Справа № 675/1092/25
Провадження № 3/675/424/2025
21 листопада 2025 року суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Янішевська О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий,
військовослужбовець,
місце проживання АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02 липня 2025 року о 20 годині 31 хвилині в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області по вулиці Олександра Петраківського поблизу будинку 54, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, почервоніння обличчя та очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в лікувальному закладі водій відмовився. Факт відмови фіксувався на нагрудний відеореєстратор.
У судове засідання ОСОБА_1 за викликом не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання.
За таких обставин суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , котрий про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин власної неявки суду не повідомив. При цьому суддя зауважує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Так, згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок такого огляду визначений ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до цих нормативних актів особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, яким затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379402 від 02 липня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів від 02 липня 2025 року, довідкою т. в. о. начальника ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про наявність посвідчення водія в ОСОБА_1 , довідкою т. в. о. начальника ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про видачу спеціальної відеотехніки, рапортом інспектора СРПП ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області В. Аністратенка від 07 липня 2025 року, відеозаписом події.
Зважаючи на всі досліджені докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та підлягає накладенню стягнення.
При визначенні виду та розміру стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 221, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена на протязі десяти днів з дня вручення копії постанови до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: О. С. Янішевська