Справа № 674/1685/25
Провадження № 3/674/620/25
іменем України
26 листопада 2025 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., осіб, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника ОСОБА_2 - адвоката Чорноморця В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм в КП "Міськтеплокомуненергія", РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_2 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370664 від 23.06.2025 ОСОБА_1 , 23.06.2025 о 14 год 10 хв на трасі Н-03 Житомир-Чернівці 259 км 400 м в с. Слобідка Рахнівська Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, керуючи автомобілем Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснюючи обгін, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Great Wall, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч у бік с. Рахнівка. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6.а Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Одночасно відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370705 від 23.06.2025 ОСОБА_2 23.06.2025 о 14 год 10 хв, на дорозі Н-03 Житомир-Чернівці 259 км 400 м, керуючи автомобілем Great Wall Hover, д.н.з. НОМЕР_4 , перед виконанням маневру повороту ліворуч у напрямку с. Рахнівка не врахувала дорожню обстановку, не зайняла відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині та скоїла зіткнення з автомобілем Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху та відповідно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Матеріали справ за вказаними адміністративними протоколами постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.07.2025 об'єднано в одне провадження.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2025 у справі № 676/4835/25 матеріали об'єднаної справи повернуто до БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області для направлення до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 276 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 матеріали об'єднаної справи передано в провадження судді Барателі Д.Т.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному категорично заперечив та пояснився, що рухався автомобілем зі сторони м. Дунаївці, в момент його наближення до перехрестя автомобіль ОСОБА_2 стояв на узбіччі, однак раптово у автомобілі останньої увімкнувся світловий сигнал повороту ліворуч, після чого відбувся удар в задні пасажирські двері його траспортного засобу. Після події одразу ж зупинився, а ОСОБА_2 здійснювала маневри руху автомобілем вперед та назад, а потім зупинилась позаду нього, тобто фактично з'їхала з місця автопригоди, приховавши при цьому її сліди. Стверджує, що не здійснював обгону з виїздом на зустрічну смугу, рухався по своїй смузі і здійснював випередження попутного транспортного засобу, а не обгін.
ОСОБА_2 суду пояснила, що керуючи транспортним засобом, готувалась здійснити маневр повороту та призупинилась ближче до лівої смуги руху, щоб зачекати коли проїдуть зустрічні транспортні засоби, світловий покажчик відповідно був увімкнений. Зустрічною смугою рухались вантажівки, в той час як позаду неї були ще три інші транспортні засоби. Зачекавши коли повз проїде мотоцикл, почала рух, однак одразу відбувся удар у ліву сторону її автомобіля - бампер та фару. Водій ОСОБА_1 після зіткнення з'їхав на обочину дороги, а вона, перебуваючи у шоковому стані, з'їхала за ним. Вину у вчиненому не визнає, з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення не згідна, наполягає, що дотримувалася правил дорожнього руху, оскільки увімкнула поворот, пригальмувала, пропустила зустрічні автомобілі та мотоцикліста.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Чорноморець В.В. у судовому засіданні зазначив, що місце зіткнення транспортних засобів було за лінією, що розмежовує смуги руху, про що свідчили залишки скла і уламки бамперу, тобто на проїзній частині, а не на узбіччі. Наголосив, що ОСОБА_2 , здійснюючи маневр повороту ліворуч - лівий поворот на перехресті, діяла згідно з правилами дорожнього руху та не могла уникнути зіткнення. Вважає, що матеріалами справи повністю доводиться вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху та вчиненні ДТП, оскільки останній здійснював обгін не переконавшись в його безпеці, в той час як автомобілі попереду пригальмували. Вважає покази свідка ОСОБА_1 такими, що не відповідають дійсності у зв'язку з перебуванням останнього у неадекватному стані через перенесу хворобу (інсульт). Просив притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , а провадження щодо ОСОБА_2 закрити через відсутність події та складу правопорушення в її діях.
Крім того, у судовому засіданні адвокат Чорноморець В.В. подав письмове клопотання про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, в обґрунтування необхідності призначення якої вказав на існуючі суперечності в показаннях учасників автопригоди, які можуть бути спростовані або підтвердженні саме шляхом проведення такої експертизи. ОСОБА_1 заперечив проти призначення експертизи, зазначив, що така експертиза не встановить нових фактичних даних у цій справі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , вказав суду, що є колишнім чоловіком ОСОБА_2 , та пояснив, що в день події остання відвезла його в м. Дунаївці, а сама поверталась додому, однак за деякий час зателефонувала, повідомивши про аварію, після чого він також приїхав на місце події, а тому самого зіткнення відповідно не бачив. Зазначив, що в результаті огляду місця автопригоди помітив, що основна маса уламків скла з фари та частини бампера були розміщені по центру дороги ближче до зустрічної смуги, в тому числі на самій переривчастій лінії, а деталь від номерного знака - на зустрічній смузі. Одночасно жодних слідів зіткнення на узбіччі не було. Про те як відбулась аварія знає зі слів ОСОБА_2 , однак вважає, що остання діяла в межах правил дорожнього руху.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , вказав, що є військовослужбовцем та рідним братом особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_1 , наразі проходить реабілітацію після перенесеного інсульту. На запитання суду та інших учасників пояснив, що у день ДТП їхав у якості пасажира на задньому пасажирському сидінні автомобіля позаду брата, який керував транспортним засобом, рухаючись зі сторони м. Дунаївці в напрямку м. Кам'янець-Подільський. В свою чергу, ОСОБА_2 виїхала з узбіччя, не помітивши при цьому їх автомобіль, в результаті чого відбулось зіткнення - удар у праву сторону транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Перед моментом зіткнення бачив мотоцикл, який рухався попереду їх автомобіля, не обганяючи їх при цьому. Стверджує, що на момент автопригоди був у шоковому стані та після медичних процедур, які проводились вранці цього ж дня.
Заслухавши думку осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, представника та свідків, дослідивши матеріали справи та заявленого стороною захисту клопотання, суд доходитьнаступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, оцінюючи у судовому засіданні клопотання адвоката Чорноморця В.В. про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Як убачається зі змісту клопотання, захисник обґрунтовує необхідність експертизи потребою встановлення відомостей, яким саме чином повинні були діяти учасники дорожньо-транспортної пригоди в конкретній дорожній обстановці.
На переконання суду, наведені у клопотанні доводи не є належним чином обґрунтованими та не вказують на необхідність проведення експертизи. З наявних матеріалів справи неможливо достовірно відтворити дорожню обстановку, у якій сталася подія, зокрема відсутні належні та достатні вихідні дані щодо розташування транспортних засобів як в момент зіткнення та безпосередньо перед ним, так і після зіткнення, траєкторії їх руху, слідів гальмування та осипу уламків, точного місця зіткнення. При цьому допитані в ході судового розгляду справи свідки надали взаємовиключні покази щодо цих обставин. Натомість можливість об'єктивного встановлення вказаних обставин, які входять до переліку вихідних даних, на підставі яких адвокатом пропонується провести експертне дослідження, вичерпана саме у зв'язку із діями обох осіб, що стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки обидва вони не дотримались вимоги негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, а також не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. (п. 2.10 ПДР).
За таких умов призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи є недоцільним і фактично неможливим, оскільки експерт не може формулювати висновки на підставі неповних або гіпотетичних вихідних даних, що суперечить вимогам законності, допустимості та належності доказів у провадженні в справах про адміністративні правопорушення. Залучення експерта для моделювання поведінки учасників дорожньо-транспортної пригоди за відсутності належно встановленої дорожньої обстановки призвело б до створення припущень, які не можуть визнаватися доказами у розумінні ст. 251 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, викладене та те, що клопотання захисника про призначення експертизи належним чином не обґрунтоване, оскільки не містить посилань на конкретні фактичні дані, які могли б бути предметом експертного дослідження, крім того, такі фактичні дані відсутні і у матеріалах справи, суд доходить висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з поміж іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Оцінка доказів, згідно зі ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 14.6.а Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , закріплено заборону обгону на перехресті.
Ознайомившись з матеріалами справи відносно ОСОБА_1 та встановивши обставини, визначені ст. 280 КУпАП, суд прийшов до висновку, що вина останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не зважаючи на невизнання ним вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370664 від 23.06.2025, в якому зафіксовано обставини правопорушення;
- схемою місця ДТП, яка сталася 23.06.2025 о 14 год 10 хв на автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці 259 км 400 м, з якої встановлено, що внаслідок ДТП автомобілі Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_3 , та Great Wall Hover, д.н.з. НОМЕР_4 , зазнали механічних пошкоджень;
- фотознімками, на яких зафіксовано пошкоджені транспортні засоби;
- оглянутим відеозаписом, на якому зафіксовано обстановку на місці ДТП, зокрема, розміщення транспортних засобів по приїзду працівників поліції та процедуру оформлення останніми адміністративних матеріалів за наслідками ДТП.
При цьому суд враховує, що характер ушкоджень транспортних засобів отриманих в результаті зіткнення транспортних засобів у вигляді пошкодження правої сторони автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який прослідковується на оглянутих фотознімках з місця автопригоди та не заперечується її учасниками, однозначно свідчить на підтвердження обставин, зазначених у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 .
Водночас доводи ОСОБА_1 про те, що він здійснював випередження, а не обгін, і рухався у межах своєї смуги руху, суд не може визнати обґрунтованими та відповідно прийняти до уваги, оскільки останні не підтверджуються жодними доказами.
Так, згідно з п. 1 10 Правил дорожнього руху випередженням є рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі, в той час як обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що дорога, де відбулась дорожньо-транспортна пригода, має лише по одній смузі руху в кожному з напрямків, що свідчить про те, що ОСОБА_1 виконувався саме маневр обгону, а не випередження.
Суд не може взяти до уваги і покази свідка ОСОБА_1 , який є рідним братом особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Його покази є непослідовними та такими, що в частині суперечать показам особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_1 . Вказує, що мотоцикл не обганяв автомобіль, у якому він перебував у якості пасажира, в той час як його братом зазначалось протилежне. Така невідповідність свідчень не може бути прийнята судом як достовірна доказова база.
Одночасно суд зауважує, що причинний зв'язок в автотранспортних деліктах характеризується тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями Правил дорожнього руху й відповідними наслідками. Причинний зв'язок це об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком.
Сукупність доказів у справі, схема ДТП та пояснення її учасників, відеозапис та фотознімки об'єктивно свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, а саме під час виконання обгону не переконався, що цей маневр здійснюється на ділянці дороги, де такий маневр дозволений Правилами дорожнього руху. Його дії створили небезпечну ситуацію на дорозі, що стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди з механічними пошкодженнями обох транспортних засобів.
Виправдовувальні пояснення особи, що притягується до відповідальності не підтверджені жодними доказами, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а отже не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, а тому суд розцінює їх лише як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Будь яка особа, яка володіє чи керує транспортними засобами, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання їх є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналізуючи досліджені у судовому засiданнi докази, враховуючи вищевказані обставини справи, суд доходить висновку, що з огляду на стандарт "доведеності вини поза розумним сумнівом", дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив п. 14.6.а Правил дорожнього руху, порушивши правила обгону, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 23.06.2025.
Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до суду 24.09.2025, тобто після закінчення тримісячного строку, встановленого для накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Що стосується матеріалів справи в частині притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_2 , перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Так, у вину ОСОБА_2 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370705 від 23.06.2025 ставиться вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке проявилось у тому, що вона перед виконанням маневру повороту ліворуч не врахувала дорожню обстановку, не зайняла відповідне крайнє ліве положення на проїзній частині та скоїла зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку.
Сторона захисту заперечує викладені у протоколі обставини та стверджує, що ОСОБА_2 , готуючись повернути ліворучпризупинилась саме ближче до лівої (зустрічної) смуги руху, подаючи при цьому відповідний сигнал світловим покажчиком повороту.
В якості доказів винуватості ОСОБА_2 суду надано та в судовому засіданні досліджено наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370705 від 23.06.2025;
- довідку інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області щодо наявності у ОСОБА_2 посвідчення водія та відсутність зареєстрованих адміністративних правопорушень;
- відомості про посвідчення водія ОСОБА_2 ;
- відомості про реєстрацію транспортного засобу Great Wall Hover, д.н.з. НОМЕР_4 ;
- схему місця ДТП, яка сталася 23.06.2025 о 14 год 10 хв на автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці 259 км 400 м, внаслідок якої автомобілі Peugeot Expert, д.н.з. НОМЕР_3 , та Great Wall Hover, д.н.з. НОМЕР_4 , зазнали механічних пошкоджень;
- письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- фотознімки, на яких зображено пошкоджені транспортні засоби;
- відеозаписом, на якому зафіксовано обстановку на місці ДТП по приїзду працівників поліції та процедуру оформлення ними матеріалів.
Дослідивши вищенаведені докази, враховуючи при цьому правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, суд вважає, що працівниками поліції не долучено до матеріалів справи жодних беззаперечних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, порушення вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, яке інкримінується ОСОБА_2 , та причинний зв'язок її дій із виникненням події дорожньо-транспортної пригоди не знайшли своє підтвердження і у судовому засіданні під час розгляду справи.
При цьому, враховуючи підтверджені матеріалами справи та учасниками автопригоди дані щодо локалізації та характеру механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами в результаті автопригоди, суд в цілому критично ставиться до обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , оскільки твердження про її виїзд із узбіччя дороги під час повороту ліворуч є суб'єктивною оцінкою як ОСОБА_1 , який наполягає на винуватості останньої, так і поліцейського, у якого така версія з'явилась під час оформлення адміністративних матеріалів після встановлення зі слів учасників автоаварії, що зіткнення відбулось посеред дороги.
Однак як встановлено судом, позначка місця зіткнення, відображена на схемі ДТП, є досить умовною, що і сам працівник поліції підтверджує на оглянутому відеозаписі. Точне місце зіткнення не вдалось встановити і у судовому засіданні, як зазначалось вище в першу чергу через порушення обома водіями пункту 2.10 ПДР.
Суд зазначає у зв'язку із цим, що якщо у випадку встановлення вини ОСОБА_1 переважне значення має місце автопригоди, яке встановлено в ході судового розгляду - перехрестя доріг, у випадку встановлення вини ОСОБА_2 за даних конкретних умов критичне значення має місце зіткнення транспортних засобів та їх положення в цей момент, що як встановлено судом, патрульним поліцейським точно встановити під час складання схеми ДТП не вдалось у першу чергу через дії самих обох водіїв, які негайно не зупинили транспортні засоби після автопригоди та не вжили заходів щодо їх непереміщення до прибуття патрульної поліції.
При цьому суд також критично оцінює покази свідка ОСОБА_3 , що є колишнім чоловіком ОСОБА_2 та прибув на місце події вже після прибуття туди співробітників патрульної поліції. Повідомлені ним обставини стосовно розсипу уламків на проїжджій частині дороги не підтверджуються матеріалами відеозапису та на їх основі не може бути встановлено точне місце зіткнення автомобілів.
Підтвердженням зазначених судом обставин частково є також дії патрульного поліцейського, який відобразив місце зіткнення транспортних засобів на схемі місця ДТП вже після повідомлення обом водіям про те, що їх обох буде притягнуто до адміністративної відповідальності через обопільну вину у вчиненні ДТП.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
За таких обставин, суд позбавлений можливості спростувати на основі наявних в матеріалах справи доказів позицію ОСОБА_2 щодо відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, а саме недоведеності факту виїзду ОСОБА_2 з узбіччя дороги при здійсненні маневру повороту ліворуч.
Одночасно зібрані патрульною поліцією у справі докази не спростовують встановлених обставин та висновків суду, а тому не можуть бути використані як докази вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії" від 06.12.1988 суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи у вчиненні правопорушення та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Також правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплене і у ст. 62 Конституції України.
Одночасно відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини"), згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення в повному обсязі, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а зібрані у справі докази не можуть бути визнані достатніми для доведення її вини, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення судового збору немає.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ