Справа № 674/1756/25
Провадження № 2/674/1080/25
27 листопада 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 81 860 грн. 30 коп., -
Позивач ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №Z06.21650.004531345 в розмірі 81 860 грн. 30 коп., з яких: 31879 грн. 85 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 335 грн. 31 коп. - сума заборгованості за відсотками, 27645 грн. 14 коп. заборгованість за комісіями, а також стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 13.11.2018 року між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.21650.004531345.
17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №Z06.21650.004531345 від 13.11.2018 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тобто первісний кредитор АТ «Ідея Банк» відступив новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.21650.004531345, в сумі 81 860 грн. 30 коп., з яких: 31879 грн. 85 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 22 335 грн. 31 коп. заборгованість за відсотками, 27645 грн. 14 коп. заборгованість за комісіями.
Всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалось жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №Z06.21650.004531345. Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзив на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склались відносини зобов'язального характеру, що підтверджується укладеним кредитним договором/та договором факторингу.
Так, 13.11.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.21650.004531345, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 33 700 грн. строком на 36 місяців на поточні потреби, процентна ставка за користування кредитом змінювана, станом на день укладання договору становить 21,99% (п.1.1., 1.4 Договору) та зобов'язалась повернути його разом з процентними платежами (процентам та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Згідно п.1.11 Договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника з використання телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку, тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірах та термін, визначених згідно графіку щомісячних платежів.
Вказаний кредитний договір №Z06.21650.004531345, разом з паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою, заявою про акцепт, підписано аналогом власноручного підпису позичальниці, який відтворений за допомогою технічного пристрою.
Згідно ордеру-розпорядження №1,№2 від 13.11.2018 АТ «Ідея Банк» виконало грошове зобов'язання та перерахувало ОСОБА_1 кошти в загальному розмірі 33700 грн.
17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 17112023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.21650.004531345, в сумі 81 860 грн. 30 коп., з яких: 31879 грн. 85 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 22 335 грн. 31 коп. заборгованість за відсотками, 27645 грн. 14 коп. заборгованість за комісіями.
При застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховується наступне.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Отже, ОСОБА_1 уклала кредитний договір №Z06.21650.004531345 в електронні формі, шляхом підписання аналогом власноручного підпису, який відтворений за допомогою технічного пристрою, проте в порушення умов договору не виконала своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Уклавши договір факторингу , позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов'язаннями за кредитним договором №Z06.21650.004531345, яке передав первісний кредитор.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем за період 17.11.2023 по 31.08.2025, заборгованість відповідачки за кредитним договором №Z06.21650.004531345, становить 81 860 грн. 30 коп., з яких: 31879 грн. 85 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 335 грн. 31 коп. - сума заборгованості за відсотками, 27645 грн. 14 коп. заборгованість за комісіями.
Позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачкою кредитних коштів, та невиконання взятих на себе зобов'язань у встановлені договором строки, отже у позивача виникло право стягнення кредиту та процентів, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 31879 грн. 85 коп. заборгованості за основною сумою боргу, 22 335 грн. 31 коп. заборгованості за відсотками.
Суд також враховує, що відповідачкою наявність вказаної заборгованості не спростовано, вона не скористалась своїм процесуальним правом та не подала до суду відзив на позов та докази до нього, або зустрічний позов, власного контррозрахунку.
Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Нормами ч.2 ст. 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів .
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01 січня 2017 року) до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
10 червня 2017 року набрав чинності Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів". З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Нормами частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відтак, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 1.11 кредитного договору встановлено плату відповідачці саме за обслуговування кредиту, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника з використання телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо, надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин справи дає підстави вважати, що відповідачці договором було встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Указана щомісячна плата за обслуговування міститься й у графіку щомісячних платежів, які є невід'ємною частиною договору. Отже, така умови договору про обов'язкову щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості суперечить положенням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 та в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана. Кредитором у справі був саме АТ «Ідея банк».
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим Велика Палата зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.
Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.
Слід зазначити, що Велика Палата ВС зобов'язала АТ «Ідея Банк» (п.34.3 Постанови №496/3134/19), який також є первісним кредитором ОСОБА_1 , здійснити перерахунок заборгованості позивачки з огляду на нікчемність визначених пунктів договору.
Також, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України);
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, такі умови договору містить дисбаланс обов'язків на шкоду позичальника та суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів». Натомість, позивачем не доведено перед судом, що такі послуги реально надавались відповідачці, та що послуги банку відповідачка потребувала чи замовляла частіше ніж один раз на місяць, отже умови кредитного договору №Z06.21650.004531345, про встановлення плати за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 27 645 грн. 14 коп. є безпідставною, необґрунтованою, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що станом на 31.08.2025 року у ОСОБА_1 внаслідок порушення зобов'язання за умовами договору кредиту №Z06.21650.004531345, існує заборгованість перед позивачем в розмірі 54 215 грн. 16 коп. з яких 31879 грн. 85 коп. заборгованості за основною сумою боргу, 22 335 грн. 31 коп. заборгованості за відсотками, отжесуд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково в межах вказаної суми.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог на 66,22 % (54215,16 грн. х 100 % : 81860, 30 грн.) в розмірі 2005 грн. 14 коп. (3028 грн. х 66,22 % : 100).
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» ) заборгованість за кредитним договором №Z06.21650.004531345 в розмірі 54 215 (п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 16 коп., з яких 31879 (тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 85 коп. заборгованість за основним боргом, 22 335 (двадцять дві тисячі триста тридцять п'ять) гривень 31 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» ) судовий збір в розмірі 2005 (дві тисячі п'ять) гривень 14 коп..
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.11.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, що знаходиться в м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Шафікова Ю.Е.