Справа № 674/2020/25
Провадження № 2-з/674/44/25
іменем України
27 листопада 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заявупредставника позивачки - адвоката Мушинського В.Т. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів",
27.11.2025 представник позивача - адвокат Мушинський В.Т. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ "Державний ощадний банк України" про стягнення коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів".
В обґрунтування заяви представник позивачки посилається на те, що 03.12.2023 АТ "Ощадбанк" без згоди ОСОБА_1 із належного їй зарплатного рахунку № НОМЕР_1 було списано зарплатні кошти в сумі 25285,00 грн, а також із кредитного рахунку № НОМЕР_2 - кредитні кошти в сумі 59000,00 грн, про що 04.12.2023 остання повідомила відповідача, звернувшись із письмовою заявою . Крім того, 05.12.2023 подала заяву до Хмельницького РУП ГУНП, за якою відкрито кримінальне провадження № 120223243000004169 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Зазначає, що ухвалою Дунаєвецького районного суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі № 686/7887/24 про стягнення коштів у порядку захисту прав споживачів, в межах якої ухвалою від 21.05.2024 суд заборонив АТ "Ощадбанк" нараховувати проценти за кредитом та самостійно списувати кошти з карток позивачки з № 5167-4901-4006-7100 та № 5167-8030-7582-6169. Однак не зважаючи на ухвалу суду, відповідач продовжує нараховувати проценти та списувати кошти з рахунків, в наслідок чого 07.10.2025 з зарплатної картки позивачки списано 22800,35 грн в рахунок погашення кредиту; на вимогу Пенсійного фонду України повернути кошти банк відмовив.
Стверджує, що невиконання відповідачем ухвали суду про забезпечення позову створює реальну загрозу подальшого порушення прав позивачки та унеможливлює їх ефективне відновлення без звернення з новими позовними вимогами, а тому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "Державний ощадний банк України" нараховувати відсотки на кредитні кошти по кредитному рахунку № НОМЕР_2 та самостійно стягувати з зарплатного рахунку № НОМЕР_1 чи будь-яких інших рахунків позивачки грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному рахунку НОМЕР_2 , що виникла внаслідок незаконного списання без її згоди кредитних коштів 03.12.2023 до закінчення розгляду справи по суті.
Про розгляд заяви заяви учасники не повідомлялись на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Фіксування судового процесу не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступник підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного Суду постанові від 17.10.2018 у справі №183/5864/17-ц).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (постанова КЦС Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 639/3980/16-ц).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язане вирішення заяви про забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22.06.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам".
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Так, у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ "Державний ощадний банк України" про стягнення коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів", у якій позивачка просить стягнути з відповідача на її користь кошти у сумі 22800,35 грн та 10000,00 грн моральної шкоди; зобов'язати відповідача відновити залишок кредитного рахунку шляхом повернення 59000,00 грн, списаних без згоди позивачки; зобов'язати відповідача скасувати заборгованість за кредитним рахунком ОСОБА_1 з урахуванням відсотків, комісії та інших штрафних санкцій, що виникли внаслідок несанкціонованих операцій 03.12.2023, а також покласти на відповідача судові витрати.
У заяві про забезпечення позову представник позивачки ставить вимогу про заборону АТ "Державний ощадний банк України" нараховувати відсотки на кредитні кошти по кредитному рахунку № НОМЕР_2 та самостійно стягувати з зарплатного рахунку № НОМЕР_1 чи будь-яких інших рахунків позивачки грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по вищевказаному кредитному рахунку, що виникла внаслідок незаконного списання без її згоди кредитних коштів 03.12.2023 до закінчення розгляду справи по суті.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК закріплено можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
Одночасно, як вказано у ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі за № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Зі змісту заяви про забезпечення позову, поданої представником позивачки, не можливо встановити, яким саме чином обраний ним спосіб забезпечення позову буде сприяти відновленню порушених ОСОБА_2 виходячи із заявленого предмету спору та відповідно до зазначених у позовній заяві вимог.
Крім того, з долучених до матеріалів позовної заяви у якості додатків виписок по карткових рахунках ОСОБА_1 вбачається, що до рахунку № НОМЕР_2 прив'язана карта № НОМЕР_3 , а до рахунку № НОМЕР_1 - картка № НОМЕР_4 , що свідчить про те, що заявлений вид забезпечення позову фактично співпадає з уже застосованим ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.05.2024 у справі № 686/7887/24
Суд також враховує, що самого тільки припущення, без наведення обґрунтування, недостатнього для вжиття заходів забезпечення позову. Так, висловлене стороною позивача твердження про те, що невиконання відповідачем постановленої раніше ухвали суду про забезпечення позову створює загрозу подальшого порушення прав позивачки та унеможливлює їх ефективне відновлення без звернення з новими позовними вимогами, є виключно суб'єктивним судженням, яке не підтверджується об'єктивними обставинами. Аналогічно сама лише наявність спору між сторонами не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у вказаний представником позивачки спосіб.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права звернутися в подальшому з такою заявою до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 149-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивачки - адвоката Мушинського В.Т. про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів" відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ