Справа № 605/477/25
Іменем України
27 листопада 2025 рокум.Підгайці
Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №2 (м.Підгайці) патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянку України,
не працюючу,
проживаючу в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративні правопорушення зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №735615 від 24 жовтня 2025 року, вказано, що громадянка ОСОБА_1 у вищевказаний день близько 14 год. в с.Носів Тернопільського району Тернопільської області ухилялась від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила ст.150 Сімейного кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно вимог ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово викликалась в судові засідання, однак не з'явилась. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч.1 ст.184 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч.1 ст.184 КУпАП не належить до цих випадків.
Враховуючи вищезазначене, те, що ОСОБА_3 жодним чином не цікавилась провадженням відносно неї, а навпаки ухилялась від отримання судових повісток, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Змістом ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції додано: письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідоцтво про народження ОСОБА_2 , акт обстеження від 24 жовтня 2025 року, та відеозапис, який розміщений на DVD-R - диску.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов'язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.
Частинами 1-4 статті 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
В своїх письмових поясненням ОСОБА_1 вказала, що проживає в с.Носів з малолітньою дитиною ОСОБА_5 24 жовтня 2025 року близько 14 год. 00 хв. вона в нетверезому стані лежала на вулиці так як вживала спиртні напої, коли її дитина в цей час була в школі. Окрім цього вказала, що 23 жовтня 2025 року також була в нетверезому стані, а тому два дні не виконувала своїх батьківських обов'язків.
Суд такі пояснення розцінює, як визнання ОСОБА_1 своєї вини.
Схожі за своєю суттю письмові пояснення надав і свідок ОСОБА_4 .
З акту обстеження встановлено, що санітарні умови в місці проживання дитини незадовільні та підлягають покращенню.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, який досліджено в судовому засіданні.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не доклала зусиль для виконання своїх батьківських обов'язків, свідомо ухилялась від їх виконання, а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи ступінь тяжкості скоєного правопорушення, особу винної, обставини, передбачені ст.ст. 33-35 КУпАП, вважає, що слід притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП і відповідно до санкції статті, накласти на неї адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 33-35, 184 ч.1, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції статті, у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в доход держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, або його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. Горуц