Справа № 607/12436/25Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/537/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
24 листопада 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Згідно даної постанови, 08.06.2025 о 11:21:35 в м. Тернополі, вул. 15 Квітня, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобам Ford Ranger, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 ARHJ №0251(повірка дійсна до 12.11.2025), що підтверджується тестом номер 2358від 08.06.2025, результат огляду становить 0,67 проміле. З результатом ОСОБА_1 не згідний, проте від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що він не заперечував результат огляду, а скористався своїм правом відмови від підпису в Акті огляду та роздруківці результатів, тому його дії мали бути кваліфіковані за п.2.9, а не п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.2 ст.266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021 року) передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, проходив огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest » 6820.
Згідно долученої до протоколу роздруківки, вбачається, що за результатами тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 , виявлено 0,67% проміле. Зазначено, що тест проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820» ARLM 0251, останнє калібрування якого здійснювалось 12.11.2024 року.
Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 ..
Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці зі згоди водія та результат огляду-0,67 ‰ .
Вказаний відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп'яніння, вказані обставини ОСОБА_1 у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №355246 від 08.06.2025 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest » 6820» ARLM 0251, однак він заперечував результат такого огляду на стан сп'яніння, а також відмовився пройти такий огляд у медичному закладі.
При цьому ОСОБА_1 відмовився від підпису у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також у роздруківці результатів приладу, у зв'язку із незгодою з його результатами.
Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2025 року в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави огляду, оскільки він допустив порушення ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Твердження апелянта, що його дії мали бути кваліфіковані за п.2.9, а не п. 2.5 Правил дорожнього руху є необґрунтованими, оскільки на місці події він не висловив чіткої згоди із результатом огляду, відмовився пройти повторний огляд в лікарні, а також відмовився від підпису в Акті огляду та роздруківці результатів.
Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя