Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1871/25
Провадження № 2/945/1609/25
іменем України
(заочне)
20 листопада 2025року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом «Моторне (транспортне) страхове бюро України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу,
Представник «Моторне (транспортне) страхове бюро України» звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу.
В обґрунтування позову вказав, що 03.08.2024року о 17 годині 30 хвилин в м.Миколаєві в районі Варварівського мосту відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Опель» держаний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22.10.2024 року відповідача визнано винним у скоєнні ДТП. Так як на дату скоєння зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За результатами звернення потерпілого МТСБУ здійснило регламентну виплату. Крім цього, МТСБУ понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 2150,00 гривень. Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, представник позивача, покликаючись на норми права, які містяться у статтях 38, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтях 1166, 1187, 1191 ЦК України, просить стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу та понесений судовий збір.
Ухвалою судді від 10.10.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Позивач МТСБУ в судове засідання представника не направив, в попередньо поданих заявах представник просив розглядати справу без участі сторони, підтримав позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», відзив не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд установив, що 03.08.2024р. близько 17год. 30хв. відповідач керуючи транспортним засобом марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1 в районі Варварівського мосту в м. Миколаєві в порушення п. 2.3 "б", 13.1, 13.3 ПДР був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхавши на смугу зустрічного руху не дотримався безпечної швидкості руху та бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Рено» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався назустріч. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Місце ДТП в порушення п.2.10 "а" ПДР залишив.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22.10.2024року за вчинення правопорушення ОСОБА_1 визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення.
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду,яка надається до МТСБУ водієм транспортного засобу у разі оформлення матеріалів ДТП працівниками Національної поліції, 03.08.2024 року за участі транспортних засобів «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_1 , та «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 за адресою: м.Миколаїв, відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Згідно зі Звітом №157-24 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 16.08.2024, вартість матеріального збитку, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 14440,58грн.
На підставі складеної МТСБУ довідки №1 від 10.02.2025року та наказу МТСБУ, позивачем було сплачено на рахунок ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 13640,07грн., що підтверджено платіжною інструкцією: №3457 від 13.02.2025 року.
Згідно платіжної інструкції №940014 від 02.10.2024 за незалежну експертну оцінку транспортного засобу проведена оплата шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця ОСОБА_3 у розмірі 2150,00.
Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, представник МТСБУ звернувся до суду з позовом до відповідача в порядку регресу.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-ІV), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, «Моторне (Транспортне) страхове бюро України» є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 зазначеного Закону №1961-ІV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41цьогоЗакону (пункт 40.3 статті 40 Закону №1961-ІV).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 29 Закону №1961-ІV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону №1961-ІV «Моторне (Транспортне) страхове бюро України» після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Після здійснення виплати відшкодування (регламентної виплати) у МТСБУ виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який є водієм транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду та цивільно-правова відповідальність якого на момент такої пригоди не була застрахована.
Враховуючи,що порушення відповідачем Правил дорожнього руху є основною причиною пошкодження застрахованого майна, а інші обставини пригоди не можуть бути розцінені як причини завдання шкоди,а лише як такі обставини, що сприяли його виникненню або збільшували негативні наслідки, суд враховуючи виплату позивачем суми страхового відшкодування, вважає занеобхідне вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу сум виплаченого страхового відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді задовольнити у повному обсязі.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,0 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому в зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 16, 1191, 1166 ЦК України, ст. ст. 13, 18, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: Русанівський бульвар,8,м.Київ,02154, ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді в розмірі 13640,07грн. та вартість послуг експерта у розміру 2150,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: Русанівський бульвар,8,м.Київ,02154, ЄДРПОУ 21647131) витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський