Справа № 462/6388/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/632/25 Доповідач: ОСОБА_2
24 листопада 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2025 року щодо
ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9
оскарженою ухвалою кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито0 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно пред'явленого обвинувачення, 18.04.2016 року приблизно о 18.30 год., ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_10 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень увірвався в квартиру АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_10 наніс йому множинні удари кулаками та ногами у різні частини тіла, а саме в ділянку лівого ока, рук, туба та ніг. Згідно висновку судово-медичної експерта № 766 від 21.04.2016 оку в гр. ОСОБА_10 виявлено синці в ділянці лівого ока, на руках, в попереку, на лівій нозі, садна в ділянці нижньої повіки лівого ока, на правій руці, які могли виникнути 18.04.2016 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
На вказану ухвалу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржену ухвалута призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до ч.1 ст.340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог ст.341 цього Кодексу повинен відмовитись від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
Оскільки, прокурор від підтримання обвинувачення в суді при розгляді даного кримінального провадження не відмовлявся. Будь яких заяв від потерпілого про відмову від обвинувачення не надходило, то суд першої інстанції, неправомірно, з підстав, не передбачених КК України, закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_10 від обвинувачення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 подав на апеляційну скаргу письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи, у яких просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржену ухвалу без змін.
Заслухавши доповідь головуючого, виступ прокурора ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечили проти апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 не дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, засобами, передбаченими цим кодексом.
Частиною 3 ст.340 КПК України передбачено, що, якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.340 КПК України повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідки закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Верховний Суд звернув увагу на те, що ст. 340 КПК України викладена законодавцем у певній послідовності і це означає, що одній дії має передувати інша. Тобто суд має право застосувати положення ч. 6 цієї статті лише після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення (постанова Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №367/3236/19).
Суд першої інстанції, беручи до уваги те, що досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні розпочато та здійснювалося у формі приватного обвинувачення, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України у редакції, яка діяла до 11.01.2019, та ураховуючи, що потерпілий, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, не з'явився в судове засідання, розцінив це як відмову від обвинувачення та закрив кримінальне провадження на підставі ч. 6 ст. 340, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. З таким трактуванням норм процесуального права колегія судів апеляційної інстанції не погоджується.
Зокрема, встановлено, що прокурор від підтримання обвинувачення в суді при розгляді даного кримінального провадження не відмовлявся. Будь яких заяв від потерпілого про відмову від обвинувачення не надходило.
Колегія суддів наголошує, що з огляду на принцип правової визначеності, положення ч. 3 ст. 22 Конституції України та пріорітет застосування правил ст. 8, ч.4 ст. 26 КПК України перед приписами ч. 1 ст. 5 КПК України внесення змін до ст. 477 КПК України не позбавляє потерпілого права звернутися до суду із заявою про відмову від обвинувачення, оскільки досудове розслідування розпочате у формі приватного обвинувачення і тому має бути закінчено з дотриманням норм, що визначають особливості розгляду справ приватного обвинувачення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок або ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку имало місце істотне порушення норм процесуального Закону, відтак, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 слід задоволити, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2025 про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді, слід врахувати викладене вище, дослідити фактичні обставини справи, а також перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, з використанням наданих процесуальних можливостей, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19.06.2025 про закриття кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4