказів перебування його на військовій службі.
Суд надсилав ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі за місцем його реєстрації, однак, відповідач на час розгляду справи не перебував за місцем реєстрації (проживання), оскільки проходив і продовжує проходити військову службу в іншій місцевості, тому об'єктивно був позбавлений можливості отримати вказані документи та відповідно реалізувати свої права на подання заперечень чи інших письмових доказів.
З врахуванням норми ч.ч. 1-3 статті 367 ЦПК України апеляційний суд дійшов висновку про можливість прийняти додані до апеляційної скарги докази ОСОБА_1 про те, що він є військовослужбовцем, а саме копію довідки військової частини НОМЕР_2 від 21 липня 2025 року №1/64 про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 18 лютого 2023 року по теперішній час, яка дислокується в АДРЕСА_2 , копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу від 05 грудня 2022 року, копію військового квитка, за наявності поважних причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.
Згідно з умовами спірного кредитного договору №4461239 від 20 червня 2023 року сторони визначили термін (дату) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 20 липня 2023 року.
Подальше користування позичальником кредитними коштами визначалось порядком пролонгації кредиту, встановленим пунктом 6 договору, якими визначається волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту.
Так, відповідно до пункту 6 договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в біг погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2,5% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
З розрахунку суми заборгованості за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 року встановлено, що проценти за користування позикою нараховувалися 20 червня 2023 року за базовою процентною ставкою 33,46% (2810,64 грн), з 21 червня 2023 року по 20 липня 2023 року за зниженою процентною ставкою 0,01%, всього в розмірі - 2835,00 грн, а в період з 21 липня 2023 року по 27 грудня 2023 року за процентною ставкою 2,5% в розмірі 18900 грн.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 , який на час укладення кредитного договору був і на даний час є військовослужбовцем, то на нього поширюються правові гарантії, передбачені частиною 15 статті 14 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час укладення кредитного договору 20 червня 2023 року.
Отже з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що проценти за користування кредитом позичальнику як військовослужбовцю не нараховуються, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача процентів в розмірі 21735 грн за користування кредитними коштами.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом слід скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При пред'явленні позову ТОВ «Свеа Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс»задоволено на 27,87% (8400х100:30135), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 675,12 грн (27,87%х2422,40 = 675,12 грн).
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 4542 грн судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 72,13%, а тому на користь відповідача підлягає стягненню з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3276,14 грн (72,13% х 4542 = 3276,14 грн).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення процентів за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 рокув розмірі 21735 грн та стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» про стягнення процентів за договором позики №4461239 від 20 червня 2023 рокув розмірі 21735 грн відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: Бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 37616221) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 675,12 грн (шістсот сімдесят п'ять гривень 12 копійок).
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: Бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 37616221) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 3276,14 грн (три тисячі двісті сімдесят шість гривень 14 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 листопада 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко