Справа № 469/913/25
Провадження № 1-кп/945/630/25
про призначення справи до судового розгляду
27 листопада 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ;
захисника ОСОБА_6 ;
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Миколаєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024153150000041 від 03.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
встановив:
22 жовтня 2025 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024153150000041 від 03.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2025 року, справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до розгляду по суті.
Захисник ОСОБА_6 у підготовчому засіданні подав письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, так як він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме складений і підписаний прокурором без підтвердження того, що попередньо прокурор не погодився з обвинувальним актом, складеним слідчим чи дізнавачем. Крім того, в обвинувальному акті у порушення п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутні відомості про потерпілу сторону. Матеріали кримінального провадження також не містять інформації про потерпілого. Разом з тим, прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області. За таких обставин вважає, що в обвинувальному акті повинен бути цей орган зазначений як потерпілий з метою реалізації його прав, передбачених статтями 55-56 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурор заперечувала проти повернення обвинувального акту прокурору зазначивши, що прокурор має право без будь-яких умов самостійно скласти та підписати обвинувальний акт, а судова практика з розгляду кримінальних проваджень за ст. 249 КК України не містить доводів щодо обов'язкового залучення потерпілої сторони, так як збитки спричинено державі.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченими у ст. 291 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором.
Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
У відповідності до ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням уповноважений, у тому числі: затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; інш.
Слід зазначити, що лексичне значення слова "зокрема", який використано у формулюванні ч. 1 ст. 291 КПК України- це виділення чогось одного з-поміж однотипного або окремо, особисто. Слово використовується для уточнення, підкреслення або виділення конкретного елемента з більшої групи, а також може означати "окремо, особисто".
За таких обставин, аналізуючи статті 36, 291 КПК України, суд приходить до висновку, що не погодження з обвинувальним актом, що був складений слідчим чи дізнавачем не є виключною та єдиною обставиною, яка дає право прокурору скласти обвинувальний акт самостійно та зазначене захисником на його думку порушення не створює перешкоди для судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Кримінальне провадження за вчинення правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 не відноситься до тієї категорії, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
За такого, підставами для залучення потерпілого до кримінального провадження є або заява про залучення її до провадження як потерпілого, або її письмова згода.
Захисник у підготовчому засіданні повідомив, що матеріали досудового розслідування не містять заяви осіб, у тому числі представників Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області про залучення їх у якості потерпілого.
Наявна інформація про обізнаність представників Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області про існування кримінального провадження, так як 30 жовтня 2025 року на адресу суду надійшов лист з Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області про розгляд кримінального провадження за відсутності їх представника.
Слід зазначити, що КПК України не передбачає можливості прокурором чи органом досудового розслідування проводити слідчі дії та приймати процесуальні рішення, а обмежує їх дії, надаючи право лише на приведення обвинувального акту у відповідність до чинного законодавства.
Разом з тим, питання про залучення потерпілого до кримінального провадження може бути вирішене і судом (ч. 7 ст. 55 КПК України).
За такого суд відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення вимог ст. 291 КПК України при складені обвинувального акту, і що вони є такими, що перешкоджають призначенню обвинувального акту до розгляду по суті.
Отже, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог, передбачених ст. 291 КПК України, підстав для його повернення прокурору чи направлення до відповідного суду для визначення підсудності немає, угод про примирення чи про визнання винуватості в порядку статей 468-475 КПК України до суду не надходило, підстав для закриття провадження з підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України не встановлено, а тому суд вважає підготовку до судового розгляду завершеною та приходить до висновку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду в даному кримінальному провадженні.
Оскільки підстав для здійснення судового розгляду в кримінальному провадженні в закритому судовому засіданні не встановлено, суд вважає, що судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, в яке необхідно викликати учасників.
Частинами 1, 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Таким правом у випадках, передбаченим Законом наділений і прокурор.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Позовну заяву прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід прийняти до розгляду.
Крім того, згідно листа Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області від 30.10.2025, яке підписане «представником потерпілої сторони» - головним спеціалістом сектору юридичної роботи Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області, зазначено, що позовні вимоги, викладені у позові Миколаївського рибоохоронного патруля до ОСОБА_5 підтримують, просять їх задовольнити.
За таких обставин, у судове засідання слід викликати представника Управління для з'ясування їх статусу у кримінальному провадженні та роз'яснення ст. 55 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 314-316, 369, 372 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області у відкритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 05 грудня 2025 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Прийняти до розгляду позовну заяву прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника, представника Управління Державного Агенства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7
27.11.2025