Справа 688/5897/24
№ 2/688/266/25
Рішення
Іменем України
заочне
27 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючої - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі, посилаючись на те, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловою площею 66,2 кв.м, загальною площею 99,1 кв.м, розмір частки позивачки становить 4/5.
Право власності на 4/5 частини цього житлового будинку з належними будівлями та спорудами ОСОБА_1 набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.11.2024 року. Вартість всього домоволодіння становить 695 460 грн.
На даний час між сторонами виникають непорозуміння щодо користування будинком. Окрім цього позивачка має намір здійснити поділ домоволодіння з метою виокремлення своєї частки в натурі та в подальшому розпорядитись нею на свій розсуд.
1/5 житлового будинку, що знаходиться у власності відповідачки, уже виокремлена (ізольована) та не потребує подальшого розділу будинку.
З врахуванням зміни предмета позову, просила здійснити поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 вартістю 695460 грн по фактичному його користуванню сторонами та передати у власність позивачу в натурі 4/5 частини даного житлового будинку А-1 з належними господарськими спорудами, а саме коридор 1-1, площею 4,5 кв.м, кімнату 1-2, площею 12,2 кв.м., кімнату 1.3, площею 14,5 кв.м, котельню 1-4, площею 5,3 кв.м, кімнату 1-5, площею 16,2 кв.м, кімнату 1-6, площею 10,6 кв.м, всього загальною площею 63,3 кв.м і житловою 53,5 кв.м.; сарай Б, площею 13,8 кв.м., літню кухню В, площею 9,9 кв.м., погріб Г, площею 16 кв.м, сарай Д, площею 11,4 кв.м, сарай Ж, площею 3.3. кв.м., сарай Е, площею 9,7 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 передати у власність в натурі 1/5 частини даного житлового будинку «А-І» з належними господарськими спорудами, а саме: коридор 2-1 площею 10.2 кв.м, кухню 2-2 площею 12.9 кв.м, кімнату 2-3 площею 12,7 кв.м, всього загальною площею 35,8 кв.м і житловою 12,7 кв.м. Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9580 грн грошову компенсацію за різницю в ідеальній частці власності в будинку та надвірних будівель у розмірі 9580 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов не подавала.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02.01.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.02.2025, яке відкладено на 20.02.2025 у зв'язку з неявкою відповідача. У зв'язку з неявкою сторін підготовче судове засідання відкладено на 12.03.2025. Ухвалою суду від 12.03.2025 за клопотанням представника позивача призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено. 15.09.2025 на адресу суду надійшов висновок експерта від 25.07.2025. Ухвалою суду від 17.09.2025 провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 16.10.2025. За клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 21.10.2025, витребувано інвентарну справу. 20.10.2025 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову. Ухвалою суду від 21.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 17.11.2025. 21.10.2025 з КП «Шепетівське БТІ» до суду надійшли матеріали інвентарної справи на спірне будинковолодіння.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини з приводу припинення права спільної часткової власності, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.11.2024 року, належить 4/5 частин вказаного будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №406635474 від 04.12.2014.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,09 га з кадастровим номером 6810700000:01:004:0036 по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.11.2024 року.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.1982 року, посвідченого державним нотаріусом Шепетівського державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2313, належить 1/5 частин вказаного будинку, що підтверджується копіє договору купівлі-продажу від 27.11.1982 року, що міститься в матеріалах інвентарної справи.
ОСОБА_2 є власником земельних ділянок з кадастровим номером 6810700000:01:004:0597, 6810700000:01:004:0491, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки позивача.
Відповідно до технічного паспорта позивача на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами станом на 29.09.2021, житловий будинок АДРЕСА_1 1941 року будівництва, загальна площа 99,1 кв.м.
На земельній ділянці розташовано: один житловий будинок, позначений на плані літерою «А-1», з прибудовою А'1, сарай «Б», літня кухня «В», погріб «Г», сараї «Д», «Ж», «Е».
Згідно експлікації приміщень будинку садибного типу станом на 29.09.2021 вказано 2 приміщення: приміщення №1 загальною площею 63,3 кв.м, що складається з: 1 - коридор площею 4,5 кв.м, 2 - кімната площею 12,2 кв.м, 3 - кімната площею 14,5 кв.м; 4 - котельня площею 5,3 кв.м, 5 - кімната площею 16,2 кв.м; 6 - кімната площею 10.6 кв.м; приміщення №2 загальною площею 35,8 кв.м, що складається: 1 - коридор площею 10,2 кв.м, 2 - кухня площею 12,9 кв.м, 3 - кімната площею 12,7 кв.м.
Позивач не може без згоди інших співвласників вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, отримати власну поштову адресу тощо.
Відповідно до висновку експерта №13/25 від 25.07.2025 року дійсна (ринкова) вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (вартість земельних поліпшень) по АДРЕСА_1 на час проведення дослідження становить 134 228 грн, без ПДВ.
Позивачу пропонується виділити 4/5 частини даного житлового будинку А-1 з належними господарськими спорудами, а саме коридор 1-1, площею 4,5 кв.м, кімнату 1-2, площею 12,2 кв.м., кімнату 1.3, площею 14,5 кв.м, котельню 1-4, площею 5,3 кв.м, кімнату 1-5, площею 16,2 кв.м, кімнату 1-6, площею 10,6 кв.м, всього загальною площею 63,3 кв.м і житловою 53,5 кв.м.; сарай Б, площею 13,8 кв.м., літню кухню В, площею 9,9 кв.м., погріб Г, площею 16 кв.м, сарай Д, площею 11,4 кв.м, сарай Ж, площею 3.3. кв.м., сарай Е, площею 9,7 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 1/5 частини даного житлового будинку «А-І» з належними господарськими спорудами, а саме: коридор 2-1 площею 10.2 кв.м, кухню 2-2 площею 12.9 кв.м, кімнату 2-3 площею 12,7 кв.м, всього загальною площею 35,8 кв.м і житловою 12,7 кв.м. Різниця в ідеальній частці власності в будинку та надвірних будівель становить 9580 грн.
Запропонований експертом поділ будинковолодіння (житлового будинку з господарськими будівлями) відповідає фактичному порядку користування співвласниками, тому при поділі ніяких будівельних робіт проводити не потрібно.
Інших варіантів поділу будинковолодіння експертом не визначалося тому, що житловий будинок і господарські будівлі фактично поділені і вже знаходяться в користуванні співвласників.
4. Норми права, які застосував суд.
Право володіння, користування та розпорядження своїм майном становлять зміст права власності (стаття 317 ЦК України).
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Інститут права спільної власності характеризується множинністю суб'єктів та єдністю об'єкта. Він оформлює відносини з приводу приналежності майна (речі) одночасно кільком особам - суб'єктам відносин власності (співвласникам). Причому відносини спільної власності можуть виникати між будь-якими суб'єктами права власності - фізичними, юридичними особами, державою, територіальними громадами тощо. Суб'єкти права спільної власності, як і будь-який власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але правомочності володіння, користування і розпорядження даним майном вони здійснюють сумісно.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право спільної часткової власності виникає на майно, що належить одночасно кільком особам, із визначенням часток кожного із співвласників.
Якщо поділ (виділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
5. Оцінка суду.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві. За наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об'єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20.
Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам'ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
З матеріалів справи слідує, що позивач є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 (4/5).
Відповідно до висновку експерта, існує один варіант поділу спірного майна в натурі, який не завдає неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Такий варіант поділу відповідає фактичному користуванню співвласників.
Правовий режим спільної власності має враховувати інтереси усіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.
Оскільки судом встановлена технічна можливість поділу будинковолодіння в натурі відповідно до часток співвласників, домоволодіння належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, суд дійшов висновку провести поділ з присудженням грошової компенсації позивачу за відхилення від вартості ідеальних часток співвласників.
Отже, суд дійшов висновку здійснити поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 вартістю 695460 грн по фактичному його користуванню сторонами та передати у власність позивачу в натурі 4/5 частини даного житлового будинку А-1 з належними господарськими спорудами, а саме коридор 1-1, площею 4,5 кв.м, кімнату 1-2, площею 12,2 кв.м., кімнату 1.3, площею 14,5 кв.м, котельню 1-4, площею 5,3 кв.м, кімнату 1-5, площею 16,2 кв.м, кімнату 1-6, площею 10,6 кв.м, всього загальною площею 63,3 кв.м і житловою 53,5 кв.м.; сарай Б, площею 13,8 кв.м., літню кухню В, площею 9,9 кв.м., погріб Г, площею 16 кв.м, сарай Д, площею 11,4 кв.м, сарай Ж, площею 3.3. кв.м., сарай Е, площею 9,7 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 передати у власність в натурі 1/5 частини даного житлового будинку «А-І» з належними господарськими спорудами, а саме: коридор 2-1 площею 10.2 кв.м, кухню 2-2 площею 12.9 кв.м, кімнату 2-3 площею 12,7 кв.м, всього загальною площею 35,8 кв.м і житловою 12,7 кв.м. Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи згоду позивача на отримання відповідної компенсації за відхилення від вартості ідеальних часток співвласників, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від вартості ідеальних часток співвласників у розмірі 9580 грн.
6.Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в повному обсязі у сумі 5564 грн та витрати за проведення експертизи в сумі 12116,48 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що 10.12.2024 року між позивачем та адвокатом Янцеловським М.Ф. укладено договір про надання правничої допомоги. Предметом вказаного договору є надання наступних юридичних послуг: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у суді.
Згідно з детальним описом робіт від 17.11.2025, адвокат надав послуги на суму 20 000 грн, в т.ч. - складання позовної заяви - 4000 грн; складання клопотань про призначення експертизи та зміна предмета позову - 4000 грн, надання консультацій вартість яких становить 4000 грн, опрацювання судової практики - 6000 грн, аналіз документів - 2000 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Надання усної та письмової консультацій, аналіз документів та судової практики охоплюється послугою складення позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеними як окремий вид роботи, виконаної особою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, обсягом наданих особою послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності витрат на правову допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 10 000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 319, 367 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі задовольнити.
Здійснити поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 та виділити у власність ОСОБА_1 4/5 частини житлового будинку А-1 з належними господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , а саме коридор 1-1, площею 4,5 кв.м, кімнату 1-2, площею 12,2 кв.м., кімнату 1.3, площею 14,5 кв.м, котельню 1-4, площею 5,3 кв.м, кімнату 1-5, площею 16,2 кв.м, кімнату 1-6, площею 10,6 кв.м, всього загальною площею 63,3 кв.м і житловою 53,5 кв.м.; сарай Б, площею 13,8 кв.м., літню кухню В, площею 9,9 кв.м., погріб Г, площею 16 кв.м, сарай Д, площею 11,4 кв.м, сарай Ж, площею 3.3. кв.м., сарай Е, площею 9,7 кв.м.
ОСОБА_2 виділити у власність 1/5 частини житлового будинку «А-І» з належними господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: коридор 2-1 площею 10.2 кв.м, кухню 2-2 площею 12.9 кв.м, кімнату 2-3 площею 12,7 кв.м, всього загальною площею 35,8 кв.м і житловою 12,7 кв.м.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від вартості ідеальних часток співвласників у розмірі 9580 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5564 грн, витрати за проведення експертизи в сумі 12116,48 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн, а всього - 27 680,48 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 23.01.2001, виданий Шепетівським МРВУМВС України в Хмельницькій області).
Суддя Алла ЦІДИК