27.11.2025
Справа №489/7190/25
Провадження №2/489/3377/25
27 листопада 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Горецькою П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
встановив.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 949224728 від 26.01.2022 у розмірі 32519,72 грн. та судові витрати. Мотивуючи свої вимоги тим, що 26.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 949224728, за яким кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 29900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, зазначених в договорі. Відразу, після вчинення дій відповідача, 26.01.2022, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29900,00 грн. на банківську картку відповідачки, що в свою чергу свідчить про те, що остання прийняла пропозицію кредитодавця. Кредитний договір було підписано за допомогою одноразового паролю ідентифікатору MNV9М74Х.
28 листопада 2018 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 949224728 від 26.01.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022.
30 жовтня 2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №30/1023-01, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №949224728 від 26.01.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023.
04 червня 2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №949224728 від 26.01.2022.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №б/н від 04.06.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32519,72 грн.
Згідно з умовами кредитного договору №949224728 від 26.01.2022, позичальник зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки.
Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідачем перед позивачем не сплачена.
Від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить: відмовити в задоволенні вимог в частині нарахування процентів; зменшити розмір тіла боргу до фактично отриманої суми; врахувати статус чоловіка як військовослужбовця з 2022 року; зменшити розмір витрат на правничу допомогу до мінімального; розподілити судовий збір між сторонами в рівних частинах (по 50%) або зменшити його розмір. Зазначає, що з 2022 року її чоловік проходить військову службу. Згідно рекомендаціям НБУ та Мінфіну, фінансові установи повинні утримуватися від нарахування процентів, пені та штрафів членам сім'ї військовослужбовців у період дії воєнного стану у відповідності до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». З початку війни сім'я втратила основне джерело доходу, майно пошкоджено під час бойових дій. Кредитний договір укладено 26.02.2022 і саме в цей день у нічний час було пошкоджене її майно. У звязку з чим просить застосувати ст. 616 ЦК України - звільнення від відповідальності за прострочення через обставини непереборної сили. Сума витрат на послуги адвоката є очевидно завищеною та не співвмірною зі складністю справи з урахуванням незначного обсягу документів, наявності усталеної практики розгляду судами подібних спорів. Її не було належним чином повідомлено про передачу або відступлення права вимоги за кредитним договором № 949224728 третім особам. Позивач не надав суду доказів надсилання такого повідомлення рекомендованим листом або в інший підтверджений спосіб, що є порушенням вимог ст. 516 ЦК України.
Ухвалою суду від 08.09.2025, цивільну справу прийнято до провадження, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка, в судове засідання не з'явилася, подала відзив на позовну заяву.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
26 січня 2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №949224728 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до пункту 1.1 Договору №949224728 від 26.01.2022 (надалі Договір), кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 29900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідачка заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Згідно п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №949224728 від 26.01.2022: тип кредиту кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 100-22000 грн; строк кредитування до 1-65 днів (з можливістю продовження строку); процентна ставка річних: дисконтна процентна ставка - 3,65% - 766,50%; індивідуальна процентна ставка - 383,25%-766,50%; базова процентна ставка - 766,50%; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом 180 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 1180 грн.; реальна річна процентна ставка 649% річних.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 підписала договір одноразовим ідентифікатором, який був надісланий йому на номер 0632997622. В подальшому 26.01.2022 о 19:35:02 год було здійснено перерахування грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 .
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Згідно з статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи№127/33824/19зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Згідно Платіжного доручення від 26.01.2022, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 29900,00 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно договору №949224728 від 26.01.2022.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідност. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1.ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
28 листопада 2018 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 949224728 від 26.01.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022.
30 жовтня 2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №30/1023-01, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №949224728 від 26.01.2022, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023.
04 червня 2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №949224728 від 26.01.2022.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №б/н від 04.06.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32519,72 грн.
Згідно Виписки з особового рахунка за Кредитним договором №949224728 від 26.01.2022 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за період з 04.06.2025 по 25.06.2025 в загальній сумі 32519,72 грн, яка складається з: 29900 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2619,72 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
В частині заявлених до стягнення відсотків за кредитним договором № 949224728 від 26.01.2022, відповідачка висловилася за відсутність підстав для їх нарахування та стягнення з неї з огляду на статус військовослужбовця її чоловіка, у зв'язку із чим на неї поширюється дія пункту 15 статті14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У пункті 15 статті 14 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинної станом на 10 січня 2022року та 5 лютого 2022 року (дату укладення кредитного договору) було визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
На сьогоднішній день зазначена норма викладена у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави».
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон) є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.01.2009.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України № 175 від 12.06.2024, зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 (по мобілізації), який прибув для проходження військової служби військової частини НОМЕР_4 НГ України ( АДРЕСА_1 ).
Як вбачається з Довідки військової частини НОМЕР_3 від 13.10.2025 за вих. № 8879, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 12 червня 2024 по теперішній час.
Наведені обставини свідчать про те, що на відповідача поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», проте, з розрахунків заборгованості, які долучені до матеріалів справи, вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 26.01.2022 по 25.05.2022, тобто до періоду зарахування чоловіка позивачки на військову службу під час мобілізації - 12.06.2024, а тому суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами.
Щодо посилання відповідачки на застосування ст. 616 ЦК України, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
З матеріалів справи не вбачається, що кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення, а тому твердження відповідачки судом не береться до уваги.
За загальним правилом згідно норм чинного законодавства особа, яка порушила виконання зобов'язання, передбачене умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 ЦК України).
Визначення поняття обставин непереборної сили (форс-мажору) наведено в статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Такими обставинами можуть бути, зокрема, загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, тощо.
Наявність форс-мажорних обставин може підтверджуватися будь-якими доказами, яких, на думку сторони, буде достатньо для встановлення відповідної обставини.
Між тим, відповідачкою не надано до суду будь-яких письмових доказів на підтвердження таких форс-мажорних обставин. Долучені до матеріалів відзиву фотознімки про пошкодження багатоповерхового будинку, не є належними доказами наявності форс-мажорних обставин.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачці кредит у встановленому Договором розмірі, а відповідачка порушила умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку. Так, стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору між сторонами, факт відступлення права вимоги та правомірність нарахування відсотків про кредиту, протилежного суду не доведено, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; Додаткова угода № 25770577679 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012; копія довіреності від 05.06.2025; квитанції про сплату за правову допомогу.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи викладене, позицію відповідача про зменшення витрат на правову допомогу у зв'язку із невеликою складністю та типовістю справи, критерій реальності адвокатських витрат, принцип співмірності та розумності даних витрат, які суд вважає завищеними, виходячи із конкретних обставин справи, суд доходить висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 4000 гривень витрат на правничу допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 949224728 від 26.01.2022 у розмірі 32519 грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено «27» листопада 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева