Справа № 486/1697/25
Провадження № 2/486/1244/2025
18 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №648900650 в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано кредит в сумі 7800,00 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти, наданими позичальником. 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, який неодноразово продовжено додатковими угодами в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01. 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023. В подальшому, 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Відповідач не виконувала своїх зобов'язань жодному з кредиторів, тому станом на момент подачі позову у неї виникла заборгованість у розмірі 40043,48 грн., яка складається з: 7799,40 грн. заборгованості по тілу кредиту; 32244,08 грн. заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованості за штрафними санкціями. Посилаючись на викладене позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 40043,48 грн., судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
30.09.2025 відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позов, в якому зазначає, що не погоджується з позовною заявою з підстав: відсутності належних доказів укладення кредитного договору; недоведеності факту отримання грошових коштів; сумнівність переходу права вимоги а саме договір факторингу №28/1118-01 між «Манівео» та «Таліон Плюс» укладено ще 28.11.2028, тобто до укладення кредитного договору зі зміною 15.08.2023. Отже, на момент його підписання зобов'язання не існувало, тому не могло бути предметом відступлення. Наступні договори 2023, 2024, 2025 років базувалися на попередньому, який був нікчемним щодо її кредитного договору. Вважає, що позивач не надав оригіналів документів, а лише витяги з реєстрів, які є неналежними доказами передачі права вимоги. Зазначила, що жодного належного повідомлення від первісного кредитора чи факторів відповідач не отримувала. Також, недоведеністю розміру заявленої заборгованості, особливо значну частину заявленої суми 32244,08 грн. - це відсотки, нарахування яких є неспівмірним та не підтверджене належними доказами. У зв'язку з викладеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал».
14.10.2025 від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли витребувані докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому у позовній заяві представник позивача зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог та їх заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №648900650, відповідно до п. 2.1. якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7800, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.45, зворот 46).
Пунктом 2.3, 7.1 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів до 14.09.2023 (Дисконтний період). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строку дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п.3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2. договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, необмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за зазначеною в ньому формулою. При цьому сторони узгодили, що кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.
Згідно з п. 8.1 договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
8.3.1 включно на період строку, визначеного в п. 7.1 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 715,40 процентів річних, що становить 1,96 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
8.3.2 за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 3.2. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 7.1 Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 714,14 процентів річних, що становить 1,96 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Пунктом 8.4 договору вказано, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. А в разі здійснення Позичальником двох та більше пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Після закінчення дисконтного періоду жодних знижок на процентну ставку не надається (п.8.5. Договору).
Базова процента ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 2,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 8.8 Договору орієнтовна реальна процентна ставка за кредитним договором на строк Дисконтного періоду складає 158,80 відсотків від суми першого Траншу.
Згідно з п. 11.1 Договору строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Пунктом 2.5 Договору загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору.
Відповідно до п. 11.2 Договору, позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строк дії договору чи його дострокового розірвання.
Згідно з пунктом 14.1 Договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua (а.с.45 зворот-52).
Кредитний договір №648900650 від 15.08.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор BHFU-2552 було направлено позичальнику 15.08.2023 о 10:22:59, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0665138668, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 15.08.2023 о 10:22:59 год, після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій та 15.08.2023 о 10:23:05 товариство перерахувало ОСОБА_1 кошти у сумі 7800, 00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.16, 26, 34, 53 зворот, 54).
15.08.2023 ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у кредитному договорі №648900650 від 15.08.2023 (а.с.43-44).
З платіжного доручення від 15.08.2023 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача « НОМЕР_1 » грошові кошти в сумі 7800,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №648900650 від 15.08.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на вказану картку, без ПДВ (а.с.16).
Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується витребуваними від АТ КБ «Приватбанк» доказами, а саме випискою по рахунку за період 15.08.2023-20.08.2023, з якої вбачається, що 15.08.2023 на банківську карту з номером № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , було перераховано 7800,00 грн (а.с.141-143).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 14.10.2024, за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 позичальник 14.09.2023 сплатила суму процентів у розмірі 4587,00 грн, у зв'язку з чим строк кредитування продовжено на 30 днів, зі сплатою процентної ставки, яка застосовується на період продовження строку кредитування становить 1,96% в день, кінцева дата оплати 14.10.2023 (а.с.26 зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 становить 40043,48 грн., з них: 7799,40 грн. - заборгованість по кредиту; 32244,08 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.62-62а).
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 за період з 04.06.2025 - 25.06.2025 (а.с.61).
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору №648900650 від 15.08.2023.
Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №648900650 від 15.08.2023. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (а.с.90-93).
Згідно з п.2.1. укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.95 зворот).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (а.с.96-99).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 включно. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.101).
31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.101 зворот).
31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024, у зв'язку із чим погодили внести зміни до п.8.2 Договору, замінивши в ньому попередню дату новою 31.12.2024. Сторони домовилися доповнити Договір пунктом 11.10 у наведеній нижче редакції, а також викласти розд. 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» у новій редакції (а.с.102).
Отже, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
21.11.2023 на виконання п. 2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №259 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 (а.с.88).
Відповідно до реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21217,46 грн., яка складається з 7799,40 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 13418,06 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.88 зворот).
Таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 21.11.2023, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №259.
Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора -ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема, відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 21217,46 грн. Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» видано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №259 від 21.11.2023 за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно Реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023 (а.с.87).
При цьому, слід зазначити, що вищезазначений договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у встановленому законом порядку не визнавався недійсним та не є предметом спору в даній справі.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 (а.с.82, зворот 80).
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 строк дії договору закінчується 31.12.2024. Відповідно до п. 8.6 додатки та додаткові угоди до наданого договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 до договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40043,48 грн., яка складається з 7799,40 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 32244,08 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.80-81).
У подальшому, 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №№648900650 від 15.08.2023 (а.с.74-77).
Відповідно до реєстру боржників (додаток №1 до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025) складеного 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 40043,48 грн., яка складається з 7799,40 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 32244,08 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.72-73).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, згідно з витягу реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40043,48 гривень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 610, ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
При цьому, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається представник відповідача, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Саме правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №278/1679/13-ц. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові КЦС ВС від 06.02.2019 у справі №361/2105/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до п. 1.4. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, «борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Згідно з п. п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Надана копія договору факторингу №28/1118-01від 28.11.2018 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».
Копія договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал» (договір факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025).
Суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, ТОВ «Юніт Капітал» належним чином у встановленому законом способом та договорами набуло законного права вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору №648900650 від 15.08.2023.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 вказує про те, договір факторингу було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, тобто до укладення з нею, як відповідачем кредитного договору 648900650 від 15.08.2023, однак це не свідчить про недійсність грошової вимоги, оскільки до матеріалів справи було додано додаткову угоду №26 від 31.12.2020, якою викладено текст договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в новій редакції. Сторони правочину погодили, що до права вимоги, яке передається за договором, входить права грошових вимог до боржників за кредитними договорами строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що 15.08.2023 ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 7800,00 грн., останньою 14.09.2023 було сплачено 4587,00 грн. нарахованих відсотків, інших сплат на погашення заборгованості позичальником не здійснювалося.
Оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 40043,48 грн., яка складається з 7799,40 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 32244,08 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яка відповідачем не спростована.
ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025; копію додаткової угоди №25770772675 до договору про надання правової допомоги №05/06/25-02 від 05.06.2025, складену 05.06.2025; протокол погодження вартості послуг до вищезазначеного договору про надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору); акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, за змістом якого адвокат надав клієнту юридичні послуги на загальну суму 7000,00 грн.: за складання позовної заяви 5000,00 грн., вивчення матеріалів 500,00 грн., підготовка адвокатського запиту 500,00 грн., підготовка та подача клопотання 500,00 грн., свідоцтво по право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.12.2012 (а.с.56, 57, 58, 59-60).
Суд розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі №753/15687/15.
Суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
Отже, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 3000 грн.
За подання позову ТОВ «Юніт Капітал» сплачено 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 05.09.2025 №26742 (а.с.111).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163; юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором №648900650 від 15.08.2023 в розмірі 40043 (сорок тисяч сорок три) гривнi 48 (сорок вісім) копійок, яка складається з: 7799,40 грн. заборгованості по кредиту (тіло кредиту), 32244,08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163; юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.О. Волощук