Справа 688/5563/25
№ 2-о/688/117/25
про залишення заяви без руху
13 листопада 2025 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Березюк О.Г., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
І. Рух справи.
Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 адвокат Сахнюк О.В., 11 листопада 2025 року звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просить суд:
- оголосити безвісті зниклого за особливих обставин старшого сержанта ЗСУ військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населених пунктів Іванівське-Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України;
- зазначити, що рішення суду є підставою для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 установленого законодавством України зразка.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Березюка О.Г.
Протоколом попереднього відбору присяжних від 11 листопада 2025 року відібрано присяжних Козака О.Г. та Шевчук В.О.
ІІ. Щодо можливості прийняття заяви до розгляду.
Перевіривши заяву та додані до неї документами, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177, 306 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
ІІІ. Щодо підстав звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісті у зв'язку з воєнними діями, при чому незалежно від того чи були вони безпосередніми учасниками таких бойових дій.
Підтвердженням таких обставин є введення воєнного стану на території України відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» або запровадження такого стану відповідно до законодавства інших держав, а також фактичне ведення воєнних дій.
Такий строк обчислюється після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Моментом початку перебігу такого строку є момент набрання чинності Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпеки та оборони України про скасування воєнного стану.
Так, в окремих випадках суд може відступити від загального правила і оголосити особу померлою до закінчення цього дворічного строку. Це може випливати із матеріалів конкретної справи, з урахуванням обставин зникнення особи. Наприклад, у тому випадку, коли фізична особа пропала без вісти під час бойових дій за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель. У цьому разі повинно пройти не менше 6 місяців, що обчислюються з моменту закінчення воєнних дій.
Суд вважає необхідним зазначити, що Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні було запроваджено воєнний стан в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який подовжений до 03 лютого 2026 року.
Проте, заявником у заяві не наведено підстав та обґрунтування звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим з порушенням строку, визначеного ст. 46 ЦК України, та з урахуванням того, що на сьогодні воєнний стан в Україні продовжено щонайменше до 03 лютого 2026 року.
Суд звертає увагу, що визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Окремо суд звертає увагу на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець зазначив дві норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».
Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або заявляться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених осіб у таких суспільних відносинах.
Шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Такі правові висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов'язковим для врахування при вирішенні цієї справи.
Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій 28 лютого 2025 року №376 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 із відповідними змінами.
Однак заявником також не долучено до заяви відповідних відомостей.
ІV. Щодо визначення кола заінтересованих осіб та зазначення інших відомостей.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ч. 2 ст. 47 ЦК України).
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада.
Частиною 4 ст.294ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також суд зазначає, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
У заяві не визначено усіх зацікавлених осіб (якщо такі є), а саме: відомості щодо членів сім'ї ОСОБА_2 (дружина, його діти та батьки), його сестри ОСОБА_3 , якій ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено сповіщення про зникнення безвісті, інших можливих спадкоємців майна померлого.
Так, заявнику у порядку усунення недоліків, зокрема, необхідно надати до суду: заяву у новій редакції у відповідній кількості заінтересованих осіб, у якій визначити всіх заінтересованих осіб, зазначивши відомості про них, дотримавшись п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, а також вказати відповідні докази, які підтверджують факт того, що оголошення ОСОБА_4 померлим вплине на права, обов'язки чи законні інтереси заявника.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Отже, у разі залучення заявником ще заінтересованих осіб, йому необхідно додати примірник заяви про оголошення особи померлою разом з копіями всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості заінтересованих осіб.
V. Підсумки.
За нормою ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07 лютого 2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 254, 259-261, 294 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявникам з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: