Рішення від 26.11.2025 по справі 672/668/25

Справа №672/668/25

Провадження №2/672/533/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,

з участю секретаря судового засідання - Шкробот К.І.,

представника позивача- ОСОБА_1 - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, вказавши, що відповідно до укладених договору про надання фінансових послуг №2111945709812 від 29.04.2021, договору про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021 відповідачка отримала визначену суму коштів. Однак всупереч підписаним угодам, відповідачка не виконала умови договорів, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договорами, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.Заборгованість відповідачки за договорами становить 103286,99 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідачки, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою судді від 02.07.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

09.10.2025 до суду відповідачкою подано додаткові пояснення у справі, в яких вона просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме: за кредитним договором №2111945709812 від 29.04.2021 в сумі 4000 грн. заборгованості за тілом наданого кредиту та за кредитним договором №104107056 від 09.04.2021 в сумі 10000 грн. заборгованості за тілом наданого кредиту, в стягненні заборгованості за процентами за кредитними договорами відмовити з підстав ненадання первинної бухгалтерської документації та підтвердження проставлення електронного підпису позичальником. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2500 грн. та розмір витрат на сплату судового збору. У даних поясненнях посилається на те, що за кредитним договором №2111945709812 від 29.04.2021 строк кредитування 16 днів, згідно паспорта споживчого кредиту до повернення позичальником підлягає сума в розмірі 5280 грн., сума відсотків-1280 грн. За кредитним договором №104107056 від 09.04.2021 строк кредитування 30 днів, згідно п.1.5 та 1.5.1 договору сума до повернення становить 13000 грн.. Крім того зазначила, що нею погашено 2394,96 грн., а тому борг за кредитом становить 10605,04 грн. Нарахований борг в заявленій сумі до стягнення в розмірі 91926 за процентами не визнає, оскільки проценти нараховані після закінчення строку кредитування.

13.10.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити. Крім того, в поданій відповіді зазначено, що відповідно до п.1.2 кредитного договору №2111945709812 від 29.04.2021 кредит надається на строк, зазначений у Заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Пунктом 1.3 договору встановлено орієнтовний строк повернення кредиту-16 днів з моменту отримання кредиту. Пунктом 1.9 договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору):1 рік. Відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.2 договору та Заяви-Анкети нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16-й день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Згідно п.1.4 проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в такому розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше,ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в); д) тип процентної ставки-фіксована. Враховуючи, що договір було укладено 29.04.2021-строк дії кредиту закінчився 29.04.2022. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування. Щодо договору №104107056 від 09.04.2021. Нарахування процентів відповідно до п.2.2.2 здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 договору-5% від фактичного залишку кредиту. Згідно п.4.2-у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості,кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування,з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів,що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п.1.6 договору. Відповідно до п.2.3.1.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача зазначив, що відповідач не навів обгрунтування неспіврозмірності витрат із складністю справи та не надав будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить стягнути з відповідачки 103286,99 грн. заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

У судове засідання відповідачка не з'явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає частково.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо заборгованості відповідачки за договором про надання фінансових послуг №2111945709812 від 29.04.2021.

Судом встановлено, що 29.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_3 було укладено договір №2111945709812.

Відповідно до п.1.1 Договору, за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Згідно 1.2-1.3 Договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною.

Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Згідно п.1.4.2 Договору, в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Відповідно до п.1.9 Договору, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Згідно п.1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше,ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в); д) тип процентної ставки-фіксована.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору, що підтверджується довідкою ТОВ Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про переказ коштів в сумі 4000,00 грн. на картку отримувача № НОМЕР_1 , дата платежу 29.04.2021, номер договору згідно інформації від кредитора №2111945709812.

01.12.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передає (відступає) ТОВ «Вердикт капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і боржниками.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 27128 грн. 09 коп..

10.03.2023 р. між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення права вимоги №10-03/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект центр» за плату, а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників Договору про відступлення права вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 72836 грн. 71 коп.

Представник позивача, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 46147 грн. 77 коп., яка складається з 3999 грн.60 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 42148 грн. 17 коп. - заборгованості за процентами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення із відповідачки заборгованості за кредитним договором №2111945709812 від 29.04.2021є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у розмірі 46147 грн. 77 коп..

Щодо заборгованості відповідачки за договором про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021.

Судом встановлено, що 09.04.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 був укладений договір про споживчий кредит № 104107056, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 10000,00 грн., строк кредиту 30 днів.

ТОВ "Мілоан" виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору, що підтверджується копією квитанції АТ КБ «ПриватБанк» 1615128112 від 09.04.2021.

На картку НОМЕР_2 було здійснено зарахування переказу 09.04.2021 о 13:36 через систему інтернет-еквайрингу Liqpay на суму: 10000,00 грн.; ID: 1615128112; Order ID:27dc133c-b3cf-441a-8543-e0371b297f0d_637535721; призначення: Кошти згідно договору 104107056.

30/11.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступає ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до відповідача за вказаним договором про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021, що підтверджується копією реєстру боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу 30-11-65 від 30.11.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі: 25486 грн.95 коп.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект центр» за плату, а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 57139 грн. 22 коп..

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021 станом на 10.01.2023заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 57139 грн.22 коп., який складається з заборгованості за тілом кредиту - 7361,00 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 49778 грн.22 коп.

Проте вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021 підлягають частковому задоволенню в сумі, встановленій в договорі на період його дії -2389,32 грн., оскільки відповідно до п.1.3 кредит надається строком на 30 днів (10000,00 грн. тіла кредиту+3000,00грн.(1%х30днів) відсотків=13000,00). Проте, як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «Мілоан» відповідачкою сплачено 10610,68 грн., які спрямовані на погашення: тіла кредиту на суму 1939,00 грн., процентів по кредиту на суму 6982,68 грн., комісії за пролонгацію в сумі 1689,00 грн. Враховуючи, що судом встановлено, що договір не продовжувався, у кредитора були відсутні підстави зараховувати сплачені боржником суми на комісію за пролонгацію та процентів, нарахованих понад строку дії договору, тому зазначені суму підлягають зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками, нарахованими в межах строку дії договору. А тому, за даним договором до сплати підлягає різниця в сумі 2389,32 грн.(13000-10610,68).

Матеріали справи не містять відповідних доказів щодо внесення змін та доповнень до договору відносно продовження строку дії договору, тому нарахування відсотків поза межами встановленого строку є необґрунтованим.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб прізвище відповідачки « ОСОБА_4 » змінено на прізвище « ОСОБА_5 », в підтвердження даної обставини відповідачкою надано копію свідоцтва про шлюб.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як видно з матеріалів справи, відповідачка користувалася кредитними коштами, що підтверджується розрахунками заборгованості, що містять дані про залишок заборгованості за наданими кредитами (тілом кредиту), суми нарахованих відсотків, разом з тим, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку із чим має заборгованість перед позивачем, який відповідно до договорів про відступлення права вимоги набув право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Суд вважає безпідставним твердження відповідачки щодо не підтвердження проставлення електронного підпису позичальником виходячи із наступного.

У вищевказаних кредитних договорах, містяться підписи відповідачки, виконані електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03вересня 2015року №675-VIII (далі Закон №675-VIII).

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Ст.12 Закону №675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Крім того, у письмових поясненнях відповідачкою зазначено, що за кредитним договором №104107056 від 09.04.2021 позичальником погашено 2394,96 грн. боргу. Однак дане твердження є помилковим, оскільки не стосується даного договору.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №№2111945709812 від 29.04.2021ТОВ «Служба миттєвого кредитування» встановлено, що відповідачкою сплачено 2394,96 грн., при обрахуванні загальної суми заборгованості за даним договором цю суму було враховано.

Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Також, в матеріалах справи міститься заявка на надання юридичної допомоги №449 від 01.05.2025 відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» погодили з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» вартість надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 загальна сума яких 25000,00 грн., витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог - позов підлягає задоволенню у процентному відношенні на 46,99 %, а тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1138,28 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11747,50 грн..

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, заборгованість:

за договором про надання фінансовиих послуг №2111945709812 від 29.04.2021 у розмірі 46147 грн. 77 коп. (сорок шість тисяч сто сорок сім гривень 77 копійок), яка складається з 3999 грн.60 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 42148 грн. 17 коп. - заборгованості за процентами;

за договором про споживчий кредит №104107056 від 09.04.2021 у розмірі 2389 грн.32 коп. (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 32 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, - 1138,28 грн.(одна тисяча сто тридцять вісім гривень 28 копійок)в рахунок сплати судового збору та 11747,50 грн.(одинадцять тисяч сімсот сорок сім гривень 50 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Е.Пономаренко.

Попередній документ
132120141
Наступний документ
132120143
Інформація про рішення:
№ рішення: 132120142
№ справи: 672/668/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 01.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 27.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
07.08.2025 13:00 Городоцький районний суд Хмельницької області
09.10.2025 13:00 Городоцький районний суд Хмельницької області
30.10.2025 09:00 Городоцький районний суд Хмельницької області
26.11.2025 10:00 Городоцький районний суд Хмельницької області