Справа №443/1610/25
Провадження №3/443/715/25
іменем України
26 листопада 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 09.09.2025 о 22 год 10 хв у м. Ходорів по вул. 16 Липня, 2 керував автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування, вчинивши правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 09.09.2025 о 22 год 10 хв у м. Ходорів по вул. 16 Липня, 2 керував автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 2 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 26.11.2025 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності цієї особи.
Суд, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Диспозицією частини 4 статті 126 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно з диспозицією частини 2 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Підпунктом «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №448957 від 09.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 09.09.2025 о 22 год 10 хв у м. Ходорів по вул. 16 Липня, 2 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами;
довідкою ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 10.09.2025 та карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 притягався 18.08.2025 ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 18.08.2025 правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн (постанова ЕНА №5515874 від 18.08.2025);
інформацією, наданою ТСЦ МВС №4645, за змістом якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №448947 від 09.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 09.09.2025 о 22 год 10 хв у м. Ходорів по вул. 16 Липня, 2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, спецзасіб, за допомогою якого запропоновано ОСОБА_1 пройти на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння - Алкотест Драгер 6810, а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду та від підписання зазначеного акта;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: КНП «Ходорівська міська лікарня», виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння у цьому згаданому закладі та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №448947;
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) на місці зупинки транспортного засобу, та з яких беззаперечно вбачається висловлена ОСОБА_1 поліцейському відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я.
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:
факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП;
факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 одного з порушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).
Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Зважаючи на те, що транспортний засіб марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності не ОСОБА_1 , а іншій особі, що підтверджується наявними матеріалами справи, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкціями частини 5 статті 126 та частини 2 статті 130 КУпАП у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, згідно з постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.08.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 3 статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Зазначена постанова суду набрала законної сили 19.08.2025, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 3 місяці, 8 днів. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.08.2025 складає 8 місяців, 23 дні і така підлягає приєднанню до остаточного стягнення за вчинення ним адміністративних правопорушень.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення:
за частиною 5 статті 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
за частиною 2 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років табез оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до остаточного стягнення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного згідно з постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.08.2025, та остаточно на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років 8(вісім) місяців, 23 (двадцять три) дні табез оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів