27.11.2025 Справа №607/24616/25 Провадження №2-а/607/878/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Черничинець Світлана Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
01.09.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черничинець С.П., звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
25.11.2025 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із Тернопільського окружного адміністративного суду, в порядку ст. 29 КАС України, на підставі ухвали від 04.11.2025, надійшла адміністративна справа № 500/5168/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черничинець С.П., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду головуючій судді Воробель Н.П.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Щодо підсудності даної справи суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України - це розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції. Під підсудністю можливо також розуміти коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.
Визначити підсудність означає встановити, який суд і якої ланки згідно із законом повинен здійснювати судочинство в тій чи іншій справі у підвідомчих йому провадженнях.
Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України під підсудністю розуміється сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів.
За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.
Частиною першою статті 20 КАС України визначено виключний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Частиною другою статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Зі змісту ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 вбачається, що з огляду на те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Проте статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У частині третій цієї статті наведений вичерпний перелік рішень, які має право ухвалити місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, обов'язковою умовою для віднесення такої справи до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду є наявність справи про адміністративне правопорушення, розглянутої суб'єктом владних повноважень, та ухваленого ним у цій справі рішення.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.
В ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 йдеться, що позивач зазначив, що постанов або протоколів про адміністративне правопорушення не отримував.
Однак у позовній заяві представник позивача чітко вказала, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, адміністративні матеріали щодо нього не складались, постанова про адміністративне правопорушення не виносилась.
Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, підставою для якої є адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту мотивувальної та прохальної частини позовної заяви, позивач просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Отже, беручи до уваги, що предметом розгляду та вирішення у даній справі є визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, при цьому не у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає, що дана справа за правилами предметної підсудності підлягає розгляду окружним адміністративним судом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином, порушення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому предметно не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Також відповідно до Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Враховуючи вищенаведене, підстави для розгляду справи № 500/5168/25 (ЄУНСС Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/24616/25) Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області відсутні, тому суд вважає, що її необхідно повернути до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 19, 20, 29, 171, 286 КАС України, суддя
постановила:
у прийнятті до провадження за підсудністю адміністративної справи № 500/5168/25 (ЄУНСС Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/24616/25) за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Черничинець Світлана Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повернути адміністративну справу № 500/5168/25 (ЄУНСС Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/24616/25) до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Cуддя Н. П. Воробель