Справа № 489/6848/25
Провадження № 2/489/3247/25
Іменем України
27 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В серпні 2025 року ТОВ «Сучасний Факторинг» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 10190664767 від 24.12.2019 в розмірі 31 403,48 грн., з яких: 16 408,94 грн. - заборгованість за кредитом, 14 994,54 грн. - заборгованість за комісією. Також позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Свої позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» мотивувало тим, що 24.12.2019 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10190664767, згідно якого відповідач отримала грошові кошти в кредит в сумі 17 905,00 грн. зі сплатою відсотків та комісії за його використання. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 19.08.2025 утворилась заборгованість в розмірі 31 403,48 грн., з яких: 16 408,94 грн. - заборгованість за кредитом, 14 994,54 грн. - заборгованість по комісії. В добровільному порядку погасити вказану заборгованість ОСОБА_1 відмовляється.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 27.08.2025 відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Сучасний Факторинг» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, у позовній заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності.
Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, направлення смс-повідомлення на номер телефону, який було зазначено у позовній заяві, яке було доставлено 27.08.2025 о 16:22 год. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
24.12.2019 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10190664767, відповідно до умов якого кредитодавець надав покупцю кредит в розмірі 17 905,00 грн. на придбання товару. Перелік товарів та послуг, які придбаваються за рахунок кредитних коштів, визначено покупцем в заяві на отримання споживчого кредиту. Строк користування кредитом складає 24 календарних місяців. Плата за користування кредитом складається з: річних відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01 % від суми кредиту; щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 4,5 % від суми кредиту (а.с. 22-28).
ТОВ «Сучасний Факторинг» свої зобов'язання із видачі кредиту виконало в повному обсязі, що підтверджується рахунком - фактурою № СФNIB-0000346395 від 24.12.2019 та видатковою накладною від 24.12.2019 (а.с. 34, 35).
Відповідно до розрахунку заборгованості (виписки з особового рахунку) за кредитним договором № 10190664767 від 24.12.2019 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.08.2025 склала 31 403,48 грн., з яких: 16 408,94 грн. - заборгованість за кредитом, 14 994,54 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 39-40).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який ними укладено.
Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що погодилась на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка відповідачем не спростована, та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 31 403,48 грн., з яких: 16 408,94 грн. - заборгованість за кредитом, 14 994,54 грн. - заборгованість по комісії.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., суд приходить до наступного.
За положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження судових витрат позивачем суду надано: копію договору № 20/06-СФ про надання правничої допомоги від 20.06.2025; копію акту прийому-передачі наданих послуг № 499 від 14.08.2025; копію платіжної інструкції від 22.08.2025.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується вище переліченими доказами.
В той же час, при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв - дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, суму заборгованості відповідача, фактичну відсутність участі представника позивача у розгляді справи, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено, відповідно до статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 10190664767 від 24.12.2019 станом на 10.08.2025 в розмірі 31 403,48 грн. (тридцять одна тисяча чотириста три гривні 48 коп.), яка складається з: 16 408,94 грн. - заборгованість за кредитом, 14 994,54 грн. - заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27.11.2025.
Суддя Г.А. Микульшина